У четвер Верховна Рада прийняла державний бюджет на 2011 рік. Буквально за 33 хвилини, без жодного обговорення, проігнорувавши всі зауваження і поправки, а їх було дві тисячі, парламентська більшість вкотре продемонструвала: раз партія сказала «надо» — напоготові кнопки «есть». Цього разу кнопок «за» було 279.

Отож доходи держави у 2011 році визначено у сумі 281464879,4 тисячі гривень, у тому числі доходи загального фонду — 238581192,9 тисячі та доходи спеціального фонду — 42883686,5 тисячі гривень. Витрати казни заплановані у розмірі 321920850,3 тисячі гривень, у тому числі видатки загального фонду —279087019,8 тисячі, спеціального — 42833830,5 тисячі гривень.

Між першим і другим читанням держбюджет зазнав незначних змін — збільшені витрати на роботу парламентарів (за оцінками позафракційного депутата Олега Ляшка, народні обранці додали собі 140 мільйонів) та пообіцяно в другому кварталі переглянути соціальні витрати.

В опозиції переконані: провладна більшість такою поспішністю і відсутністю обговорення хотіла утаємничити щедрість видатків на чиновників.

Так, лідер партії «Фронт змін» Арсеній Яценюк назвав прийнятий державний кошторис «бюджетом приблизно для 100 тисяч громадян України: членів Партії регіонів, вищих державних посадовців, прокурорів і вищих міліцейських чиновників, покращення життя для яких відбулося за рахунок 46 мільйонів українців».

Нардеп наголосив, що цей бюджет є «бюджетом нових запозичень для того, щоб погашати старі кредити, жодної реформи української економіки в цьому документі не передбачено». Всі реформи, переконаний лідер «Фронту змін», зведені до того, що завтра буде підвищено пенсійний вік, і саме за рахунок підвищення пенсійного віку для чоловіків та для жінок «влада отримає додаткові кошти на свої чартерні перельоти, на утримання державних резиденцій, Адміністрації Президента, на збільшення фінансування Генеральної прокуратури та міліції». «Я назвав би цей бюджет реформістським бюджетом прокурорсько-поліцейської держави... Бюджет Генпрокуратури збільшено з 1218 мільйонів гривень у 2010 році до 2201 мільйона у 2011-у, так само значно збільшується наступного року бюджет МВС: з 11807 мільйонів до 13656 мільйонів гривень», — розповів Арсеній Яценюк на брифінгу у четвер і додав: «Пріоритетом держбюджету-2011 є забезпечення коштами вертикалі влади, силовиків та елітного відпочинку чиновників».

Лідер «Фронту змін» назвав схвалений кошторис «витягуванням останніх коштів із кишені українця, який реально добиває українську економіку, а насамперед — добиває громадян. Це — бюджет фінансування авторитарної держави».

Окремо Арсеній Яценюк акцентував на тому, що лише на забезпечення перевезень вищих посадових осіб авіатранспортом наступного року планується виділити 189 мільйонів гривень, а це у 30 разів більше, ніж витрати на лікування онкохворих та постраждалих у результаті аварії на ЧАЕС. Видатки на освіту, сказав він, скорочуються з 20 мільярдів гривень нинішнього року до 18,5 мільярда у 2011-у: вдесятеро зменшено фінансування міжнародних наукових та науково-технічних програм, у 5 разів — наукових та науково-технічних розробок, на 20% — стипендії та гранти на науку і техніку. Зекономить нинішня влада і на українських книжках — кошти на їх видавництво урізали на 40% (з 33 мільйонів гривень до 20 мільйонів).

Лідер «Фронту змін» вважає, що «влада взяла курс на ліквідацію Збройних сил України, оскільки наступного року для армії куплять тільки десять танків, а на ракети, фрегати, винищувальну авіацію в держбюджеті-2011 передбачено нуль гривень».

Але навіть при такому «бюджеті добивання громадян», за підрахунками Арсенія Яценюка, борг кожного з нас упродовж наступного року зросте на 200 доларів, оскільки збільшиться державний борг. «Якщо на 1 січня 2011-го борг країни становитиме 1100 доларів США на кожного громадянина, то вже 31 грудня 2011 року він зросте до 1300 доларів США», — розповів опозиційний політик.

«Бюджетом провалу» назвав схвалений документ член фракції БЮТ—«Батьківщина», лідер опозиційного уряду Сергій Соболєв. Він звернув увагу на те, що в кошторисі не враховані три головні параметри: видатки і дотації НАК «Нафтогаз України», не закладені дотації Пенсійному фонду, не врахована світова фінансова кон’юнктура. Політик також підкреслив, що фактично «уряд уперше отримає право необмежених запозичень як у середині держави, так і за кордоном... Ті обмеження, які встановлені в бюджеті, дають можливість брати десятки мільярдів доларів, не несучи відповідальності ні перед парламентом, ні перед країною».

«Цей бюджет не дає ніякого прогресу і є бюджетом регресу», — наголосив Сергій Соболєв і додав, що такого недолугого бюджету країна не мала навіть у 1990 році, «коли парламент уперше спробував складати головний фінансовий документ країни».

Щодо реляцій влади про «бюджет економії», лідер опозиційного уряду зауважив: «дійсно, є обмеження, але обмеження для 99% населення, для якого це справді бюджет економії... Для 1% населення — це бюджет, коли ні в чому собі не відмовляй — це бюджет для Адміністрації Президента, для Кабінету Міністрів, для чиновників вищого ґатунку».

Комуністи, хоч і звернули увагу на порушення, які мали місце при ухваленні бюджету, все ж «прийняли для себе складне рішення» і проголосували за урядовий законопроект.

Фракція БЮТ — «Батьківщина» та велика частина представників «НУ — НС» участі в голосуванні не брали і не були присутні в залі.

Звісно, зовсім протилежні настрої панують у лавах Партії регіонів. Бюджет прийнято, до Нового року ще й місцеві ради встигнуть гроші поділити. А те, що до документа є стільки зауважень, лідер фракції ПР Олександр Єфремов прокоментував так: «Бюджет ніколи не буває хорошим... Завжди знаходяться люди, які говорять, що йому щось недодали, особливо це видно по тих істериках, які влаштовуються у залі».

Олександр Єфремов підкреслив, що в бюджеті на 2011 рік під час підготовки до ухвалення були виділені додаткові кошти для випуску шкільних підручників, для програми «Шкільний автобус», а також понад 150 мільйонів гривень для медичних установ (щоправда, не уточнив для яких). А ще лідер фракції «регіоналів» заспокоїв українців: «за умови розвитку економіки ми все ж чекаємо, що після реформування економіка почне розвиватися і поліпшиться наповнюваність ресурсами наших установ, і ми зможемо за наслідками першого кварталу і за наслідками першого півріччя наступного року переглянути даний бюджет у бік збільшення соціальних виплат».

Отже, на черзі — місцеві бюджети, які, вочевидь, за таким же сценарієм вже наступного тижня також ухвалять. Якими вони будуть? На думку народного депутата від «НУ — НС», члена бюджетного комітету Верховної Ради Кирила Куликова, попри запевнення влади, що вона зацікавлена в переданні повноважень на місця, держбюджет-2011 спрямований якраз проти регіонів. «Нинішня влада стала владою, базуючись на риториці, що необхідно дати регіонам можливість, свободу, управління та повноваження. На цьому прийшли, на цьому зробили новий Бюджетний кодекс. Однак сьогодні центр, незважаючи на всі декларації, забрав у регіонів усі фінанси», — зауважив він. При цьому нардеп вважає, що це призведе до появи «хороших губернаторів, яким будуть давати кошти, і до поганих, у яких ці кошти будуть забирати».

До речі, одного такого «хорошого» вже можемо назвати, щоправда, наразі не «губернатора», а мера. Не вдаватимемося до коментарів прівнення Одеси до Донецька та Луганська, а лише процитуємо повідомлення управління інформації міськради про «чергову перемогу» Олексія Костусєва: «Меру Одеси Олексієві Костусєву вдалося домогтися виділення субвенції з державного бюджету в обсязі 50 мільйонів гривень у міський бюджет Одеси на соціально-економічний розвиток. Уперше в новітній історії наше місто отримало такі значні субвенції з держбюджету, причому в умовах загальнодержавної фінансової кризи. Залишається додати, що Одеса увійшла до трійки обласних центрів України, нарівні з Донецьком і Луганськом, які отримають найбільші субвенції у 2011 році».

На завершення цієї розповіді хочу навести слова голови парламентського підкомітету з питань видатків державного бюджету Павла Жебрівського (фракція «НУ — НС»): «Я давно працюю в бюджетному комітеті, і щороку, опрацьовуючи головний фінансовий документ країни, роблю висновки і даю назву. Одного року я назвав його «дерибаном», після нього був бюджет «проїдання», цей рік ми доживаємо за «яловим» бюджетом (адже ялова корова — це та, що не дає ані молока, ані телятка). На думку про назву бюджету, за яким ми житимемо у наступному році, мене наштовхнули слова міністра фінансів Федора Ярошенка, який назвав нинішню економіку держави «економікою терпіння». Дочитавши останню сторінку проекту Азарова, я зрозумів що переді мною — бюджет «терпіл». І терпіти, на жаль, мають всі, крім тих людей, заради яких терпітимуть інші».