Ще багато хто пам’ятає небувалу ходу, що відбулася в Одесі у травні 2008 року. У ній брали участь близько 500 людей… і 25 коней. Це була акція протесту проти закриття Одеського державного сільськогосподарського іподрому.

Нагадаємо: підприємство засноване 2 вересня 1890 року з ініціативи Новоросійського товариства заохочення кіннозаводства. Граф Воронцов-Дашков дав згоду на відведення 50 десятин землі для влаштування кола для скачок із відповідними спорудами...

Колону, яка розтяглася на кілька кварталів, складали майже три сотні представників міського відділення Партії регіонів, працівники іподрому, його відвідувачі. Вони несли плакати «Інфоксе», дай води коням» і «Геть продажну санепідстанцію». На своїх скакунах сиділи козаки Чорноморського гайдамацького об'єднання на чолі із отаманом Сергієм Гуцалюком.

Причиною такого демонстративного заходу стало відключення іподрому від водопостачання ухвалою місцевої філії ТОВ «Інфоксводоканал» та наступна за тим постанова районної СЕС про закриття іподрому. Одночасно було вжито заходів щодо відключення його від подавання води.

Тоді лідер молодіжного руху Партії регіонів Сергій Василенко сказав, що, за його відомостями, філія штучно поставила дане держпідприємство перед потребою сплатити йому штраф майже на 400 тисяч гривень. Як могло статися, що приватна організація диктує свої умови державному підприємству, незрозуміло.

Кінцевим пунктом руху колони став будинок, де перебуває управління ТОВ «Інфоксводоканал». Учасники ходи поставили на ґанок офісу порожні відра. Пізніше подавання води було все ж таки відновлене, щоправда, після ухвал адміністративних і судових органів. Але чи вичерпано інцидент?

Чому в один із днів було знесено металеві опори, що тримали плакати з назвою підприємства? А потім пішли чутки, що гайок, розбитий перед входом до іподрому, передають у приватні руки? Можливо, вже й саме підприємство приватизоване?

– На щастя, ні! – говорить директор Одеського іподрому Олег Кушнір. – Але сьогодні воно – єдине в Україні серед своїх аналогів, яке перебуває у держвласності. Тут реалізується державна програма селекції, провадяться випробування племінних коней, російських та орловських рисаків. Зараз у нас їх понад сто сорок, більшу частину тварин направлено провідними кінними заводами. У вересні на Одеському іподромі пройшли XVIII Всеукраїнські кінноспортивні змагання. Досягнення жвавості коней, отримані тут, унікальні. Недаремно вже 70 років іподром утримує титул «фабрики рекордів».

Повертаємося до проблем. О. Кушнір дістає зі столу важку теку з матеріалами судових позовів. За три неповні роки їх довелося пережити майже сімдесят.

Зайве казати, що 30 гектарів рівнинної незабудованої землі в центрі Одеси викликали і викликають прагнення бізнес-кіл накласти лапу на цей ласий шматок. Подумаймо, до чого могло призвести відключення води. Утримання коней у стайнях стало б неможливим. Потім – падіж та антисанітарна ситуація, тобто – формальний привід для закриття іподрому. Дискримінація державної бюджетної програми з селекції тваринництва, схоже, нікого не хвилювала. Між іншим, балансова ціна стаєнь, побудованих ще у 1937 році, зведена до копійчаної, тому їх можна орендувати задешево. Далі залишилося б порушити питання щодо переведення цієї землі у комунальну власність із наступною приватизацією. І вже стояли б на тренувальному полі питні заклади та більярдні. Але в дирекції Одеського іподрому була інша думка.

Міські служби намагалися відрізати ділянку землі, закріпленої за іподромом. При цьому команди ламати паркани, знищувати огорожі, спилювати дерева надходили, за словами О. Кушніра, без офіційних дозволів. Натомість були дані узгодження на будівництво кафе у зеленій парковій зоні, а на території прилеглого до іподрому підприємства, почалося спорудження багатоповерхівок. Балкони буквально нависають над біговою доріжкою. Потім керівництву іподрому висували вимоги віддати смугу землі для організації проїзду до цього будинку.

Є один цікавий збіг. Після того як від дирекції іподрому була відмова у переданні частини землі, на трибунах, які перебувають у будинку адміністративного корпуса, сталася пожежа. Сліди її видно й зараз. Гаразд, пожежники врятували пам'ятку архітектури, побудовану ще у 1953 році. Слідство встановило, що причиною загоряння був підпал, вчинений одночасно у трьох місцях із використанням горючої рідини.

…А з теки О. Кушніра дістаються все новіші документи! Подано позов про сплату «Інфоксводоканалові» штрафу на суму близько 400 тисяч гривень буцімто за порушення правил водокористування.

– Іподром, як державне підприємство, підлегле Міністерству аграрної політики України, не має змоги погасити такий великий борг самотужки, оскільки фінансується регламентовано через скарбницю, – пояснює ситуацію О. Кушнір. – Та й немає такої статті скарбничної витрати, як оплата штрафних санкцій, самовільно накладених приватною структурою. Невже Господарський суд Одеської області не знав цього? Проте він виніс рішення задовольнити позов ТОВ «Інфоксводоканал».

Судова тяганина триває й сьогодні. Є надія, що депутати Одеської міськради нового скликання відродять колишні традиції поваги до селекції породистих тварин, до унікальності цього підприємства. Зрештою, до історії краю, якою пишаються сучасники.