Найвищі посадовці держави знову заговорили про продовольчу безпеку України. Цього разу йдеться про тваринницьку продукцію. Адже, наприклад, виробництво молока покриває лише 44 відсотки мінімальних потреб громадян, м’яса – 62 відсотки.

Про це йшлося й на обласному семінарі з питань стану та перспектив розвитку тваринництва, який вів заступник голови облдержадміністрації А.Г. Новаковський. З основною доповіддю виступив начальник Головного управління агропромислового розвитку ОДА В.І. Панчишин.

Горезвісна аграрна реформа призвела до того, що в країні сталося чотириразове скорочення поголів’я худоби та птиці.

Порівняно з 1990 роком, поголів’я корів на Одещині поменшало в 3, 5 раза, свиней – у 2,5 раза, птиці – в 3,7 раза, овець – у 2 рази.

Сьогодні більше половини агропідприємств взагалі не тримають якої-небудь живності, а четверта їх частина – лише лічене поголів’я великої рогатої худоби.

У таких районах, як Миколаївський, Балтський, Татарбунарський, Савранський, Кодимський, у господарствах корів взагалі немає або значиться кілька десятків.

Звідки взятися м’ясу у Фрунзівському, Савранському, тих же Татарбунарському та Миколаївському районах, де знищили останні свиноферми?

Винятки становлять тільки два райони – Біляївський і Березівський, де аграріям навіть удалося наростити поголів’я всіх видів тварин.

Думаєте, це фальшива тривога? Мовляв, досить зазирнути до супермаркетів або побувати на ринках, щоб переконатися: названі продукти є в надлишку. Так, є. Але хто їх виробляє? Сметана – з Миколаєва, кефір – із Черкас, ряжанка – із Дніпропетровська тощо. А м’ясні продукти здебільшого імпортні і, як то кажуть, далеко не першої свіжості.

Але повернімося до наших баранів. Аграрна «політика» призвела до того, що всі 19 років тваринництво було нерентабельним. Це пояснюється й ціновою ситуацією на ринку, і відсталою технологією ведення галузі, і низькою продуктивністю поголів’я тощо.

Як же зарадити кризовому становищу, що склалося? Учасники семінару визначили два напрями подальшого розвитку галузі. По-перше, слід цілком зберегти наявні тваринницькі ферми з перспективою їх подальшої реконструкції.

Наведемо гідні приклади. Скажімо, ТОВ «Агрофірма «Маяк» Березівського району (керівник – Герой України З.М. Гришко) тримає 620 корів. Минулого року тут надоїли 2268 т молока, або по 4,804 кг на корову. Отримано 2,6 млн чистого прибутку, а рентабельність склала 47 відсотків.

У СТОВ «Агрофірма «Петродолинська» Овідіопольського району (керівник Д.А. Матуляк) досягли майже таких самих результатів і довели рентабельність виробництва молока до 37 відсотків.

А в СВК «Агрофірма «Дністровська» Арцизького району (керівник – І.В. Кістол) молочне господарство також рентабельне. Хоча, як відомо, тут, головним чином, займаються виробництвом м’яса. У свинокомплексі утримується 9200 голів свиней, і тут домоглися рентабельності 21,8 відсотка, а прибуток склав майже два мільйони гривень.

Є чого повчитися й у господарстві «Авангард-Д», де й проходив семінар. Його молода керівниця Вікторія Добрянська пояснила, що в них рентабельні й виробництво молока, і виробництво м’яса. Чим не приклад для наслідування?

Істотний внесок у виробництво тваринницької продукції робить і приватний сектор. Але він теж потребує чималої підтримки. Особливо щодо кредитування та організації кооперативів зі збору та реалізації продукції.

Всі ці моменти враховано в програмі «Тваринництво Одещини-2011 – 2015», де передбачено щорічне фінансування в обсягу 10 млн гривень. Кошти підуть на здешевлення вартості племінних ресурсів молодняка всіх видів худоби та птиці, на інші першочергові потреби.

І все-таки, відзначили учасники семінару, вживані заходи потрібного результату не дадуть. Про що свідчать і багато які перелічені раніше факти.

Тому головне зусилля треба робити у створенні великотоварних тваринницьких комплексів із сучасними технологіями утримання поголів’я та виробництва продукції. Йдеться про будівництво молочно-товарних ферм на 1000 і більше голів корів, свинокомплексів на 25 – 30 тис. голів свиней, птахофабрик на один мільйон курей-несучок, вівцекомплексів на 5 – 10 тис. голів овець.

Це не чергові прожекти, а реальні плани. Уже передбачено державні кошти для 50-відсоткового здешевлення будівництва таких об’єктів. А в регіональній програмі закладено ще 15 – 20 млн гривень для покриття частини оплати за отримані кредити. До цієї роботи вже долучилися й багато які інвестори.

Зокрема, будується свинокомплекс на 24 тис. голів у ТОВ «Агропрайм Холдинг» Болградського району. А ТОВ «Арцизька м’ясна компанія» будує комплекс на 18 тис. голів свиней. Уже побудований вівцекомплекс на 10 тис. голів у ТОВ ВНФ «Бородіно-А» Тарутинського району.

Іде реконструкція молочного комплексу у згаданій вже агрофірмі «Петродолинська» з доїльним залом на 500 корів. Змінить свій вигляд і Комінтернівська птахофабрика, де річний обсяг виробництва сягне 900 млн яєць.

Водночас слід берегти та збільшувати те, що зберегли господарства й приватний сектор. Держава частково компенсує вартість придбаної племінної худоби та птиці. Коштом бюджету буде здешевлено витрати на будівництво й реконструкцію молочно-товарних ферм та інших тваринницьких комплексів тощо.

Дуже хочеться вірити, що так воно й буде. Інакше із кризи не вибратися. І питання виробничої безпеки стануть іще відчутнішими для громадян країни.