Як безсторонньо зафіксувала система електронного голосування, близькість Нового року не завадила переважній більшості депутатів облради (116 із 132) взяти участь у черговій, четвертій, сесії.

Початок був цілком традиційним: Гімн України, привітання іменинників... А потім – невелике відхилення від раніше наміченого курсу і привід для дискусій. Справа у тому, що попередньо (на засіданні президії облради) було ухвалено рішення не виносити на нинішню сесію деякі програми, а доопрацювати їх і розглянути через місяць. Проте голова облради Микола Пундик скористався правом, наданим йому Регламентом, і все-таки вніс дискусійні програми до порядку денного. Депутатська більшість цю пропозицію підтримала.

Відзначимо, що не всім питанням, раніше знятим з розгляду, так пощастило. Про що і зробив відповідну заяву депутат від «Батьківщини» Сергій Веселов. Очолювана ним фракція пропонувала звернутися до Президента України Віктора Януковича у зв’язку з арештами колишніх членів уряду і порушенням кримінальної справи проти Юлії Тимошенко.

Така ситуація в країні не призводить до консолідації суспільства, – заявив депутат.

Після таких «вступних акордів» представники депутатського корпусу впритул зайнялися порядком денним. Проголосували за зміни у персональному складі постійних комісій. Потім розпочали розгляд Програми соціально-економічного розвитку області, а також ще кількох програм – розвитку промисловості, «Тваринництво Одещини», «Інформаційна Одещина», створення страхового фонду документації.

Спочатку реагувати на лавину запитань і уточнень довелося начальникові Головного управління економіки облдержадміністрації Олегу Муратову. Як випливає з його доповіді, проект Програми соціально-економічного розвитку області на 2011 рік було розроблено на базі основних положень Національної програми економічних реформ на 2010-2014 роки. Мета – «забезпечити стабілізацію економічного розвитку області і вихід на динаміку економічного зростання регіону». Серед пріоритетів названо розвиток реального сектору економіки та інфраструктури, стимулювання розвитку районів і міст. Прикладом можна навести плани щодо відродження виробництва цукру у регіоні. Це створення акціонерного товариства у межах державного та приватного партнерства на базі Котовського цукрового заводу і поновлення роботи на уже наявних потужностях в Іванівському та Любашівському районах. Ще приклад: у 2010 році при ремонті дорожнього покриття основна увага приділялася комунальним дорогам (всередині населених пунктів). Цього року основна увага звертається зробити на ремонт доріг загального користування місцевого значення (тобто, забезпечити нормальний під’їзд до районних центрів і доріг держзначення). Серед пріоритетів також названо доведення рівня зарплат в Одеській області до середньоукраїнського і, відповідно, боротьба з тінізацією. Традиційно згадувалися програми «Чиста вода» і «Шкільний автобус», необхідність залучення інвестицій у регіон та багато іншого. Загалом, цілком необхідні речі. Те ж саме можна сказати і щодо промисловості та тваринництва. Що ж, у такому разі, викликало дискусію у залі? Якщо згрупувати висловлені зауваження, то вони зводилися ось до чого: деяка декларативність програм (зазначені основні напрями, але немає чіткого розпису щодо заходів) і невизначена ситуація з бюджетним фінансуванням (тобто бюджет формуватиметься навздогін, виходячи з реальних можливостей). Особливу активність під час обговорення виявили депутати Микола Шутов та Анатолій Мирошніков. Як пізніше визнав губернатор Одещини Едуард Матвійчук, вони висловили чимало слушних пропозицій. Наприклад, депутат Мирошніков запропонував раціональніший варіант дотацій для тваринництва: їхня сума повинна визначатися не просто кількістю голів худоби, а кількістю виробленої продукції.

Щодо рядка «про обласний бюджет на 2011 рік», то якихось епічних хвилювань питання не викликало: йшлося винятково про «перший етап» – фінансування бюджетних установ. Щодо розподілу інших витрат, то тут ще чекає серйозна робота. Проте, начальникові Головного фінансового управління облдержадміністрації Марині Зінченко довелося уточнювати безліч деталей і цифр. Наприклад, депутат і колишній голова облради Микола Скорик цікавився, чи досить коштів виділено у бюджеті на гемодіаліз. А от депутат Антон Кіссе запитав, чому у залі немає народних депутатів від Одещини, і наскільки активно вони допомагають рідному регіону одержати ті або інші преференції? Чи існує горезвісне «одеське лобі»?

– При формуванні бюджету 2010 року Одеська область посіла 1 і 2 позицію щодо виділення централізованих коштів субвенціями з Держбюджету, за рахунок стабфонду і субвенції на соціально-економічний розвиток, – звернулася до фактів Марина Зінченко. – Така ж робота провадилася і на 2011 рік. Ті позиції, які обстоювали депутати від нашої області, відпрацьовані і враховані. Далі необхідно безпосередньо працювати з Кабінетом Міністрів.

Марина Анатоліївна також відзначила, що не можна однозначно говорити про «подальшу централізацію» бюджету. Після змін у Бюджетному кодексі і прийняття нового Податкового кодексу ресурс у 300 млн гривень, який раніше зосереджувався на рівні області і районів, іде до бюджетів місцевого самоврядування. Отож області доведеться якимось чином компенсувати розрив, що утворився, насамперед, за рахунок зростання виробництва і податкових відрахувань від реальної заробітної плати.

На сесії було ухвалено рішення про створення комунального підприємства «Керуюча компанія індустріальних (промислових) парків. Території під них планується виділити в Іванівському та Любашівському районах. Враховувалася низка типових вимог інвесторів – близькість до транспортних магістралей (Київська траса і залізниця), наявність розвинутої інфраструктури (газові та інші комунікації). Складність полягає у тому, що цей проект – новинка для України. Чіткої законодавчої бази дотепер не існує. Є тільки розпорядження Кабміну «Про затвердження Концепції створення індустріальних парків» (де Одещина прописана однією з пілотних областей) і проект відповідного Закону, який пройшов перше читання у ВР. Зрозуміло, ці обставини викликають низку запитань. Депутат Ігор Розов цікавився, чи вже відомий конкретний інвестор. За словами голови обласної ради Миколи Пундика, переговори провадяться, але не під конкретного інвестора. Швидше за все, їх буде кілька. Можливо, їм навіть доведеться змагатися на конкурсній основі. У свою чергу, депутат Микола Скорик дивувався, чому начальник ГУ економіки облдержадміністрації Олег Муратов раніше активно заперечував проти створення КП, а тепер змінив свою точку зору.

– Ми б і раді його не створювати, але сучасне законодавство так прописано, що виділити земельну ділянку можна тільки комунальному підприємству, – відповідав Олег Михайлович.

Ще хтось з депутатів сумнівався, чи не будуть марно закопані бюджетні кошти, наскільки фінансово вигідним виявиться нове починання тощо. Губернатор Едуард Матвійчук попросив слова і досить емоційно висловив свою точку зору. У тому дусі, що чекати і відкладати далі нікуди, інвестиції залучати потрібно, основні труднощі для інвесторів – саме дозвільні документи на землю, тому облдержадміністрація і він особисто вирішили взяти на себе таку відповідальність. І попередив депутатів, що дуже багато питань щодо майбутніх індустріальних парків їм доведеться вирішувати саме на обласному рівні, оскільки на державному вони поки що не прописані.

Обговорення промислових парків стало своєрідною кульмінацією сесії. Подальші питання (надання пільг, план роботи обласної ради на рік тощо) розбіжностей не викликали і голосували практично без обговорення. Останнім пунктом стали депутатські запити. Серед них був і запит Олексія Гончаренка на ім’я Президента України Віктора Януковича. У ньому йшлося про можливу приватизацію Одеського припортового заводу. Депутат нагадував про необхідність дуже суворого екологічного аудиту і висловлював сумнів у доцільності самої приватизації.

Так, у загальних рисах, виглядала четверта сесія обласної ради шостого скликання. Наступна сесія обласної ради повинна відбутися наприкінці січня.

Наталя БОНДАРЕНКО

Депутати налаштовані на конкретні справи

За вже багаторічною традицією після закінчення пленарного засідання голова обласної ради Микола ПУНДИК провів коротку прес-конференцію та відповів на запитання представників засобів масової інформації.

Наводимо основні моменти цього діалогу.

– Чому фракція партії «Батьківщина» не голосувала за ухвалення бюджету Одеської області на 2011 рік?

– Це їхнє право. Представники фракції ще на першій сесії заявили, що будуть перебувати в опозиції стосовно більшості депутатського корпусу.

– Деякі пункти порядку денного було знято під час обговорення на президії та на засіданнях постійних комісій, але сьогодні депутати їх розглянули.

– Справді, за попереднього обговорення депутати зробили багато зауважень стосовно проекту Програми соціально-економічного та культурного розвитку області на 2011 рік, інших регіональних програм. Але за останні дві доби управління облдержадміністрації разом із нашими постійними комісіями ґрунтовно попрацювали з проектами документів, і, у такий спосіб, з’явилася можливість обговорити їх безпосередньо на цій сесії. І всі вони сьогодні були затверджені.

– Але для здійснення намічуваних планів явно недостатньо бюджетних коштів?

– Сьогодні на сесії ми затвердли лише основні положення головного фінансового документа, визначили лише витрати за захищеними статтями. Решту питань розподілу коштів обговоримо на наступній сесії облради. Зокрема, й бюджет розвитку. При цьому врахуємо запити всіх міст обласного значення та районів області.

Звичайно, грошей на все явно не вистачить. Тому визначимося щодо окремих конкретних об’єктів.

Хоча я сподіваюся, що дохідна частина обласного бюджету буде постійно поповнюватися протягом 2011 року. З’являться додаткові накопичення, які дозволять розширити наші можливості і у сфері капітального будівництва, соціального забезпечення.

– Сьогодні на сесії прозвучало повідомлення про те, що половину коштів, виділених на розв’язання екологічних проблем, не було використано. Чим це пояснити?

– Уся біда в тому, що багато районів не подали заявки вчасно. Багато документів довелося повернути через їх неякісне оформлення.

Тому помилку будемо виправляти. Почнемо навчати людей на семінарах та інших зустрічах, як вирішувати це завдання.

– Сьогодні було затверджено програму «Інформатизаційна Одещина». У чому її необхідність?

– Відповідь на ваше запитання проілюструю на такому прикладі. Ще з минулої осені керівники районів виїжджають на різні обласні засідання та наради за свій рахунок. Передбачені витрати на відрядження закінчилися ще три місяці тому.

Але ж багато цих заходів можна було б провести за допомогою системи відеоконференцій. І витрат на це потрібно значно менше.

Тож інформатизацію області треба продовжувати з урахуванням досвіду та досягнень у нашій країні й за кордоном.

– Що таке «індустріальні парки», про які йшлося на сесії?

– Вважаю, що в підготовленому документі досить детально розписані всі юридичні, економічні й технічні основи програми.

А саму ідею ще влітку подав губернатор Едуард Матвійчук. Сьогодні вона починає набувати конкретного змісту. Буде створено два технопарки на території Любашівського та Іванівського районів. Для їхнього розміщення використовуємо лише землі запасу, то ж інтереси місцевих пайовиків не будуть обмежені. Тепер зупинка за інвесторами.

– Сьогодні сесія пройшла досить бурхливо. Деякі депутати виступали по декілька разів. Як Ви оцінюєте таку ситуацію?

– Я не вважаю, що сесія пройшла занадто бурхливо. Мені доводилося працювати в апараті Верховної Ради, бувати на пленарних засіданнях облрад різних регіонів, то ж є з чим порівняти.

Мене тішить, що в багатьох виступах були конструктивні пропозиції, обґрунтовані критичні зауваження. З усього видно, що багато депутатів одразу налаштувалися на конкретну роботу.

Зараз я не буду порівнювати нинішній депутатський корпус із тим, що був у минулі скликання. Але скажу, що сьогодні депутати демонструють високий професійний рівень. Це правда. І ми зможемо розв’язувати найскладніші проблеми.

Олексій СТЕПАНОВ

На тлі економії витрат

Напередодні Нового року відбулися сесії районних та міських рад, на яких ухвалювався основний фінансовий документ. Про особливості місцевих бюджетів редакція попросила розповісти представників органів виконавчої влади та місцевого самоуправління.

Сергій Дорохін, заступник голови Комінтернівської РДА:

– Ми вже маємо певні досягнення у розвитку виробництва. Протягом останніх 9 місяців 2010 року створено понад тисячу нових робочих місць. А це – значне збільшення доходів до бюджету, що дає підстави вже у 2011 році розпочати спорудження водопроводу із Свердлового до Комінтернівського, до побудови у райцентрі Будинку культури за сучасним проектом та розв’язання інших важливих проблем.

Олена Болотенко, начальник фінансового управління Березівської РДА:

– Поставлено завдання скоротити витрати на утримання працівників державних установ. Значною мірою це буде можливо за рахунок скорочення тих штатних одиниць, які нині «розкидані» у формі додаткових чвертей, половин ставок на працівників. У подальшому ж доведеться здійснювати цей процес згідно з вимогами чинного законодавства. Тобто, з урахуванням пільгового контингенту працівників, стажу роботи, результатів атестацій, узгодження з профспілками тощо.

Олексій Мазур, голова Іванівської районної ради:

– На тлі економії витрат на утримання держслужбовців буде прогресувати стимулювання тих напрямів і сфер господарювання, які слугують збільшенню прибуткової частини бюджету: підтримка підприємництва, створення робочих місць у виробничій та переробній галузях.

* * *

Як повідомили редакції з Роздільнянського району, у 2011 році пріоритетним напрямом у роботі залишається розв’язання соціальних проблем.

Істотно збільшено суму на утримання закладів освіти у порівнянні з минулим роком – на 2 млн грн, вона становить понад 47 мільйонів. З них близько 41 млн гривень заплановано тільки на заробітну плату педагогам, вихователям, техперсоналу шкіл, навчально-виробничого комбінату, Центру творчості учнівської молоді тощо. 21 млн гривень призначено для роботи закладів охорони здоров’я району. З них на зарплату лікарям, середньому та молодшому медперсоналу – понад 16 мільйонів гривень. На соціальний захист населення району у нинішньому році заплановано 48 млн гривень, що на 5 млн гривень більше минулого року.

Пріоритетним у роботі залишається: поліпшення соціально-побутових умов жителів сільських населених пунктів, ремонт доріг, благоустрій, ремонт житлового фонду, подовження дії районних програм «Питна вода», «Власний дім».