За останні роки динаміка зростання державного боргу України набула загрозливих темпів. Менш ніж за 3 роки державний борг збільшився у 4,5 раза і майже у 2 рази перевищив всі доходи бюджету.

У світовому рейтингу країн з найбільшим приростом запозичень Україна посіла 13 місце і опинилася першою серед країн Східної Європи за обсягами фінансової допомоги, отриманої у період кризи від МВФ, Світового банку, Європейського Союзу.

Проведений Рахунковою палатою ау­дит стану державного та гарантованого державою боргу за 2009 р. і аналіз тенденцій у 2010 р. засвідчив, що боргова політика уряду в минулому році була спрямована на тимчасове вирішення питань фінансування соціально-економічних проблем за рахунок нарощування державних боргових зобов’язань. При цьому темпи їхнього зростання були неадекватними розвитку економіки країни, що створило загрози національній економічній безпеці.

Як наслідок, у 2009 р. уряд і Мінфін не тільки не забезпечили утримання державного боргу в обсягах, не вище рівня 2008 р., як це було визначено Бюджетною декларацією на 2009 р., але й на 34 млрд гривень перевищили його граничний розмір, встановлений законом про Держбюджет на 2009 рік.

Обсяг державного і гарантованого державою боргу за 2009 р. збільшився на 128,5 млрд грн (68 відс.) і становив 317,9 млрд гривень.

Пікові навантаження боргових виплат на державний бюджет почалися з 2009 р. і досягли 40 млрд гривень. На наступні 2010 – 2013 роки середньорічні боргові платежі прогнозуються на рівні понад 50 млрд гривень.

Головна причина стрімкого нарощування минулорічних державних боргових зобо­в’язань – рекордні за всі роки незалежності України обсяги державних запозичень. Їх здійснено на суму 121 млрд грн, що на 31 млрд грн перевищило показник, затверджений законом про Держбюджет.

Боргові операції у 2009, як і в попередні роки, здійснювалися в умовах неповної і несистематизованої нормативно-правової бази та відсутності внутрішнього контролю. Так, розробка базового законопроекту про державний борг за ініціативою Мінфіну і згодою уряду була необґрунтовано при­пинена. Стратегія управління державним боргом на середньострокову перспективу все ще знаходиться в стадії підготовки, а законопроект про порядок погашення простроченої заборгованості суб’єктами господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, розроблення якого тривало понад 3 роки, у Верховній Раді і досі не розглянутий.

За висновками аудиторів, уряд і Мінфін не забезпечили досягнення основної мети здійснених у 2009 р. запозичень, ефективність і результативність використання внутрішніх та зовнішніх запозичень виявилися низькими. Ефективність співпраці України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку у 2009 р. не поліпшилася, жоден з проектів, кошти на фінансування яких запозичені державою, не реалізується в установлені строки, вибірка коштів суттєво відстає від запланованої.

За програмою підтримки економічної та фінансової політики (стенд-бай) Україна отримала від МВФ майже 10,6 млрд дол. США, проте 65 відс. зобов’язань у рамках цієї програми не використано. Сама програма не завершена і достроково анульована, стабілізації економіки не досягнуто, а навпаки, маємо рекордне у світі падіння ВВП на 15 відсотків.

За цільовим призначенням 60 відс. залучених під державні гарантії кредитних ресурсів у 2009 р. спрямовувалися лише на вирішення проблем з реструктуризацією раніше накопичених боргів, а не на реалізацію інвестиційних проектів. Унаслідок відсутності з боку Мінфіну контролю за цільовим використанням зазначених коштів борги суб’єктів господарювання перекладаються на Державний бюджет. Так, покриття з Держбюджету гарантованих зобов’язань суб’єктів господарювання, які виявилися неспроможні їх погасити, перевищило торік заплановані на цю мету видатки в 10 разів.

Внутрішні державні запозичення через облігації внутрішньої державної позики здійснювалися переважно із залученням Нацбанку (НБУ придбав 70 відс. усього річного випуску), що свідчить про емі­сійний характер фінансування проблем Держбюджету. До того ж залучення до Держбюджету коштів через ОВДП під надзвичайно високі відсотки (до 30 відс.) суттєво збільшило боргове навантаження на бюджети майбутніх років.

Колегія Рахункової палати зазначила, що, незважаючи на ухвалення новим урядом у 2010 р. низки рішень про розвиток і вдос­коналення нормативно-правового поля регулювання боргових операцій, вжиття заходів щодо зменшення вартості запозичень, практика стрімкого нарощування державного боргу шляхом проведення масштабних запозичень з усіх можливих джерел, а відповідно, і збільшення обсягів видатків з його обслуговування та погашення, триває й у 2010 році. Обсяг державного боргу за 9 місяців уже зріс більш ніж на 86 млрд грн (або на 27 відс.), а загальний обсяг боргових платежів заплановано в сумі 59 млрд грн.

Голова Рахункової палати В.К. Симоненко підсумував розгляд питання: «Ми маємо справу вже не просто з державним боргом, а із системними порушеннями по всій економічній дистанції. Боргова небезпека для української економіки – це шлях в нікуди. Ситуація вимагає невідкладних системних заходів із проведення ефективної боргової політики».