Пам’ятники створюють не тільки скульптори. Як зауважив класик, їх зводять поети, музиканти, художники… І не тільки собі, а й містам, де вони жили.

«Нерукотворними пам’ятниками» Одесу увічнили Сергій Ейзенштейн, Леонід Утьосов, Анна Ахматова… Та чи не найвпізнаванішим «постаментом» місту є розповіді Ісака Бабеля. Він законсервував найхарактерніші, найкращі та найцікавіші риси одеситів. Таких, якими були сучасники письменника, тепер не знайдеш. Але читачі по всьому світу досі вірять, що жителі Одеси схожі на персонажів його творів. Тобто люди досі вірять Бабелю… Кожен одесит, і живий, і мертвий, і ненароджений, винен письменнику. Але, на жаль, збір коштів на його пам’ятник триває вже три роки…

Ще у лютому 2007-го Всесвітній клуб одеситів звернувся до всіх, хто любить Одесу, з проханням допомогти у цій справі. Тодішній міський голова Едуард Гурвіц розпорядився провести міжнародний конкурс на кращий проект пам’ятника. На цю пропозицію відгукнулися понад двадцять всесвітньо відомих скульпторів: Михайло Нарузецький (США), за чиїм проектом споруджений у Лос-Анджелесі монумент пам’яті ветеранів Другої світової війни, Валерій Могучий (Білорусь), твори якого прикрашають музей Марка Шагала у Вітебську, Йосип Табачник (Німеччина), переможець конкурсу на кращий пам’ятник Віллі Брандту… Та краще за всіх із завданням справився москвич Георгій Франгулян, автор численних монументальних композицій, встановлених у різних містах світу. Його знають насамперед за «Розп’яттям» для собору Святого Франциска у Равенні та скульптурною композицією «Тура Данте» у Венеції.

Створений ним «Бабель» — людина, що винесла на своїх плечах усі біди світу. Адже доля митця, як відомо, була трагічною… Бронзова фігура письменника сидітиме на бронзових сходинках, що ніби «виростатимуть» з бруківки. Неподалік стоятиме бронзове колесо. Ці символи, за словами Франгуляна, легко розшифровуються: «Це бруківковий острівець історії Одеси, що «проростає» навіть з-під сучасного асфальту. Східці символізують поріг батьківського дому та знамениті Потьомкінські сходи. Колесо — відгомін «Одеських розповідей», страшний образ війни, розрухи. Це колесо долі письменника, колесо часу, яке й досі котиться по землі».

Бронзовий Бабель буде більший за Бабеля справжнього у півтора раза. На думку автора скульптури, таким чином, точніше — таким масштабом, підкреслюється значущість письменника. Скульптор не хоче, аби з його творінням усі фотографувалися, як з другом, були з ним в один зріст. Адже Бабель був і залишається набагато «вищим»…

Проектом Георгія Франгуляна задоволені рідні письменника, що нині мешкають у США: вдова Антоніна Пірожкова, дочка Лідія Бабель та онук Андрій. Вони висловили подяку Всесвітньому клубу одеситів за ініціативу. Щоправда, справа ще не доведена до кінця…

Сьогодні кошти на спорудження пам’ятника надходять не тільки з України, а й з інших країн: США, Ізраїлю, Росії, Німеччини, Канади, Австралії, Франції, Естонії, Латвії, Грузії, Швеції, Польщі… Та з необхідних 400 тисяч доларів поки що є лише 160 тисяч, тобто менше половини.

Цими днями в Одеському оперному театрі відзвучав благодійний концерт «Crescendo Jazz». За встановлення пам’ятника Ісаку Бабелю на сцені виступили всесвітньо відомі музиканти: Денис Мацуєв (фортепіано), Андрій Іванов (контрабас), Дмитро Севастьянов (ударні), Борислав Струльов (віолончель) та Айдар Гайнуллін (баян). Вони — «на розхват»: графік їх виступів розписаний на декілька років уперед. Та зробити для Одеси, хоч і не своєї «мами», хорошу справу вони вирішили за потрібне…

«Виручених коштів за цей концерт все одно не вистачить на пам’ятник. Тим паче чимала сума піде на сплату оренди залу, який, попри таку благородну мету, безкоштовно не надали, — журиться ведучий концерту Михайло Швидкий, спеціальний представник президента Російської Федерації з міжнародного культурного співробітництва. — Зате ми ще раз нагадали одеситам про цю акцію».

Прикро, що активніші за одеситів теперішніх одесити колишні, як-то представники «Одеколону», «одеської колонії» в Москві. Минулої осені вони — артисти, режисери, музиканти та «друзі Одеси» — разом з театром «Школа сучасної п’єси» провели благодійний вечір. Тоді звучали уривки творів Бабеля, літературні та музичні посвяти… Тоді ж презентували проект пам’ятника. «Подібні виступи згодом відбудуться знову, — запевнив Йосип Райхельгауз, керівник «Школи...», колишній одесит, режисер.

Він разом з іншими «синами Одеси» — Віктором Лошаком, головним редактором журналу «Огонёк», Юрієм Ростом, оглядачем «Новой газеты», Михайлом Швидким, доктором мистецтвознавства, Давидом Смелянським, генеральним директором російського державного театрального агентства, Михайлом Лєвіним, художнім керівником московського театру «Ермітаж» — зустрілися з новобраним мером нашого міста. Разом з Олексієм Костусєвим вони озвучили дату, коли пам’ятник Ісаку Бабелю буде відкрито — 13 липня 2011 року, до дня народження письменника.

Робота над постаментом вже розпочалася. Наразі виготовлено форми, з яких його відливатимуть. На це пішов внесок міжнародної компанії ПЛАСКЕ, яка в минулому неодноразово підтримувала соціальні та культурні проекти Клубу одеситів (а також — Одеського літературного музею та Одеського оперного театру). Але внесених 135 тисяч доларів все одно не вистачає. Далі відлиття пам’ятника — справа рук не тільки скульптора, а й кожного справжнього одесита…