У 2011 році органам рибоохорони Одеського регіону виповнюється 70 років. Саме тоді, перед війною, Народний комісаріат рибної промисловості СРСР вперше затвердив «Тимчасові правила рибальства в Чорному морі в межах Ізмаїльської області Української РСР і в річках Дністрі, Дунаї та Пруті». Наразі ці функції виконує Західно-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства, скорочено – «Західно-Чорноморська держрибоохорона». Наш кореспондент зустрівся з начальником управління СергіємВАРЧУКОМ і попросив розповісти його про будні рибоохорони.

– На сьогодні наш штат складається з 210 працівників, саме вони виконують основні завдання, покладені на управління, – розповідає Сергій Георгійович. – Найвідповідальнішим періодом у нашій роботі є так званий «Двомісячник». Це період масового нересту більшості риб, які живуть у наших водоймах, коли інспектори рибоохорони, разом з іхтіологами територіальних відділів, громадськістю, представниками інших контролюючих органів вживають усіх можливих заходів щодо посилення охорони водних живих ресурсів і недопущення порушень Правил рибальства громадянами та юридичними особами на водоймах області.

Триває цей відповідальний період зазвичай із 15 квітня по 15 червня кожного року. Вельми плідно він був проведений цього року. Досить сказати, що в період масового нересту водних живих ресурсів інспекторами органів рибоохорони було проведено 1170 рибоохоронних рейдів на водоймах і 220 чергувань на трасах області та в місцях масового ходу риб. У результаті виявили 1900 порушень рибоохоронного законодавства. При цьому вилучено понад 8 тонн незаконно виловлених і реалізованих водних живих ресурсів, а також 1163 одиниці незаконно застосованих знарядь лову.

Крім того, наразі для поліпшення умов нересту окремих видів риб за ініціативи іхтіологічної служби управління представниками рибодобувних і громадських організацій було встановлено у водоймах області 1868 нерестових гнізд. Активно виконувалася також профілактична робота – як шляхом проведення лекцій та бесід із громадянами, так і за допомогою засобів масової інформації. Були також здійснені такі цільові операції, як «Ринок» і «Путина», мета яких – недопущення потрапляння на ринки міста й області незаконно виловлених водних живих ресурсів, запобігання розкраданню та розбазарюванню риби з уловів.

– Яким районам області в цей період надавалося більшої уваги?

– Властиво, Південно-Західній частині області, яка перебуває під контролем Ізмаїльського територіального відділу. У цій зоні розташовані великі придунайські озера Катлабух, Ялпуг, Кугурлуй, Кагул і Картал, а також українська ділянка річки Дунай довжиною 116 кілометрів. Тервідділ за 2010 рік виявив 1482 порушення чинного природоохоронного законодавства, з яких 477 є грубими. За 282 матеріалами про адміністративні правопорушення пред’явлено позови щодо відшкодування завданого збитку на суму понад 99 тисяч гривень, 8 матеріалів передано до правоохоронних органів для розв’язання питання щодо притягнення 9 порушників до кримінальної відповідальності за незаконне заняття рибним промислом.

– Ваше управління, крім охоронних функцій, покликане сприяти й відтворенню водних живих організмів…

– Справді, це один із важливих аспектів нашої діяльності. Проблем і тут, щоправда, предосить. Але ми над ними працювали й далі працюємо. Так, для підвищення рибопродуктивності на таких водоймах, як Ялпуг-Кугурлуй, Кагул-Картал, Катлабух, Китай, Сасик, а також на Хаджибейському та Дофінівському лиманах, створено спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ). Вони провадять інтенсивне зариблення, домагаючись стабільно високого рівня рибопродуктивності – до 100 – 147 кілограмів з гектара. На цілій низці водойм вилов водних живих ресурсів становить вже близько 3440 – 4370 тонн. Таким чином, ситуація з відтворенням водних живих ресурсів і рибоохоронною діяльністю, попри очевидні труднощі, перебуває на належному рівні.

Крім того, при створенні режимів СТРГ ми намагалися задовольнити потребу наших громадян у активному відпочинку на воді. Практично на всіх водоймах, переведених у такий режим, закріплено 32 безкоштовні ділянки, де дозволено аматорське рибальство. А на Хаджибейському лимані відведено єдину в області ділянку для підводного полювання. Важливо також відзначити, що всі кошти від реалізації дозволів на платне аматорське рибальство за наполяганням управління рибоохорони направляються на закупівлю рибопосадкового матеріалу та зариблення водойм.

– У будь-якій організації добір кадрів – справа дуже важлива. Кого б Ви могли назвати серед найкращих працівників управління?

– Пеередусім, це начальник Одеського територіального відділу Юрій Анатолійович Кугут, який, крім своїх прямих обов’язків, бере активну участь в оперативних заходах. Державні інспектори: Вилківського тервідділу – Петро Іларіонович Барба, Дністровського – Михайло Олексійович Левченко, Ізмаїльського – Сергій Іванович Чупілко, а від оперативної групи управління – Олександр Олександрович Тульченко.

– Для ефективної роботи таких структур, як ваша, потрібні не лише технічні засоби, але й серйозна правова база. Наскільки чинне законодавство відповідає вимогам рибоохорони в усіх її аспектах?

– Ви порушили дуже болісну для нас тему. Досить сказати, що на сьогодні не існує Закону про рибне господарство. Досі вся рибопромислова галузь країни та органи рибоохорони, зокрема, у своїй діяльності користуються Тимчасовим порядком ведення рибного господарства та рибальства, який було затверджено Кабінетом Міністрів України ще 28 вересня 1996 року. Крім того, істотно полегшити нашу роботу змогло б Положення про органи рибоохорони або Закон, як у органів міліції та прокуратури, яким були б чітко визначено функції, права та обов’язки працівників рибоохорони. Існування такого законодавчого акта, на мій погляд, дозволило б виразніше розмежувати функції контролю у сфері охорони водних живих ресурсів із боку управління рибоохорони та інших контролюючих органів, зокрема екологічної та прикордонної служб, а також уникнути дезорганізації при провадженні рибоохоронних заходів. Є низка інших прогалин у законодавчому полі, що стосується цієї сфери. Але ця тема потребує ґрунтовнішої та докладнішої розмови.