Чотири роки тому в «ОВ» було опубліковано дві статті: «Пустили лисицю в курятник» (24.01.2006) і «У колі другому» (16.10.2006). У них ішлося про те, як колишній директор ВАТ «Катран», що в Овідіополі, А.М. Варбанець став шляхом відчуження та інших різних маніпуляцій приводити підприємство до банкрутства. У цьому йому ретельно допомагала його заступниця І.М. Гецова. А потім «до справи» підключили його зятя – С.В. Кабака та інших сторонніх осіб.

Минуло досить багато часу, щоб за допомогою правоохоронних органів і місцевої влади навести порядок. І дати можливість колективу заводу спокійно зайнятися виробничою діяльністю.

Однак до редакції нашої газети почали надходити тривожні сигнали про те, що колишній директор подав нові позови – то на «узаконювання викраденого з підприємства майна», то на повернення великої суми грошей, яку він нібито позичив заводу. Хоча вже встановлено, що підписи у фінансових документах підроблені…

Справи судові – майже чарівні

Звернімося до висновків Колегії Судової палати Верховного суду України, куди направили свій позов представники ВАТ «Катран». Завод не погодився з рішеннями Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2007 року та Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2007 р.

Пояснимо, що керівництву заводу «Катран» все ж таки вдалося домогтися порушення кримінальної справи проти А.М. Варбанця за фактом залучення чужого майна в особливо великих розмірах за ознаками зловживання службовим становищем (ч. 5. ст. 18 Кримінального Кодексу України).

Після цього обвинувачуваний звернувся до Приморського районного суду, і той ухвалив припинити кримінальну справу. Заводчани йдуть до Апеляційного суду Одеської області. Але й там залишили в силі рішення своїх колег у першій інстанції.

Але представники заводу продовжують домагатися істини. Нарешті їхній позов приймає до розгляду Верховний Суд України.

І там доходять висновку про те, що касаційна скарга заводчан підлягає задоволенню, а суди першої та апеляційної інстанції явно зневажили багатьма положеннями законодавства.

Так, Приморський районний суд знайшов «зачіпку» і, посилаючись на ст. 96 УПК України, встановив відсутність у справі попередження позивача «про відповідальність за неправдивий донос». Але, пояснює своїм молодшим колегам Верховний Суд, позов було направлено від імені колективу заводу, і в такому випадку згадане посилання є неправомірним. А, згідно з ч. 2. ст. 94 УПК України, підстав для порушення кримінальної справи більше ніж досить.

Але з’являється ще одна «непогодженість». Огляд місця подій проводив працівник органів дізнання, а не слідчий. А тому встановлені ним дані нібито отримані з порушенням процесуальної форми. Судді начебто не знали або забули, що в невідкладних випадках можливе проведення таких дій до порушення кримінальної справи. Отже, порушень і тут немає.

Таким чином, робить висновок Колегія Судової палати Верховного Суду України, рішення Приморського районного суду не можна визнати законним та обґрунтованим. Тому воно, як і відповідна постанова апеляційної інстанції, підлягає скасуванню з направленням матеріалів супроводу на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду, але з іншим складом суддів.

Або банкрутство, або розквіт…

Згадане рішення вищої судової інстанції було ухвалене 18 грудня 2008 року. Але поки що всі зусилля керівників заводу «Катран» зосереджені на… пошуках висланих із Києва документів! Їх просто неможливо знайти. Міліція посилається на прокуратуру, прокуратура – на міліцію. Ось рядки з чергової заяви керівників заводу на адресу Овідіопольського РВ УМВС України в Одеській області.

«У нас є опосередковані докази навмисного зволікання ходу розслідування. Із заяви колишнього голови правління ВАТ «Катран» Варбанця на одному із судових засідань прозвучало, що прокуратурою області відкликано справи зі слідчих органів. При цьому він надав суду відповідний документ.

Про систематичне зволікання ходу слідства свідчать і такі факти. Стосовно Варбанця не ведуться будь-які практичні дії, а головним фігурантом у підробці бухгалтерських документів слідство вважає Гецову І.М., яка нібито перебуває в розшуку».

Посилання на розшук не мають жодних юридичних підстав, бо Гецова І.М. і не думає переховуватися. А її колишній шеф закидав суди черговими позовами. Що стосується кримінальної справи проти екс-директора, то, за заявами пана Варбанця, «її немає й не буде».

Яким шляхом іде завод?

…Нагадаємо, що «Катран» був побудований в Овідіополі як містоутворююче підприємство. Виходить, завод міг розраховувати на підтримку влади. Однак райдержадміністрація із самого початку вирішила не втручатися у вищеописаний конфлікт.

А селищна рада експлуатує очисні споруди заводу, передані на баланс тим же Варбанцем, і одержує за це гроші. Місцева влада зробила також усе можливе, щоб забрати у заводу споруджуваний п’ятиповерховий будинок для робітників і продати його нібито для погашення надуманих боргів. Ось така виходить «допомога».

І все ж таки заводчани не втрачають надії. Вони, незважаючи на всі труднощі, намагаються зберегти виробництво, розробляють план щодо створення нових робочих місць. А нещодавно Інноваційна палата України запропонувала створити на базі заводу «Катран» міжгалузевий інноваційний кластер. У наявності дослідницькі зразки закінчених розробок, які показали свою високу ефективність та конкурентоспроможність. Вони повинні пройти «обкатування» на підприємстві.

То куди ж піде завод? Втратить останнє чи за допомогою тих же правоохоронних органів скине з себе тягар і стане флагманом інноваційних розробок в області? Часу для вибору просто не залишилося…

P.S. Ми звернулися до голови Овідіопольської районної держадміністрації Михайла Жидкова із проханням прокоментувати ситуацію.

– Був я на цьому підприємстві, – пояснив Михайло Анатолійович, – знайомився зі ситуацією, що склалася. Потім відбулися зустрічі з керівниками ТОВ «Катран» на засіданнях різних комісій, де розбиралися, чому не вчасно видається зарплата, платяться податки за орендовану землю, за іншими питаннями.

Висновок після цих зустрічей один: завод іде до свого банкрутства, і єдиний його порятунок, на мій погляд, це створення кластера. Тим більше, що з цього питання є конкретні пропозиції.

А що стосується позову зі старим директором заводу – це питання правоохоронних органів. До них і треба звертатися за інстанціями.