Суховантажник, що затонув на румунській ділянці річки 19 грудня, перевозив не «хімію», а мінеральні добрива

У минулу неділю, 19 грудня, ЗМІ поширили в інтернеті інформацію про те, що на румунській ділянці річки Дунай, поблизу міста Хиршова затонула молдовська баржа «Оріон», яка везла до Сербії близько 1000 тонн хімікатів. Повідомлялося також, що у зв’язку із цією подією до Рені прибула мобільна оперативна група Головного управління МНС в Одеській області з метою вивчити ситуацію на місці. Якщо виходити з відстані між точкою аварії й «початком» українського відтинку Дунаю, то з урахуванням швидкості плину ріки хімікати, що потрапили у воду, могли досягнути Рені через 25 – 30 годин, Ізмаїла – через 40 – 45 годин. Тому обласна служба порятунку рекомендувала мешканцям Придунав’я утриматися від рибного лову та використання дунайської води для харчових і господарських потреб.

Щоби здобути докладнішу й об’єктивнішу інформацію, ми звернулися до начальника Ренійського райвідділу ГУМНС Володимира Барашкевича. Як з’ясувалося, найперша інформація, що прозвучала в інтернеті, містить у собі цілу низку неточностей.

– Одразу ж хочу зазначити: затонуле судно перевозило не хімікати, а фосфат амонію (амофос), – говорить Володимир Вікторович. – Це досить невинне нетоксичне мінеральне добриво. Не слід плутати його зі справді небезпечними хімічними добривами. Наскільки мені відомо, амофос застосовується навіть для підгодівлі риби. Судно, про яке йдетья, прийняло на борт 1000 тонн фосфату амонію. Тип судна – суховантажник СВ-5. Повантаження відбулося 16 грудня в Ренійському порту, після чого караван із сімох суден (під прапорами різних країн) рушив нагору по Дунаю.

Караван штовхав буксир «Оріон». На 261-му кілометрі річки, між румунськими містами Хиршова та Чернаводе, караван розпався, і врешті СВ-5 із вантажем амофосу наскочив на кам’янистий берег. Як висловився начальник порту Рені Сергій Строя, це гибле місце. Суховантажник, мабуть, зазнав пробоїни та пішов на дно. Гадано, судно лежить на глибині 5-7 метрів. Воно не є герметичним, і оскільки вантаж – навалювальний (не впакований), добриво, звичайно ж, потрапить у Дунай. Проте завдяки низькій температурі води розчинення вантажу відбуватиметься повільно. Таким чином, можна впевнено стверджувати, що концентрація амофосу в дунайській воді буде незначною, а до тієї миті, коли добриво «дістанеться» до українського Придунав’я, ці дози стануть і геть мізерними.

Втім, цими днями Рені відвідав виконувач обов’язків начальника ГУМНС в Одеській області Володимир Боделан. Справа в тому, що спочатку не було вірогідної повної інформації про затонулий вантаж, і якби він виявився токсичним, то виникла б реальна загроза не тільки для екології річки, але й для водозабору тих населених пунктів, що забезпечуються водою з Дунаю. Ось чому В. Боделан вирішив особисто ознайомитися з обставинами в зоні ймовірного забруднення. Але тепер уже очевидно, що ступінь небезпеки невеликий.

За словами В. Барашкевича, попри втішні прогнози розвитку подій, Ренійська районна комісія з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (ТЕБіНС) провела нагальне засідання, на якому винесла низку ухвал щодо контролю над обставинами на Дунаї, намічено заходи щодо запобігання можливим наслідкам пригоди.

Начальник райвідділу ГУМНС нагадав також, що найгірший сценарій екологічної катастрофи після аварії на заводі в Угорщині, коли до Дунаю потрапила величезна кількість небезпечного червоного шламу, теж, на щастя, не виправдався. В. Барашкевич зазначив, що червоний шлам осідає на дні й, будучи різновидом важкого металу, розчиняється дуже повільно. Відповідно, і в цьому разі нижньому Дунаю не загрожує висока концентрація токсичних відходів.

Сергій ДЯТЛОВ, одеський еколог (цитує «Сьогодні»):

– Взимку біонаслідки викиду будуть меншими, ніж улітку. Хоча тисяча тонн – це дуже багато. Добрива винесе в море, де вони спровокують цвітіння водоростей, які потім гнитимуть. Деякий час дунайською водою ліпше не користуватися.