Балтський район – багатонаціональний. Ще з першої половини ХVI століття тут живуть українці, росіяни, поляки, євреї, молдавани, цигани. Разом творять історію рідного краю. Трудяться, ростять і виховують дітей. Про те, як сьогодні живеться балтянам, про плани й перспективи розвитку цього краю – наше інтерв’ю з головою Балтської районної ради Валерієм Анатолійовичем Желіховським.

– Минуло трохи більше мі­сяця, як Вас обрали головою райради. Раніше Ви були першим заступником голови райдержадміністрації. З чого почали роботу на новій посаді?

– З перших днів накреслили основні напрями роботи. По-перше – це ефективна діяльність апарату районної ради. Вона вже значно змінилася. Створені п’ять депутатських комісій виказують активність, ініціативу. У майбутньому плануємо винести на розгляд понад п’ятдесят планових питань, пов’язаних з проблемами громад району, які потребують розв’язання. Другий напрям – робота з територіальними громадами. Створили координаційну раду з питань місцевого самоврядування. Акцентуємо зусилля на створенні ефективної системи управління. Насамперед – здійснення контролю, чітке формулювання завдань, плановість і системність роботи.

– Ваш район своєрідний і цікавий своєю історією, потенційними можливостями, що мусить привертати інвесторів, туристів.

– Так, справді. У нас є потенціал для розвитку. Візьмімо той же туризм. Створена і діє велика програма «Балтщина туристична». Вона цікава тим, що над її реалізацією працюють понад тридцять громадських діячів – місцеві історики, краєзнавці, вчителі. Особливу увагу приділено підземним ходам у центрі Балти. Над цим питанням трудяться вчені, археологи, вони спускалися під землю, вивчали ходи, які є навіть під річкою Кодимою. Всі вони рукотворні, муровані. Існують різні варіанти їх виникнення. З одного боку, їх використовували як захисні споруди, з іншого боку – по лінії торгівлі. Відомо, що Балта була свого часу єврейським містечком. От і виходить, що історична складова презентації району у нас справді цікава. У Постанові Кабміну у переліку стародавніх міст Одеської області, поряд з Білгородом-Дністровським, Кілією, Вилковим, згадується й наша багатонаціональна Балта. Сьогодні ми намагаємося за­в’язати дружні стосунки з різними країнами, використовуючи саме цю особливість краю. Наприклад, перспективним ми вважаємо нашу участь у міжнародному проекті щодо енергозаощадження. Те, що Балта має і польську історію, зацікавило Польщу. У нас є свій координатор – це вчений, професор з міста Гданьська. У межах проекту провадяться зустрічі, обговорення, семінари. Один з них восени пройшов у нас, у грудні я повернувся з Польщі. Розмова про енергозаощадження ведеться скрізь, але ще не визначені його реалізація та системність. Поляки цілком змінили систему та джерело опалення. Ми побували в невеликому польському селі, у якому є кіно-спортивний комплекс із плавальним басейном, багатоповерхові будинки, які опалюються відходами деревини. Це ощадливо і у грошовому вираженні. Ще одна альтернатива традиційному виду опалення – вітроенергетика. Її нам теж запропонували. Властиво, цей процес досить тривалий і дорогий, але дуже цікавий. Цього року ми вже матимемо станції для визначення складових вітрів. Найближчим часом разом із польською стороною плануємо реалізувати один інвестиційний проект, як експериментальний, знову ж пов’язаний з енергозаощадженням і зі зручними для обох сторін домовленостями. Зараз шукаємо чіткий і прозорий шлях його розв’язання.

– Північні райони області звикли вважати депресивними. Таке визначення має і Балтський район…

– Мені самому складно зро­зуміти, чому таке визначення одержав наш район. На тлі, скажімо, Кодими, Саврані, Лю­башівки, де практично є одне-два підприємства, Балтський район має сильний промисловий потенціал – фабрики, заводи. Зараз, звичайно, він досить знижений, але, втім, част­­ка промисловості у структурі еко­номіки досить велика. Про ци­фрові показники можна буде говорити пізніше, після офіційних підрахунків відділу статистики, які провадяться в лютому місяці. З точки зору процесів динаміки, мабуть, буде показовим момент, пов’язаний з нашими інвестиційними проектами. Цими питаннями в районі почали предметно займатися одразу ж після призначення головою Балтської райдержадміністрації Василя Марковича Бабанського. Матеріал, який ми сьогодні напрацювали, не буде просто озвучений у вигляді якихось декларацій або нашого бажання. За кожним об’єктом зроблено розрахунки. У нас кілька разів побувала робоча група облдержадміністрації. Доводилося особисто презентувати проекти на засіданні обласної робочої групи, яку очолює заступниця голови облдержадміністрації Людмила Анатоліївна Варавва. Взагалі, раніше будь-яку виконану роботу, чи то ремонт дороги, чи будівництво чогось, було заведено вважати мало не досягненням. За останній рік для нас це розв’язання рядового питання. Разом з головою райдержадміністрації, міським головою обговорюємо завдання, контролюємо його виконання. Щомісяця звіт про виконану роботу трьох гілок влади публікуємо на сторінках районної газети. Жителі міста й району знають про плани нашої роботи, їх виконання. Якщо щось не вийшло, вони теж знають – з чиєї вини. Протягом багатьох років село Білине не було цілком газифіковане, зараз газопровід проліг по всіх вулицях села. При будівництві газопроводу в Балті, через технічні порушення, жителі кількох вулиць недоодержували газ. Ми домоглися, що напередодні новорічних свят у балтян в оселях стало тепло. Багато роботи зроблено щодо поліпшення водопостачання в місті, у Кармелюківській школі, дитячому садку в селі Перейми. Запрацювали дитячі садки у селах Мирони та Пасицели, став цілорічно функціонувати дитсадок у селі Саражинка, який до цього був сезонним. Напередодні 65-ї річниці Перемоги над фашистами, на згадку про земляків, які пішли на фронт і не повернулися, з’явилися меморіали у селах Гербине, Немирівське, Перейми. Оновлено меморіал пам’яті у самій Балті. З ветеранами району склалися хороші взаємини. За рахунок бюджету зробили ремонт приміщення районної ветеранської організації. На початку місяця проходять зустрічі з ветеранами та громадськими організаціями, на яких порушуються різноманітні питання, разом знаходимо шляхи їх розв’язання. Кожен знає свою ділянку роботи і не виступає тільки у ролі спостерігача або контролера.

– Місто помітно змінюється на краще. Гарною стала центральна площа, відбудовано і освітлено одну з головних вулиць – Ломоносова, чудовий вигляд має міст через річку Кодиму.

– Всі структури влади старалися зробити новорічну Балту особливою. Що проклали вулицю Ломоносова – про це мріяли балтяни два століття, так жартують самі жителі. Місто цікаве ландшафтом, але ще є багато пустошньої території, яку теж поступово будемо облаштовувати. Уже на виході розпорядження голови обласної держадміністрації, відповідно до якого під його особистим патронатом буде вестися спорудження сміттєпереробного міні-заводу. Він розташується на місці міського смітника. У перспективі – спорудження нового автовокзалу, ДЮСШ, належить запустити нове швейне виробництво на базі порожнього приміщення універмагу. Плануються зрушення щодо цегельного заводу, спорудження якого поки що заморожене. Сировина для його роботи є. Із спорудженням цих об’єктів і введенням їх в експлуатацію з’явиться велика кількість нових робочих місць, а отже, Балта стане ще кращою та багатшою.

– Валерію Анатолійовичу, я знаю, Ви спортсмен. Улюблений Вами вид спорту – шашки. Перед тим як зробити хід, Ви завжди все прораховуєте, адже одне неправильне рішення – і вся гра...

– Російськими шашками захоплююся з десятирічного віку. Мені цікаво грати, розробляти комбінації. Якщо в шахах можна десь припуститися помилки, і є можливість виправити її, то в шашках це виключено. Якщо грає гідний суперник, на рівні професіонала, то навіть легкої розслабленості бути не мусить. Як і в житті, погодьтеся... Тож нам розслаблятися не можна.