Саратський район, у якому понад 46 тисяч жителів, входить до числа небагатьох, де збережено великі сільгоспкооперативи радянських часів. Сьогодні славну армію сільгоспвиробників цього району доповнюють 170 фермерських і 20 господарств інших форм власності.

Найбільші з десятьох наявних сільгоспкооперативів розташовані в Зорі – «Дружба», у Плахтіївці – «Родина», в Кулевчі – «Росія». Зараз у більшості СВК настає час звітно-виборних зборів, коли трудові колективи визначають подальший шлях розвитку свого господарства. Першим у їхній черзі виявився СВК «Росія», в активі якого 394 члени трудового колективу та 1826 пайовиків.

Протягом останніх п’ятьох років «Росією» керував Василь Комаров. Працювати в цьому господарстві він почав ще до служби в армії, у 1965 році. Через 20 років обійняв посаду заступника голови агрофірми «Кулевча». У 1999 році його, з роду-племені хлібороба-кулевчанина й талановитого керівника, запросили очолити практично розвалений СВК «Прогрес» у сусідній Миколаївці-Новоросійській. Блискавично, лише за рік, Комаров вивів господарство на передові районні позиції. Три роки поспіль «Прогрес» утримував почесне друге й третє місця за врожайністю зернових, колосових і бобових, тримав незмінно перше за соняшником. Серед деяких районних господарств «Прогресу» вдавалося зберігати рентабельність у тваринництві.

Водночас «Росія» перебувала в глибокій кризі. На незораних полях буяли бур’яни та скакали зайці на радість місцевим і заїжджим мисливцям. «Росія» виявилася ошуканою, у непід’ємних боргах, трудівники – у розпачі. Адже з подачі тодішнього керівника в 2000 році КСП «Агрофірма «Кулевча» трансформувався в ТОВ. Довірливі працьовиті селяни не одразу зрозуміли, які непоправні наслідки приховує ця абревіатура, що перетворює, по суті, роками нажите спільне колгоспне добро на особисту власність декількох засновників. Намагаючись врятувати ситуацію, делегація трудівників СВК «Росія» після клопотання до Саратської РДА особисто звернулася до Комарова з проханням очолити їхнє господарство. Прийнявши у вересні 2005 року понад 9 тисяч га орної землі СВК «Росії», якої в той час не торкався озимий плуг, Комаров взявся відновлювати справедливість у судах. Паралельно налагоджувалася робота на полях і тваринницьких фермах. У найкоротший термін СВК «Росія» почав займати в районі призові місця за підсумками жнив, валового збору, досягати найвищих показників за врожайністю винограду, що перевищувала середньорайонну вдвічі, й збільшувати поголів’я худоби. Справа пішла на лад. Люди почали регулярно одержувати хорошу зарплату та гідні виплати на паї.

Успіхи господарства привертали погляди інвесторів із сусідніх районів і обласного центру. Повелося, що після жнив у селі з’являлися заїжджі купці з купівлі паїв. А ближче до закінчення терміну повноважень голови СВК до Комарова зачастили купчики із пропозицією «віддати господарство та підписати мирову», владнавши справи щонайкраще одразу ж після виходу Комарова на пенсію в жовтні 2010 року. Інакше кажучи, пропонували зрадити людей, які обрали його. Натомість обіцяли надійні дивіденди та спокійну старість. Особливо ласим шматком для тих, хто приїжджав, був колгоспний винзавод, відвойований після тривалої незаконної оренди. Декілька бізнесменів мали намір взяти його знову в оренду. На що непохитний керівник впевнено відповідав:

– Доки працюю головою, господарство буде залишатися колективним. А долю його вирішуватимуть збори трудівників, що створили спільне добро.

Незговірливий Комаров викликав на свою голову безліч бід. Незадовго до дня виборів ситуацію в Кулевчі почали штучно підігрівати. Комарову почали телефонувати із погрозами, попереджали про серйозні наслідки, якщо посміє виставити свою кандидатуру. Людей, по суті, розкололи на протилежні табори. По селу поширювалися листівки із брудним змістом на адресу чинного голови. Але й потенційному молодому опонентові в боротьбі за посаду голови дісталося від прихильників Комарова. Зрештою молодий чоловік не зважився виставляти свою кандидатуру.

У день виборів у переповненому місцевому Домі культури розігралися воістину шекспірівські пристрасті. Про вміле керівництво Василя Костянтиновича Комарова, його внесок у розвиток села, значне зміцнення соціальної сфери Кулевчі за останні роки говорили доярки, виноградарі, тваринники та механізатори. Комарову щиро дякували, що не побоявся звалити на себе нелегку ношу сільгоспкооперативу, який опинився в кризовому стані. Його переконували й просили не полишати селян, бути захисником їхніх інтересів, надійним заступником. З іншого боку, самовисуненням визначилася альтернативна кандидатура керуючого першим відділком СВК «Росія» Івана Григоровича Дімова. Близько трьох годин зайняла процедура таємного голосування за виборами на посаду голови правління СВК «Росія». З 394 членів трудового колективу, які мали право голосу, у виборах взяли участь 345. В атмосфері цілковитої відкритості лічильна комісія розкрила урну з бюлетенями, і в присутності переповненої зали зайнялася підрахунком голосів. За Василя Комарова було подано 251 голос, за Дімова – 88 голосів. Зіпсованими виявилися 3 бюлетеня, проти всіх проголосували троє.

Сьогодні, попри переконливу перемогу Комарова, у Кулевчі знову штормить. Сторона, що програла, виявилася нездатною після символічного потискання руки відійти вбік. Так чи інакше, а намагаються домогтися поступок, підриваючи психологічний клімат у колективі. Але селяни готові до кінця обстоювати спільне добро, як і честь обраного керівника Василя Комарова, якого вже п’ять років називають не інакше, як рятівником Кулевчі.