Академік Академії економічних наук України, заслужений економіст України Олександр КРАВЕЦЬ став депутатом обласної ради нового скликання. Оскільки Олександр Семенович часто читає курси лекцій у європейських університетах, наша розмова з ним була присвячена проблемам у сучасній вітчизняній освіті. І тому, чим депутати можуть допомогти школярам і студентам регіону.

– Олександре Семеновичу, одним з висновків глобальної економічної кризи стало розуміння доконечності впровадження твердіших вимог до вишколу фахівців. Хтось добре сказав: «Час стандартних вирішень простих завдань залишився в докризовому періоді». Виходячи із цього, – як допомогти сільським школам у плані забезпечення гідного рівня знань їхніх випускників?

– В області успішно розвивається проект телемедицини. Завдяки йому лікарі центральних районних лікарень постійно перебувають у контакті з колегами з обласної клінічної лікарні. Медики провадять спільні консультації, знаходять розв’язки в найскладніших випадках. Аналогічна модель мусить бути і щодо сільських шкіл.

Змогу попрацювати на комп’ютері з підключенням до мережі інтернет належить мати і учням, і вчителям-предметникам усіх шкіл. У них немає коштів на передплату спеціалізованих журналів і поїздки на педагогічні конференції. Але вони можуть компенсувати це роботою зі спеціалізованими сайтами, спілкуванням із колегами з провідних шкіл і вузів не тільки України, але й інших країн. Педагоги також можуть брати участь у конкурсах авторських методик викладання, конкурсах на одержання грантів підтримки цих методик і новацій. Така практика давно стала нормою в європейських країнах. Вона дає педагогові, який працює в найвіддаленішому куточку, у зовсім маленькій школі, змогу постійно розвиватися, бути рівноправним членом педагогічної спільноти.

– Сьогодні багато суперечок точиться про мову навчання. Фахівці з жахом констатують стрімке падіння рівня грамотності випускників шкіл і вищих навчальних закладів.

– Грамотність людини справді прямим чином впливає на рівень її логічного мислення. Це дуже важливий аспект не тільки з погляду освіти, але й з погляду особистісного зростання. Грамотна людина із правильно організованим мисленням здатна повніше реалізувати свій інтелектуальний потенціал, запропонувати яскравіший, креативніший підхід до поставлених завдань. Тобто така людина корисніша для суспільства, вона конкурентоспроможніша на ринку праці. Тому педагогів і психологів так турбує нинішня ситуація. Її, безумовно, треба виправляти.

На мій погляд, значною мірою ситуацію погіршило непрофесійне ставлення до мови навчання, зайва заполітизованість цього питання на шкоду інтересам учнів.

Якщо виходити із законів вищої нервової діяльності людини, то для комфорту дитини її навчання має починатися тією мовою, якою вона мислить. Тоді їй не доводиться подумки перекладати фрази та речення, вона не роздвоюється, а почувається комфортно в початковий період навчання, що пов’язаний для всього дитячого організму із серйозним стресом. Навчання рідною мовою пом’якшує цей стрес. Крім того, такий підхід дозволяє закріпити правильні граматичні форми і стилістичні конструкції мови. Діти дуже добре схоплюють мови, але дуже важливо поставити це на правильну основу. Тоді всі мови, які дитина вивчатиме надалі, вдасться опанувати добре, а не тільки на побутовому рівні з використанням стандартних коротких речень, та ще й не завжди правильно побудованих. До цього зараз і намагається перейти Міністерство освіти та науки.

На догоду політичному моменту не можна плодити армію безграмотних людей. Людині належить залишатися вільною у своєму виборі: працювати в Україні, у Росії, у Європі, в Америці. Для успіху в цьому побутового знання мов недостатньо. Тому вибудовувати свою мовну піраміду треба грамотно та наполегливо. Батьки в цьому повинні дітям допомогти, вибравши правильну послідовність вивчення мов.

– Ви завжди підкреслюєте: одна з найсильніших сторін освіти за кордоном полягає у твердому знанні студентами місця їхньої майбутньої роботи вже на 3-4 курсі. Тобто старшокурсники мають право обирати саме ті дисципліни, які їм знадобляться у практичній діяльності. Як нам наблизитися до таких стандартів?

– Сьогодні багато говорять про соціально відповідальний бізнес. Гадаю, треба звертатися до власників і керівників найбільших структур із проханням активніше брати участь в організації практик для студентів одеських вузів. На мій погляд, цікавий також досвід Москви, де найбільші бізнес-структури відкривають спільні із вченими філії кафедр вузів і готують фахівців на своє замовлення. У нас поки що такі починання ще велика рідкість. Хоча підприємства, яким до снаги ініціатива цільової підготовки кадрів, є.

– Можливо, депутати і виступлять ініціаторами подібної організації роботи в регіоні?

– Можливо. Але зараз, на мій погляд, цікаво було б зробити активнішою співпрацю одеських вузів із сільськими школами. Так, добре, коли школяр довідується про кафедри і факультети вузу, приїжджаючи на день відкритих дверей. Але краще, якщо він приїде, уже знаючи про профіль вузу і уявляючи, який саме напрям навчання хоче обрати. Тоді ймовірність неправильного вибору стане набагато меншою.