ІА «Контекст Причорномор'я»
Одеса  >  Моніторинги
СЕз: нове – не забуте старе
13.01.2011 / Газета: Одесские известия / № 148(4130) / Тираж: 23655

В Одесі побували представники Міністерства економіки України, відповідальні за поновлення роботи спеціальних економічних зон (СЕЗ). Автори реанімаційних пропозицій – управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв’язку облдержадміністрації, а також менеджери Одеського та Ренійського портів, де такі зони почали діяти, але були закриті. Чому?

Це запитання начальник управління Олександр Ілько радить переадресувати колишньому уряду.

Причина відмови, на думку Ілька, у тому, що багато які проекти, пов’язані з функціонуванням СЕЗ, дискредитували саму ідею їхньої діяльності. З’явилися схеми, де пільговий режим, упроваджений в економзонах, був перетворений на ширму, під прикриттям якої відбувалося відмивання грошей, приховувалися невраховані доходи. У межах офіційно дозволених підприємств зароджувалися елементи тіньового бізнесу. Це, на жаль, і змусило згорнути досить ефективні проекти.

У результаті склалася думка про підприємства СЕЗ як про привілейовані суб’єкти діяльності, що їм дозволено використовувати законодавство з метою наживи.

– Але якщо скасувати пільги при розмитненні та знижене мито на вантаж, це однаково що ліквідувати СЕЗ. Де ж золота середина?

– Суть не в спрощеному режимі. У центрі уваги має бути виробництво. Відповідно пільги та преференції мусять надаватися лише тим, хто конкретно займається його інтенсивним розвитком. У свою чергу, продукт, створений з імпортних матеріалів і комплектуючих, придбаних за нижчою ціною, коштує дешевше. І це робить його конкурентоспроможним, зокрема на європейському або навіть світовому ринках.

– Виробникам можна дорікнути, що товар практично не залишається на території України…

– Натомість вихід на іноземний ринок стимулює національне виробництво. Адже не йдеться про підприємство, де лише змінюють упакування товару та наклеюють нову етикетку, щоб потім, як з пересильного пункту, переправити далі. Об’єкт, у який вкладає гроші інвестор, залишається на території України. На його будівництво та утримання держава не витрачає жодної копійки. Вона надає йому можливість реалізувати інвестпроект. Головне завдання для уряду – дати гарантії, що інвестиції будуть недоторканними, а пільги не будуть скасованими, як це вже було.

– Дати! А виконати?

– Портовики Одеси та Рені внесли чимало практичних пропозицій, які принципово змінюють колишній підхід до регулювання роботи в портових зонах. Вони настільки переконливі, що представники Мінекономіки України погодилися із їхніми висновками та готові прискорити процедуру введення в законодавство відповідних доповнень. Цілком імовірно, вони стануть базою для створення нового закону про СЕЗ. Його наявність і буде для інвестора запорукою того, що в країні є гарантії для реалізації його проектів.

– Отже, повернення до роботи СЕЗ економічно виправдане?

– Так. Підприємства, побудовані в Одеському порту, за гроші інвесторів, працюють, відраховують податки. ОМТП, надавши частину своєї площі, створив умови для виробництва, не несучи витрат на його створення. А вигода є! Хіба ці обставини – не відповідь на запитання? Зараз розглядається можливість створити СЕЗ в Одесі на території «сухого порту» (колишні поля зрошування) площею 49 гектарів. Це пов’язано з розвитком такого ви­гідного напряму, як перевантаження контейнерів. Очевидно, що наявних площ вистачить для створення підприємств – суб’єктів СЕЗ.

– А чи торкнеться ця економічна мода Рені?

– Безперечно. Зокрема тому й складено інженерні та логістичні розрахунки, й підготовлено інші документи для обґрунтування будівництва дороги між Одесою і цим дунайським портом. Це буде траса міжнародного класу. Ренійський порт здатний приймати зерно та контейнери в досить великих обсягах. Це одразу підвищить транзитний потенціал країни. Зміняться тарифи, а, отже, зросте рівень конку­рентоспроможності порту.

Є питання щодо фінансування будівництва цієї траси. Наприклад, непросто буде розв’язати проблему викупу приватизованих ділянок землі, по яких вона піде. Потрібно реформувати механізм митного оформлення контейнерів у бік спрощення. При цьому доцільно врахувати всі світові тенденції та наробітки. Але той, хто боїться труднощів, не одержить результату.

Автор: Владислав КІТІК


© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.008
Перейти на повну версію сайту