«Я поділяю стурбованість людей тим, що в цьому проекті суттєво обмежені права підприємців, непомірно посилена роль податкової адмі ністрації. Я категорично проти таких підходів і, користуючись правом вето, повертаю Податковий кодекс до Верховної Ради. Я вимагаю від депутатів глибокої та прискореної роботи над Податковим кодексом. Крім того, я вимагаю від уряду провести реформу податкової служби з метою забезпечення прозорої роботи, недопущення адміністративного свавілля та зловживань. Знаю, що за останні роки в суспільстві посіяна недовіра до влади. Корупція, бюрократизм, політичний егоїзм та пустопорожня демагогія створили величезну прірву між владою та суспільством. Подолати цю прірву ми можемо лише разом, підтримуючи постійний діалог, повертаючи довіру і надію у наше суспільство», — йдеться у заяві Президента Віктора Януковича, який у вівторок наклав вето на кодекс, що вивів тисячі людей на майдани всіх міст України.

НА ВРАХУВАННЯ зауважень і пропозицій глави держави та підприємців Кабінету Міністрів відведено буквально два дні, і вже сьогодні, у четвер, до­опрацьований документ має лягти на стіл Президента.

Втім, мало хто з експертів вірить, що урядовці врахують усі вимоги Майдану-2. Розуміють це і самі підприємці, які, попри накладене вето, не припинили свою акцію протесту. Варто також зазначити, що 29 грудня до попередніх вимог — вето на Податковий кодекс, відставка уряду та проведення виборів до Верховної Ради у березні 2011 року — підприємці висунули нові. Люди, зокрема, наполягають, щоб Україна скасувала угоду з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна. «Саме завдяки цій угоді, яка була укладена ще за часів УРСР, близько 20 мільярдів доларів щороку недоотримує державний бюджет України, а це майже 10% ВВП і майже половина всіх податкових надходжень за рік, — йдеться у повідомленні громадської кампанії «Новий громадянин». — Це гроші олігархічного капіталу та великого бізнесу, мабуть, доброї половини нардепів, що сидять у парламенті, які виводять їх на офшори. Згідно з даними Держ комстату, приблизно 90% всіх інвестицій українців за кордон — це Кіпр».

А ще підприємці пропонують Верховній Раді, більшість якої так дружно голосує за закони, що мають «ощасливити» простих українців, з метою заощадження грошей скоротити на 20% заробітні плати народним депутатам. «Середня зарплата нардепа — 17 тисяч 425 гривень, плюс депутат має право щомісячно ще на 17 тисяч 425 гривень на відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням своїх повноважень, плюс ви трати на оздоровлення, авіа, утримання особистих помічників тощо», — зазначає «Новий громадянин».

На фоні цих цифр, якщо зробити невеликий відступ від теми цієї публікації, «неосяжною турботою про людей», які своїми руками збудували цю країну, виглядає підвищення пенсій з 1 грудня. Якщо хто не знає, то повідомлю, що наших батьків, дідусів і бабусь, які десятиліттями творили ті блага, котрі нинішні владоможці-олігархи приватизували, «ощасливили» аж 11-гривневою добавкою до їхніх пенсій (прожитковий мінімум для пенсіонерів з 1 грудня збільшився з 723 гривень до 734 гривень. Шахтарський «мінімум» — 2202 гривні).

Та повернемося до вимог, які ставить найактивніша частина нашого суспільства перед владою. У цьому переліку є й пункт щодо прийняття закону про доступ до інформації. «Ми, представники малого та середнього бізнесу, готові сплачувати справедливі податки та наповнювати державний бюджет. Але ми маємо бути впевненими, що наші податки будуть витрачені на підвищення пенсій пенсіонерам, підвищення зарплат вчителям, на якісну медицину. А не на те, — йдеться у заяві учасників акції, яка триває на Майдані Незалежності, — що за наші гроші Нацагентство з «Євро-2012» робитиме собі ремонт за мільйон гривень, Президент літатиме на найдорожчому гвинтокрилі, а 60 відсотків «відкатів» з ремонту доріг осідатимуть у кишенях чиновників. Ми наповнюємо цей бюджет, ми маємо його контролювати. Закон про доступ до інформації дасть нам можливість спільно з громадськістю контролювати діяльність влади та, зокрема, витрачання державного бюджету».

ТИМ ЧАСОМ сам факт накла-дання главою держави вето на кодекс, який обурив українське суспільство, і політиками, і фахівцями, і міжнародними експертами оцінюється позитивно. Хоч позитив той кожен бачить по-своєму.

Скажімо, перший президент незалежної України Леонід Кравчук вважає такий крок чинного гаранта Конституції відповідальним рішенням: «Я думаю, Президент Янукович поступив дуже відповідально і правильно, поставивши права людей вище економічного інтересу держави. Це дуже відповідальне рішення».

У той же час Леонід Кравчук розкритикував пропозиції віце-прем’єра Сергія Тігіпка, оскільки вони розроблені, «виходячи з ідеальних європейських умов».

«Не було враховано те, що мільйони людей, громадян України, подорожуючи з «кравчучками», заробили гроші і самі зайнялися своїм працевлаштуванням, не перекидаючи свої проблеми на бюджет країни... Я зустрічав таких людей і в Туреччині, і в Китаї, і в Польщі, і в Чехії... Чи є підстави ігнорувати права цих людей на працю, яка дає їм можливість вижити? Чи може уряд сьогодні не враховувати інтереси цих людей?» — зазначив Леонід Кравчук.

А от керівник бюро Німецького фонду імені Фрідріха Науманна в Києві Гайке Дьорренбехер вважає, що, наклавши вето на Податковий кодекс, Президент Віктор Янукович «ветував самого себе». Свою позицію вона пояснила тим, що цей документ ухвалювався в парламенті не без відома самого Віктора Януковича та його Партії регіонів. При цьому Гайке Дьорренбехер вважає вето частковою перемогою протестувальників і «добрим» знаком для громадян, підтвердженням, що за свої переконання таки варто виходити на вулиці в сучасній Україні.

Водночас німецький експерт сумнівається, що зауваження підприємців будуть уповні враховані при доопрацюванні кодексу. «Наразі йдеться лише про опрацювання частин документа, й усе розгортається за відомою українською манерою вирішення проблеми «упродовж двох днів». Я все ж сумніваюся в тому, що критичні пункти будуть усунуті з Податкового кодексу», — сказала вона.

Зі свого боку, лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко вважає ветування Податкового кодексу перемогою малого підприємництва й усьо го українського народу. «Боротьба за вето на Податковий кодекс, — підкреслила Юлія Тимошенко, — позитивний урок для молодої української демократії. Вона демонструє те, що в країні є громадянське суспільство, здатне до відстоювання власних інтересів... Всім стало очевидно: ця влада нічого позитивного для країни і народу не планує, свого від неї можна добитися тільки силою потужного громадянського спротиву».

Лідер «Батьківщини» зауважила також, що за Податковим кодексом влада підготувала ряд інших, не менш одіозних законів. При цьому Юлія Тимошенко застерегла: якщо керівна верхівка ще раз не прислухається до думки суспільства й опозиції, буде і третій Майдан, «який для Віктора Януковича може стати фатальним».

Так, правлячий конгломерат, а до нього, нагадаємо, входить Партія регіонів, Блок Володимира Литвина, Комуністична партія та «Сильна Україна» Сергія Тігіпка, хочуть зробити українцям ще кілька законодавчих «подарунків». На другій сторінці сьогоднішнього номера газети ви маєте змогу ознайомитися з основними новаціями Митного кодексу, який пропонується до ухвалення. Є ще проект Трудового кодексу. Напевно, лежать під сукном уже готові революційні зміни земельного законодавства... Одне слово, якщо сьогодні ще комусь може здатися, що протест підприємців проти Податкового кодексу — то їхня особиста справа і не стосується кожного з нас, то він дуже глибоко помиляється. Бо справа не в тому, як називається документ, а в тому, що хочуть зробити з усією країною, з кожним громадянином.

А ЩО НАСПРАВДІ готується, досить прозоро прочитується в основних змінах, які плануються, скажімо, у житловому законодавстві. Автори Житлового кодексу запропонували відновити практику нарахування пені за несплату житлово-комунальних послуг. За кожен день прострочення з українців хочуть стягувати 0,1% пені від суми боргу. Так, така норма не є новою — вона діяла в Україні до 1996 року. Потім, у зв’язку з несвоєчасною ви­платою державою заробітних плат, пенсій та стипендій, схвалили закон, котрий тимчасово призупинив стягнення пені. Та чи всі сьогодні, коли, на щастя, затримок з державними виплатами нема, з отих мізерних пенсій і допомог здатні будуть сплачувати повні суми комунальних платежів, які невпинно ростуть? А що робити людям, яким роботодавці заборгували чималі суми (а ці борги вимірюються десятками мільйонів навіть у нашій, Одеській області), як їм платити «комуналку», коли й на хліб нема?

Та пеня за несплату — то ще півбіди. Проектом Житлового кодексу хочуть узаконити право на примусове виселення, якщо будинок, в якому ви проживаєте, заважатиме, скажімо, будівництву мостів чи доріг. Раніше на знесення будинку була потрібна згода його мешканців (згадайте, які акції протесту влаштовували одесити, коли йшлося про прокладання магістралі «Південь — Північ», про розширення проїжджої частини на Фонтані). А тепер вас ніхто й не питатиме (просто запропонують компенсацію у вигляді житла, яке відповідає за параметрами конфіскованому, чи виплату його вартості). Так само не потрібна буде згода мешканців й у випадку, коли той чи інший будинок із «старого житлового фонду» вирішать знести, а на його місці спорудити новий. Є загроза, що жителі так званих «хрущовок», особливо ж — з центральних частин міст, опиняться на околицях, а на місці будинків з минулого століття постануть сучасні просторі житла. Та чи багато українців спроможні придбати у них житло?

«Проект Житлового кодексу містить норми, які грубо лобіюють інтереси компаній-забудовників та їх приватних ЖЕКів», — упевнений голова громадської організації «Демократичний альянс» Василь Гацько. «У зв’язку з «суспільною необхідністю», — додає він, — забудовники вилучатимуть житло, що знаходиться у приватній власності, і зноситимуть будинки. В руках корумпованих суддів та чиновників «суспільна необхідність» має всі перспективи стати джерелом їх персонального збагачення».

Це далеко не повний перелік новацій, які комусь кортить узаконити, щоб уже й дах над нашими з вами головами захитався. Ось таке повернення «обличчям до людей».

За матеріалами інформагентств підготувала Ольга СІРА.