Всеукраїнська громадська організація «Український журналістський фонд» вкотре зацікавила працівників ЗМІ новим задумом. Йдеться про медіа-клуб «На власний погляд». Редакція «Чорноморки» отримала запрошення долучитися до цієї ініціативи, чим ми охоче й скористалися.

Медіа-клуб, запевняють його організатори, є унікальним в Україні проектом, який ставить за мету об’єднати провідні регіональні ЗМІ. Його робота буде скерована на інформування журналістів, які працюють поза межами столиці, про актуальні соціально-економічні та суспільно-політичні зміни, розвиток медіа-середовища, міжнародні події. В робочих планах клубу — зустрічі з провідними вітчизняними та закордонними експертами, відомими політиками, дипломатами, підприємцями, митцями, під час яких медійники отримають можливість встановлювати особисті професійні контакти та отримати ексклюзивну інформацію.

Як учасниця першого засідання, випереджаючи себе саму, скажу, що все було організовано на пристойному рівні: програма — насиченою, гості — цікавими, а отримана інформація — потрібною для роботи.

Чи збільшиться робочий тиждень українців з 40 до 48 годин, як про це давно точаться розмови на найвищому рівні? Потрібну інформацію ми отримали від провідних експертів Федерації профспілок України, які брали участь у розробці Трудового кодексу.

У діалозі з журналістами фахівці від профспілок наголошували, що майже всі розбіжності у Трудовому кодексі, а їх було понад сто, завдяки їхньому втручанню усунуто. Залишилося п’ять позицій, щодо регулювання роботи найманих працівників сфери малого і середнього бізнесу, які зараз узгоджують профспілки, роботодавці та представники влади. ФПУ відстоюватиме єдині норми і підходи правил прийому-звільнення працівників усіх сфер. Сьогодні документ готується до другого читання. Позиція професійних спілок залишається непохитною: людина не повинна перепрацьовувати більше граничної норми — 10 годин на добу (зрозуміло, при 40-годинному робочому тижні), адже при збільшенні робочого тижня просто не залишатиметься сил для відновлення працездатності.

Як зміниться робота журналіста при ухваленні закону про доступ до публічної інформації та нової редакції закону про інформацію? Нашою співбесідницею була народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Олена Бондаренко.

За її словами, з прийняттям цього документа журналісти отримають інструмент доступу до інформації з розподілу та використання бюджетних грошей, що досі було майже неможливим (офіційно). Представникам ЗМІ суттєво спростить роботу та обіцятиме нові можливості для вільного оперування фактами і цифрами й закон «Про боротьбу з корупцією», який вступить у силу з 1 січня 2011 року. Нові ж можливості не виключатимуть і відповідальності журналістів за неправдиве використання отриманих в офіційному порядку даних.

У розмові з Оленою Бондаренко не оминули й запитань про роздержавлення українських ЗМІ, які сьогодні є тягарем для бюджетів різних рівнів. Воно неминуче. Навчитися ж виживати самотужки — завдання не з простих, але це — вимога часу. Такої думки дотримується й Олена Бондаренко.

Далі гостями клубу були голова всеукраїнської громадської організації Союз жінок України «За майбутнє дітей» Валентина Семенюк-Самсоненко та народний депутат, перший секретар Комуністичної партії України Петро Симоненко.

Валентина СЕМЕНЮК-САМСОНЕНКО:

«Місія жінки — об’єднувати й творити»

У 21 рік Валентина Петрівна була обрана депутатом селищної ради. Тоді довіра людей і стала першою сходинкою політичної кар’єри однієї з найвпливовіших жінок держави, народного депутата (2, 3, 4 та 5 скликань Верховної Ради), донедавна — голови Фонду державного майна, заслуженого економіста України. Сьогодні вона активно домагається реалізації принципів соціальної справедливості, успішно розбудовує громадський сектор, очолюючи впливову суспільну організацію «За майбутнє дітей».

Як нашій сучасниці зробити політичну кар’єру? Про це й розповідала гостя медіа-клубу. Ми почули, що зробити такий вибір абсолютно реально, однак працювати жінці доведеться в триста разів більше, ніж чоловікові. Така сувора правда життя. Валентина Петрівна сама пройшла непросту школу становлення як особистості і як публічної людини, власним досвідом відверто поділилася з учасниками зустрічі. Для багатьох Валентина Семенюк-Самсоненко стала прикладом творення успішної політичної кар’єри жінки.

Чоловічий егоїзм, сказала Валентина Петрівна, дуже живучий. Сучасна жінка, на її глибоке переконання, є сильним конкурентом для чоловіка, адже не кожен захоче бачити поряд із собою колегу, яка розумніша й креативніша за нього. А тому, сказала лідерка, кожній з нас треба вчитися бути значущою, щодня рухатися вперед, опановувати нове. Реальним же стартом для кожної може стати громадська активність, небайдужість і жага росту.

— Місія жінки, — зазначила вона, — об’єднувати й творити. Ми мусимо розуміти свою місію. Й неодмінно підтримувати одна одну. Суперництво — справа хороша, але коли йдеться про спільну справу, про об’єднання зусиль і старань, скерованих на благо самого життя, особисті амбіції варто відкласти подалі від себе.

Валентина Петрівна презентувала членам медіа-клубу перший номер журналу «Валентина», який нещодавно розійшовся кількатисячним накладом. Періодичне видання має гасло: журнал небайдужих жінок. За задумом видавців, «Валентина» покликана стати для активного жіноцтва своєрідною енциклопедією життя, орієнтиром у бурхливому середовищі сьогодення.

Петро СИМОНЕНКО:

«Комуністи були й залишатимуться поборниками соціальної справедливості»

Оскільки за вікнами будівлі Федерації професійних спілок України, де проходило засідання медіа-клубу, того дня кипів-вирував Майдан, то логічно, що насамперед журналісти запитали Петра Миколайовича про його особисту оцінку Податкового кодексу, проти прийняття якого піднялися люди, виразником інтересів котрих і став Майдан. Нас цікавила також позиція фракції комуністів у Верховній Раді з цього питання.

Петро Симоненко, як завжди, був аргументовано-переконливим у своїх словах. Він сказав, що за основу Податкового кодексу було взято американський зразок, який не зовсім вдало переноситься на наші реалії. Він запевнив, що при обговоренні проекту закону комуністи намагалися вплинути на колег, які представляють іншу політичну силу і, зрозуміло, інтереси великого капіталу. Частину тих правок врахували. Зокрема, були підтримані пропозиції комуністів щодо прогресивної шкали оподаткування. І зараз у проекті вже є дві шкали, які складають 17% і 15%. Хоча в Європі шкала оподаткування коливається від 0 до 40%, тобто: хто більше отримує, той сплачує й більшу суму податку. Це соціально справедливо, запевнив Петро Миколайович. При цьому додав, що комуністи завжди виступали за пріоритетну підтримку вітчизняного виробника, за розвиток виробництва, за нові робочі місця, особливо для молоді, за гідні пенсії для пенсіонерів, за інтереси простих трударів, які своєю працею сьогодні лише когось збагачують, залишаючись знедоленими.

Позиція комуністів проста й зрозуміла кожному: якщо 50% економіки країни перебуває в тіні, то про який Податковий кодекс сьогодні можна говорити? І про яке відродження села вести мову, якщо третиною орної землі в Україні вже заправляють іноземні фірми, для яких селяни — лише робоча сила, не більше того? Якщо корупція «проїла» всю вертикаль влади, якщо кредитна політика виходить взагалі за межі здорового глузду (у той час, коли в Європі нульова ставка кредиту, то в нас вона добралася до 25%), то варто визнати, що Україна не самостійна в економічному сенсі, оскільки експансія товарної маси величезна і вона просто забиває українського виробника. При такому розкладі скільки завгодно можна сперечатися про Податковий кодекс, але він не працюватиме…

— Саме тому, — сказав лідер КПУ, — я і пропоную все-таки переглянути концептуально підходи.

Петро Миколайович переконаний у тому, що Податковий кодекс тільки тоді працюватиме, коли у комплексі проводитиметься боротьба проти тінізації економіки та корупції, здійснюватиметься здорова кредитна політика, захищатиметься вітчизняний економічний простір, відбуватиметься взаємовигідна співпраця з економічними партнерами з-за кордону тощо.

Вихід із ситуації, яка склалася в державі, лідер українських комуністів бачить у зміні політичного режиму. Якщо ж, сказав, усе продовжуватиметься в сьогоднішньому руслі, то економічні проблеми поступово нагнітатимуть соціальну напругу, що може призвести до соціального вибуху. Однак комуністи налаштовані оптимістично, адже глибоко переконані в тому, що здоровий глузд переможе.

* * *

Того дня члени медіа-клубу отримали від організаторів і чудову можливість на власні очі побачити один із прикладів медійного успіху, відвідавши медіа-холдинг «Главред», — ознайомитися з роботою редакцій газети «Известия» в Украине» та журналу «Главред».