Нещодавно Міжвідомча комісія розглядала проблеми, які склалися на озері Сасик після його відокремлення від Чорного моря. Потрібно повернути озеру його природне становище. Але на Одещині є й інші водойми, що потребують до себе всебічної уваги. Зокрема, це Великий Аджалицький, або Дофіновський, лиман.

Щось подібне до того, що відбувається на Сасику, було притаманне й цій водоймі. Справа в тому, що будівельники автомагістралі, яка поєднує Одесу із Припортовим заводом і містом Южне, не забезпечили природний зв’язок лиману з морем. У результаті за кілька десятиріч лиман став великою калюжею, яка випаровувала «аромати» – малоприємні для людей, що мешкають на його берегах.

Тому ще в 1997 році Комінтернівською районною радою була затверджена програма «Відродження екологічної системи з наступним рибогосподарським використанням Великого Аджалицького (Дофіновського) лиману». Розробило програму фермерське господарство «Восход», засновником якого є Антон Запорожченко.

– В результаті був виконаний великий обсяг гідротехнічних та днопоглиблювальних робіт, – розповідає Антон Тимофійович. – Це дозволило створити у колись мертвій водоймі умови для відновлення донних пасовищ та популяції мікроорганізмів, що своєю чергою сприяло нагулові риби.

Досить сказати, що завдячуючи «ноу-хау» фермера вилов риби за три роки у Великому Аджалицькому лимані зріс більш ніж удвічі – із 14 до 31 тонни. А продуктивність гектара водойми становила 50 кілограмів рибопродуктів з одного гектара, тоді як в інших вона не перевищувала 21 кілограма.

Для цього фермерському господарству потрібно було вирішити низку важливих проблем. Одна із них була пов’язана із доконечністю систематичного функціонування каналу, що поєднував би лиман із морем, для підтримки постійного водного балансу у водоймі.

– Але ми пішли іншим шляхом, – розповів фермер. – Замість багаторазового риття каналу було встановлено 920-міліметрову трубу, яка на 250 метрів заходе в море. Вона й забезпечувала достатній водообмін між морем та лиманом. І канал потрібно було прокладати тільки двічі на рік: навесні й восени – коли риба входить до лиману на нерест і виходить у море на зимівлю.

У відродження лиману, будівництво гідротехнічних споруд ФГ «Восход вложило більш ніж півтора мільйона гривень. З них тільки 10 відсотків – за рахунок природоохоронного фонду й бюджетних коштів. Але головним в цій справі є й те, що на свої винаходи А. Запорожченко одержав два патенти. Їх визнано придатними для використання при експлуатації інших мілководних лиманів південного регіону.

Започатковані фермером Запорожченко методи відтворення водойм з подальшим їх використанням для рибогосподарського призначення були схвалені вченими державного підприємства «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту рибного господарства і океанографії» (ПівденьНІРО). За словами його директора Сергія Бушуєва, режим спеціалізованого товарно-рибного господарства (СТРГ), який впровадило фермерське господарство, має цілу низку переваг. Насамперед, «Восход» не тільки виловлює рибу у водоймищі, але й провадить меліоративні роботи, займається зарибленням, оплачує науковий супровід і охорону живих водних організмів, виконує інші роботи, які забезпечують інтенсивне ведення господарської діяльності.

Але з часом ситуація на водоймі ускладнилася. У травні поточного року фермер звернувся до місцевих посадовців з проханням розглянути питання екологічного становища на Дофіновському лимані. Та це питання так і не було включено в порядок денний 35-ї сесії Комінтернівської райради.

– Відсутність паводків призвели до замулення труби, яка прокладена між морем та лиманом, що у свою чергу зробило неможливим водообмін між двома водоймами, – пояснює суть справи А. Запорожченко. – Треба через ревізійний отвір очистити трубу від мулу, в тому числі й ту її частину, яка пролягає по дну моря. Але щоб виконати ці профілактичні роботи, потрібно отримати дозвіл, зокрема – Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря. Час іде, але, попри неодноразове подання відповідних документів, дозволу на проведення профілактичних робіт досі так і не отримано.

І якщо ще затягнути час, вся десятилітня праця по відродженню Великого Аджалицького (Дофіновського) лиману буде зведена нанівець. Більше всього дивує в цій справі повільність держаних службовців, адже мова йде про вирішення проблеми не тільки районного, а, на наш погляд, загальнообласного значення.

– З приходом нової команди до всіх гілок влади у мене з’явилась надія на покращення справ у всіх сферах нашого життя, у тому числі в природоохоронній й рибопромисловій справах, – впевнений фермер.