З 1 січня 2011 року набирає чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Основні положення цього Закону, функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду в умовах єдиного внеску та порядок взаємообміну інформацією між Фондом та Пенсійним фондом України роз’яснює начальник відділу збору страхових внесків та обліку страхувальників управління виконавчої дирекції Фонду в Одеській області Тетяна Недзвецька.

– Тетяно Іванівно, розкажіть, будь-ласка, що зміниться для платників страхових внесків із впровадженням вищезазначеного Закону?

– Звертаю увагу, що діяльність робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх функції в умовах єдиного внеску та порядку взаємообміну інформацією між Фондом та Пенсійним фондом України у 2011 році буде проводитися з урахуванням Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8.07.2010 р. № 2464-VІ (далі – Закон 2464). При цьому Закон 2464, який набирає чинності з 1 січня 2011 року, побудований на чинній базі платників страхових внесків до фондів соціального страхування та об’єкті нарахування страхових внесків відповідно. Тому платники страхових внесків до Фонду та база нарахування страхових внесків до Фонду залишаються незмінними.

Зауважую, що відповідно до статті 4 Закону 2464, платниками єдиного внеску до Фонду, як і було раніше, є роботодавці – тобто підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представ-ництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

– Страхувальників цікавить передусім чи потрібна перереєстрація, в якому органі і який передбачено для цього порядок?

– Як зазначено у статті 5, облік осіб, ведеться в порядку, встановленому ПФУ за погодженням з фондами державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб-роботодавців, здійснюється ПФУ шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих Державним реєстратором, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей. На яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», – здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Зняття з обліку платників єдиного внеску зазначеної категорії платників здійснюється ПФУ також на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих Державним реєстратором, а платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», за їх заявою – лише після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

– Який розмір нарахування єдиного соціального внеску передбачений цим Законом?

– У статті 7 прописані умови та база нарахування єдиного внеску, який нараховується. Для платників-роботодавців – на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (108/95).

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Хочу зауважити, що зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховані заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлено з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов’язкового державного соціаль-ного страхування.

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску та не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Єдиний внесок для платників-роботодавців встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків з урахуванням видів їх економічної діяльності провели віднесення платників єдиного внеску у розмірі від 36,76 % до 49,70%. У Законі 2464 зберігається чинна система класифікації професійного ризику виробництва за 67 класами. Віднесення до класу професійного ризику виробництва здійснюватиметься Фондом.

– А як щодо пільг для страхувальників?

– Нормами Закону 2464 скасовано пільги для страхувальників, які були передбачені статтями 2 та 4 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків» (2272), який з 01.01.2011 р. втрачає чинність, зокрема для підприємств сільського господарства та об’єднань громадян. Щодо пільг, то вони залишені тільки для бюджетних установ, які раніше сплачували до Фонду страховий тариф у розмір 0,2%, а з 1 січня 2011 року єдиний внесок для бюджетних установ встановлюється у розмірі 36,3% від визначеної бази нарахування.

Прописано окремі умови і для платників, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. Для цієї категорії єдиний внесок встановлюється у розмірі 45,96% визначеної бази нарахування для цих осіб.

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% визначеної бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, єдиний внесок встановлюється у розмірі 5,3% визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5% визначеної п. 1 част. 1 статті 7 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Для визначення розміру єдиного внеску має значення вид діяльності страхувальника. Якщо суб’єкт господарської діяльності проводить господарську діяльність у декількох видах економічної діяльності, то під час визначення розміру єдиного внеску його відносять до класу професійного ризику виробництва за основним видом його економічної діяльності. Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), розрахунки з оплати праці якого проводяться нецентралізовано, під час визначення розміру єдиного внеску відноситься до того виду економічної діяльності, якому відповідає його діяльність.

Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), який провадить свою діяльність у декількох видах економічної діяльності, відноситься до класу професійного ризику виробництва за основним видом його економічної діяльності.

– Який передбачено порядок сплати внесків в разі виявлення бажання добровільно бути застрахованими?

– У разі бажання фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, займаються незалежною професійною діяльністю, а саме: науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, можуть брати участь у добровільному страхуванні та право на добровільну сплату єдиного внеску у соціальному страхуванні від нещасного випадку у розмірі 36,21% визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування.

У разі бажання, зазначені особи можуть бути застрахованими за всіма видами соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку) і єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11% визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування. Ці договори оформлюються в органах ПФУ.

– Які передбачені строки сплати внесків?

– Для сплати єдиного внеску Законом 2464 визначені терміни, нарахованого за відповідний базовий звітний період (місяць), – не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. При цьому платники-роботодавці під час кожної виплати заробітної плати, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Є винятки. Це, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений, або за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує або дорівнює сумі внеску, що підлягає сплаті. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому, як і раніше, фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці вважається отримання сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Наголошую, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника та має пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

– Яким чином єдиний соціальний внесок розподілятиметься між фондами та чи потрібно перереєструватися?

– ПФУ, у порядку, погодженим з соціальними фондами та Держказначейством України, проводить обмін інформацією щодо перерахованих сум єдиного внеску.

Оскільки Закон 2464 не передбачає перереєстрацію страхувальників, то перед запровадженням єдиного внеску до кінця поточного року Фондом від нещасних випадків проводиться з ПФУ звірка реєстрів по платниках страхових внесків. ПФУ формує та веде Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до даних Державного реєстру. У разі виявлення страхувальників, які не перебувають на обліку, робочі органи Фонду від нещасних випадків проводять відповідну роботу щодо взяття їх на облік, донарахування страхових внесків та накладення адміністративних стягнень.

До реєстру страхувальників вносяться відомості, необхідні для віднесення їх до відповідного класу професійного ризику, такі як форма власності, види економічної діяльності, в тому числі основний.

Якщо ж страхувальники не пройшли перереєстрацію у державного реєстратора відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», то для взяття їх на облік та визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, яке здійснюється Фондом, то таким платникам необхідно звернутися до державного реєстратора для її проведення.

У Прикінцевих та перехідних положеннях Закону 2464 прописано, що з дня набрання чинності Закону 2464 суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (727/98), нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок.

– Що буде із заборгованістю, допущеною страхувальниками станом на 1 січня 2011 року?

У разі погашення до 1 січня 2011 року заборгованості із сплати внесків на соціальне страхування від нещасного випадку, що виникла до 1 липня 2010 року, заборгованість із сплати фінансових санкцій (пені та штрафів) підлягає списанню. Суми внесків, нарахованих на соціальне страхування від нещасного випадку, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких не настав, здійснюється фондами соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. Суми боргу перераховуються на рахунки робочих органів Фонду, вказані у свідоцтвах.

– Чи внесено якісь зміни до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку?

– Відповідно до Закону 2464 внесені зміни в Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку» (1105) та доповнено статтею 24-1, в якій прописані права Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Керуючись нормами Закону 2464, за Фондом залишаються функції: встановлення класу професійного ризику виробництва страхувальникам та здійснення перевірок страхувальників щодо достовірності заявленого ними основного виду діяльності; стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, та контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків до повного погашення заборгованості, що утворилась до 1 січня 2011 року.

Крім того, статті 165-4 та 188-23 Адміністративного кодексу, хоча і викладені в іншій редакції, за порушення порядку використання коштів фонду від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів, несвоєчасне інформування Фонду про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства накладати штрафи від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадках незгоди страхувальника з класом професійного ризику, буде проводитися подальша робота щодо його зміни, в тому числі за результатами перевірки достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, буде здійснюватися відділеннями виконавчої дирекції Фонду або подання страхового експерта Фонду.

– Чи змінено порядок подання звітності до Фонду?

– Нагадуємо, що звіти за 2010 рік повинні бути подані до 25 січня 2011 року. Дані про новоствореного страхувальника Фонд отримуватиме в порядку обміну інформацією від Пенсійного фонду. Страхувальники, які станом на 1 січня 2011 року будуть мати несплачені платежі до Фонду, будуть щоквартально подавати звітність за новою формою.

Принагідно дозвольте привітати наших колег, страхувальників та людей, які постраждали на виробництві, інвалідів праці з Новим роком і побажати насамперед міцного здоров’я, миру та злагоди і процвітання нашій державі.