Загальновідомо, охорона здоров’я України протягом багатьох років функціонує за витратним принципом, а фінансується за залишковим. Чи доречно за наявного стану справ міркувати про безкоштовно надавану медичну допомогу?

Система охорони здоров’я давно не задовольняє хворих. Не кажучи про самих медиків, яких за такої принизливої зарплати постійно називають корумпованими! Застаріла проблема з фінансово-економічними коренями буйно розцвіла непривабливим цвітом.

Радянська система охорони здоров’я (система Семашка), як бюджетна і вертикально-інтегрована, досить успішно діяла в режимі командно-адміністративної планової економіки. Однак у ринкових умовах вона не може працювати ефективно. Сьогодні медична допомога населенню у державних та комунальних медзакладах часто доповнена приватними клініками, лікарнями та кабінетами. Вартість одного аналізу або обстеження в деяких консультаційно-діагностичних центрах сягає половини, а то і рівня мінімальної зарплати. Майже кожен хворий, який надійшов на стаціонар у бюджетному лікувальному закладі, крім закуплених ліків, тримає під лікарняною подушкою якісь гроші. Оскільки за поставлену «систему» іноді треба віддати десять гривень, за ін’єкцію – три, за подачу «качки» лежачому хворому – гривню тощо. За підрахунками фахівців, за нині існуючої системи охорони здоров’я близько 80% лікувальних витрат своїми особистими коштами сплачує пацієнт.

Для майже жителів Старосілля і прилеглого крихітного села Семисотки чергова зима – період величезних складнощів. Але якщо справа торкнеться проблем зі здоров’ям, буде зовсім кепсько.

Непередбачувані грошові видатки на лікування – одна із головних складнощів для старосільців. Заробітків у селі практично немає. Свого часу дуже потужне базове господарство ім. Чапаєва, яке одержав одеський інвестор, дихає на ладан. Зарплату робітникам регулярно затримують, нерідко по кілька місяців. У разі оперативного довезення ургентного хворого або породіллі до райлікарні, віддаленої на 60 кілометрів, виникає проблема. «Швидка» відслужила належний термін, зруйновані дороги в зимовий період стають непереборними.

Про планові диспансерні огляди, включаючи флюорогафію, тут майже не йдеться. За наявною статистикою, для флюорографічного обстеження на пересувній установці від облтубдиспансеру до райцентру за рік прибуває максимум 20 старосільців похилого віку. І так відбувається у більшості сіл. Чи зможе в подібних умовах сільчанин одержати нормальне медичне обслуговування, гадати марно.

Законодавчі та фінансові основи для проведення «перестиглої» реформи охорони здоров’я закладені в минулому році й включені в роботу з 1 січня нинішнього року. Пілотні проекти, дія яких протриває два роки, стартують у Вінницькій, Донецькій і Дніпропетровській областях. Паралельно розвиватиметься процес остаточної підготовки необхідної законодавчої бази. Підсумки експерименту щодо перебудови медичної мережі планується підбити наприкінці 2012-го. Саме тоді буде зроблено доленосний висновок для поширення експерименту на всю Україну. Очікується, що повноцінна реформа охорони здоров’я вступить у права в Україні з 2013 року.

Уже на її початковому етапі зі схваленням медиками Саратського району прийнято зміни у системі підпорядкування і фінансування медзакладів з 1 січня нинішнього року. Це із задоволенням приймає і нинішній Старосільський голова Володимир Миколайович Топал. У системі місцевого самоврядування він не новачок. До цього два скликання поспіль працював секретарем сільради, тому знає, як складно часом місцевому бюджету «тягти» медицину, яка конституційно вважається безкоштовною.

– Доцільність підпорядкування сільської медицини районним відділам охорони здоров’я або центральній районній лікарні безперечна, – говорить головний лікар Саратської ЦРЛ Василь Петрович Сиротенко. – Права і повноваження щодо професійної роботи у сфері охорони здоров’я на території району делеговано головлікареві району. Але як до нинішнього часу, не маючи фінансових важелів, можна було повноцінно і реально впливати на сільську амбулаторію або ФАПи? Адже коли медзаклади передали у підпорядкування сільських голів і фінансувалися вони із сільського бюджету, то управляти ними навіть з погляду голої методики виявлялося досить непросто. Сподіваюся, у зв’язку з новим порядком фінансування відкриються більші можливості для обслуговування сільчан у найвіддаленіших куточках району. Доцільно було б, наприклад, придбати пересувну флюорографічну установку, скажімо, для 4-х сусідніх районів. З урахуванням нових цифрових технологій сучасна апаратура здатна виявляти різні запальні захворювання і навіть онкологію. Гадаю, у зв’язку з реформою охорони здоров’я медицина стане доступною кожному і якісною, адже істотно зміцниться діагностична база медзакладів на місцях.

Реформа, спрямована на перебудову системи охорони здоров’я у державі, оцінюється Президентом України як один зі значимих пріоритетів. Основною метою реформи на її початковому етапі стане підвищення якісного та ефективного лікування, а також профілактика захворювань. Але для того, щоб реформа справді «пішла» без ламання списів, її має прийняти суспільство. А для цього необхідний громадський діалог. В Адміністрації Президента України йшла мова про те, що необхідно «почути голоси регіонів, почути голоси лікарів». Однак про майбутні зміни повинні говорити не тільки політики, фахівці, але й безпосередні споживачі медичних послуг.