Поки українці по всій країні пошепки або вголос, культурно, а чи, буває, і з міцним слівцем обговорюють пропозиції та плани «реформаторів», державні органи ведуть роз’яснювальну роботу для населення. От нещодавно і в Одесі відбувся брифінг директора департаменту праці та соціальної політики міськради Олени Китайської. Вона запевнила, що в разі швидкого прийняття цього закону нові норми почнуть діяти вже наприкінці лютого — на початку березня. Оскільки, як відомо, до зустрічі з лихом краще підготуватися, радимо уважно ознайомитися з усіма намірами уряду щодо пенсій та майбутніх пенсіонерів.

Директор департаменту впевнена, що реформи необхідні через незадовільний стан пенсійної системи. Серед основних проблем — старіння нації: сьогодні на 88 пенсіонерів припадає 100 працівників, що сплачують пенсійні внески. Якщо ситуація не зміниться на краще, вже в 2025 році співвідношення буде 1:1, а в 2050-му на 125 пенсіонерів лише 100 працівників. Стосовно ж нашого регіону, то, за словами Олени Китайської, в Одесі, наприклад, налічується 353 тисячі працюючих громадян і близько 270 тисяч пенсіонерів. Наступна проблема вигадана, мабуть, для того, щоб полегшити збільшення пенсійного віку для жінок: фахівці, мовляв, підрахували, що сьогодні існує розрив між розмірами пенсій жінок і чоловіків, оскільки для жінок встановлена нижча межа працездатного віку. Серед проблем було названо і низький рівень пенсій: понад 2/3 пенсіонерів отримують до 1 тисячі гривень.

Великим клопотом є незбалансований бюджет Пенсійного фонду. В 2010 році з держбюджету на покриття дефіциту ПФУ було виділено майже 27 мільярдів гривень. Олена Китайська зазначила, що середня заробітна плата в Одесі становить 2250 гривень, а до Пенсійного фонду відраховується 35% від цієї суми. Виходячи з цих даних, директор департаменту підрахувала, що без підтримки держбюджету середня пенсія в Одесі складала б 787,5 гривні. А оскільки реально одеські пенсіонери отримують у середньому 1055 гривень на місяць, дефіцит, за її оцінкою, склав більше 250 гривень на одну особу пенсійного віку. Саме ці дані і були озвучені більшістю ЗМІ, присутніх на брифінгу. Насправді ж названа цифра — 787,5 — це 35% від середньої зарплати. Для того, щоб вирахувати якою була б пенсія без підтримки держбюджету, необхідно 787,5 гривні помножити на кількість працівників (353000) і поділити на кількість пенсіонерів (270000) — ці цифри вже називалися. Після таких підрахунків виходить, що без сторонньої підтримки пенсійного фонду в Одесі середня пенсія мала б бути 1029,6 гривні. Відтак, реальний дефіцит — 25 гривень на одного пенсіонера (а не 263, як виходить зі слів Олени Китайської).

Ви все ще вірите, що країні необхідні саме такі реформи?

Втім, за словами Олени Китайської, саме названі проблеми і змусили уряд підготувати законопроект, одним з найболючіших нововведень якого вважається підвищення пенсійного віку для жінок. Якщо конкретніше, пропонується почати десятирічний етап збільшення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років на 6 місяців щороку. Є в цьому пункті й так званий компенсатор: на період підвищення віку пенсія жінок збільшуватиметься на 2,5% за кожні півроку. Таким чином, якщо це когось втішить, за 10 років розмір пенсії може вирости на 25%.

Є й пункти щодо врегулювання пенсійного забезпечення держслужбовців. Вони, за словами Олени Китайської, мають право на так звані спе­ціальні пенсії, які сьогодні можуть сягати десятків тисяч гривень. Є пенсії і по сто тисяч, та таких, за словами чиновника, одиниці. Так-от, новий закон обмежуватиме максимальний розмір пенсії дванадцятьма мінімальними. Оскільки сьогодні мінімальна пенсія складає 750 гривень, максимальна виходить — дев’ять тисяч. Звісно, це не торкнеться нинішніх елітних пенсіонерів, які й надалі отримуватимуть свої десятки й сотні тисяч гривень. Планується також зменшення бази для нарахування пенсій для державних службовців. Сьогодні вони мають право на пенсію у розмірі 90% від заробітної плати, а після прийняття закону ця цифра зменшиться до 80%. І ще — з 2013 року пенсійний вік для чоловіків-держслужбовців буде збільшений до 62 років, цей вік буде граничним, без можливості продовження перебування на держ­службі (нововведення не торкнеться тих, хто ра­ніше отримав узгодження на перебування на держ­службі до 65 років).

Одне з небагатьох вдалих нововведень торкнеться працівників бюджетної сфери (освіти, культури, охорони здоров’я): їм з метою по­ліпшення умов пенсійного забезпечення при виході на пенсію пропонується ввести одноразову допомогу у розмірі 10 призначених пенсій. Враховуючи низькі заробітні плати таких працівників, а отже, і маленькі пенсії, нововведення, без сумніву, позитивне.

Для військовослужбовців період перебування на військовій службі буде збільшений з 20 до 25 календарних років. При цьому, якщо раніше, досягнувши 20 років вислуги, військовослужбовець мав право на 50% грошового забезпечення, а при продовженні служби за кожен додатковий рік до цього додавалося ще по 3%, то після реформи при виході на пенсію військовослужбовці матимуть право на 65% (50% + 5років по 3%), тобто для них, по суті, нічого не зміниться. Також для них термін служби буде визначатися лише в календарному обчисленні, пільгові коефіцієнти (для окремих категорій військових) застосовуватимуться лише при визначенні вислуги років. При виході на пенсію і подальшому працевлаштуванні на цивільну роботу колишній військовослужбовець отримуватиме свою пенсію, однак на час роботи й отримання зарплати пенсія таких працюючих пенсіонерів індексуватися не буде.

Реформування пенсійної системи передбачає також підвищення мінімально необхідного страхового стажу для здобуття пенсії за віком з 5 до 15 років. Під «страховим стажем» мається на увазі період, коли людина працює й отримує зарплату, на яку нараховують страхові внески. Тож право на пенсію матимуть лише люди із страховим стажем не менше 15 років. А щоб отримати право на пенсію не нижче мінімальної, жінці необхідно буде мати страховий стаж не менше 25, чоловікові — не менше 30 років. Що ж до тих, хто працював менше 15 років, вони отримуватимуть лише 30 — 40% від мінімальної пенсії. За словами Олени Китайської, зміни запроваджуються через те, що громадяни з різним стажем отримують приблизно однакову пенсію. Людей, які вже встигли стати пенсіонерами, нововведення, на щастя, не торкнуться.

Щодо новопризначених пенсій. Нормативна тривалість страхового стажу для нарахування пенсії за віком, не нижчої за прожитковий мінімум, буде підвищена для жінок з 20 до 30 років і для чоловіків з 25 до 35 років. Важливо, що для призначення пенсії братиметься розмір середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року звернення для призначення пенсії, а перерахунок пенсій проводитиметься з середньої заробітної плати, з якої призначена пенсія. Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, які отримують пенсію за вислугу років, проводитиметься лише після досягнення пенсійного віку.

Окрім усього вище переліченого, уряд в законопроекті пропонує запровадження II рівня пен­сійної системи — накопичувальної. Перехід до неї відбудеться після того, як бюджет Пенсійного фонду стане бездефіцитним. Учасниками цієї системи будуть громадяни, яким на момент її запровадження виповниться не більше 35 років. Через два роки після запровадження сплати внесків у накопичувальну систему її учасники самі зможуть вибрати недержавні пенсійні фонди, у яких накопичуватимуться їхні пенсійні кошти.

Та це все у майбутньому. Сьогодні ж важливо розібратися з ближчими і болючішими нововведеннями, такими, як підвищення пенсійного віку для жінок.

Як би там не переконували в необхідності реформувати пенсійну систему, прості смертні навряд чи зможуть безболісно прийняти зміни. Зрозуміло, що до певних реформ пенсійної системи, як-от обмеження максимальної пенсії чи виплата одноразової допомоги при виході на пенсію для працівників бюджетної сфери, українці давно готові. Причому, на думку людей, обмежити максимальні пенсії необхідно в тому числі і нинішнім елітним пенсіонерам. Та чи потрібні інші зміни? Посадовці постійно порівнюють Україну з Канадою, Норвегією, Німеччиною, США, де жінки йдуть на пенсію в 65 — 67 років. Та хіба коректні такі порівняння? Хіба можна співставити рівень життя у нас і в названих країнах, соціальне забезпечення, розміри зарплат тощо? У буклетику, який на брифінгу Олени Китайської роздали журналістам, зазначається, що українські жінки після досягнення 55 років живуть довше за британських, італійських, німецьких. Це прекрасно, та чи можна назвати життям те, що відбувається з українками після 55? Можливо, краще підійде слово «виживання»?