Закон України № 2464 від 08.07.2010 р. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі Закон), який набирає чинності з 1 січня 2011 року, побудований на чинній базі платників страхових внесків до фондів соціального страхування та об’єкті нарахування страхових внесків відповідно. Тому платники страхових внесків до Фонду та база нарахування страхових внесків до Фонду відповідно до статті 4 залишаються незмінними.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлено статтею 8.

Нормами Закону скасовано пільги для страхувальників, які були передбачені статтями 2 та 4 Закону про страхові тарифи (2272), який з 01.01.2011 року втрачає чинність, зокрема для підприємств сільського господарства та об’єднань громадян. Щодо пільг, то вони залишені тільки для бюджетних установ, які і раніше сплачували страховий тариф у розмір 0,2%. А єдиний внесок для бюджетних установ встановлюється у розмірі 36,3% визначеної бази нарахування.

Прописані окремі умови і для платників, зазначених у п. 1 част.1 статті 4, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. Для цієї категорії єдиний внесок встановлюється у розмірі 45,96% визначеної бази нарахування для цих осіб.

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% визначеної бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, єдиний внесок встановлюється у розмірі 5,3% визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5% визначеної п. 1 част. 1 статті 7 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Якщо суб’єкт господарської діяльності проводить господарську діяльність у декількох видах економічної діяльності, то під час визначення розміру єдиного внеску його відносять до класу професійного ризику виробництва за основним видом його економічної діяльності.

Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), розрахунки з оплати праці якого проводяться нецентралізовано, під час визначення розміру єдиного внеску відноситься до того виду економічної діяльності, якому відповідає його діяльність.

Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), який провадить свою діяльність у декількох видах економічної діяльності, відноситься до класу професійного ризику виробництва за основним видом його економічної діяльності.

У соціальному страхуванні від нещасного випадку єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,21% визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

У разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку) єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11% визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

Визначені терміни сплати єдиного внеску, нарахованого за відповідний базовий звітний період, – не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

В статті 10 прописані умови та розміри єдиного внеску для платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску. Це особи, зазначені у пунктах 4 та 5 част.1 статті 4 – на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або від нещасного випадку.

Якщо страхувальники не пройшли перереєстрацію у державного реєстратора відповідно до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», то для взяття їх на облік та визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, яке здійснюється Фондом, то таким платникам необхідно звернутися до державного реєстратора для реєстрації.

У Розділі VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464, прописано, що з дня набрання чинності цього Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до Закону 2464.

У разі погашення до 1 січня 2011 року заборгованості із сплати внесків на соціальне страхування від нещасного випадку, що виникла до 1 липня 2010 року, заборгованість із сплати фінансових санкцій (пені та штрафів) підлягає списанню. Суми внесків, нарахованих на соціальне страхування від нещасного випадку, строк сплати яких не настав на 1.01.2011 року, не сплачені станом на 1.01.2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1.01.2011 р., в т.ч. страхових внесків, строк сплати яких на 1.01.2011 р. не настав, здійснюється фондами соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Крім того, визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року статті 1-6, пункт 2 статті 7 ЗУ «Про страхові тарифи...» (2272). А статтю 165-4 та 188-23 викласти в такій редакції:

«Стаття 165-4. Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності.

Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства – тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Нагадуємо, що звіти за 2010 рік повинні бути подані у січні 2011 року до Фонду У Законі зберігається чинна система класифікації професійного ризику виробництва за 67 класами. Віднесення до класу професійного ризику виробництва здійснюватиметься Фондом. Дані про новоствореного страхувальника Фонд отримуватиме в порядку обміну інформацією від Пенсійного фонду. У випадку незгоди страхувальника з класом професійного ризику, подальша робота щодо його зміни, в т.ч. за результатами перевірки достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, буде здійснюватися відділеннями виконавчої дирекції Фонду.

Керуючись нормами Закону за Фондом залишається ряд функцій, таких як: встановлення класу професійного ризику виробництва страхувальникам та здійснення перевірок страхувальників щодо достовірності заявленого ними основного виду діяльності; списання пені по страхувальникам, які погасили заборгованість із сплати страхових внесків до Фонду до 1 січня 2011 року; стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, та контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків страхувальниками до повного погашення заборгованості, що утворилась до 1 січня 2011 року.

По питаннях, що виникають до нас, прохання звертатися за адресою: вул. І. Франка, 55, телефони для довідок: 785-74-80, 785-74-82.