Суперечливі відчуття довелося пережити вчора. Розпорядженням Одеської обласної ради колектив редакції «Чорноморських новин» відзначено заохочувальним призом (диктофоном) за кращу добірку статей у рамках конкурсу на кращу журналістську роботу щодо висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування.

Приємно? Поза сумнівом! Чому суперечливі відчуття?

Читачі «Чорноморки» добре знають про те, як одна із гілок влади, та, що називає себе вертикальною, керуючи Одещиною за велінням з Києва, ось уже дев’ять місяців робить усе можливе, щоб спекатися неугодного їй видання.

...Запрошення на відзначення переможців вже згаданого конкурсу було цілком несподіваним. Приємно несподіваним. Приємним, насамперед, тому, що йдеться про раду — орган виборний, тобто про ту гілку влади, яка представляє саме громаду. А відтак визнання нашої праці зроблене від імені вас, наші земляки. І це найважливіше. Такі ось емоції...

Тепер про саму подію.

Вітаючи присутніх, голова обласної ради Микола Пундик зауважив, що з особистого досвіду знає, наскільки важким і невдячним є журналістський хліб, бо й сам писав, публікувався... Знає, як катастрофічно бракує всього — бензину на відрядження, сучасної техніки для оперативної і якісної роботи, гідної винагороди за непросту працю... Але, зауважив він, ми живемо у важчі часи, й додав: «Слава Богу, що ви, журналісти, є, що день і ніч працюєте, аби ті часи змінити на краще». А ще Микола Володимирович упевнений, що журналісти, як і представники інших творчих професій, як-от актори, митці, мають перевагу над держслужбовцями, бо займаються улюбленою справою. До речі, про одне із своїх захоплень він також експромтом зізнався: любить фотографію. І розповів, як якось провів більше доби (десь тридцять годин) у болотах Житомирщини, й не марно — таки вдалося сфотографувати пару сірих журавлів. А це рідкісна удача, бо, по-перше, це моногамний птах, тобто вірний у своїй парі, а по-друге, він майже не гніздиться в Україні і занесений як рідкісний до Червоної книги. За словами Миколи Володимировича, із 40 пар, що гніздяться в Україні, 30 можна зустріти у нас, на Одещині.

Звертаючись до журналістів, Микола Пундик запевнив, що депутатський корпус робитиме все можливе, аби діяльність ради була максимально відкритою, та подякував за те, як ми, працівники різних ЗМІ, висвітлюємо ту роботу. Подякував і за критику, і за похвалу, якої, зізнався, «хотілося б, щоб було більше, але, мабуть, ще треба працювати й працювати, щоб більше її заслужити».

Зі свого боку, заступник голови обласної ради, голова комісії цього журналістського конкурсу Олексій Гончаренко відзначив, що кожен медійник, який пише про життя і турботи людей, з одного боку, та про діяльність органів влади і місцевого самоврядування — з іншого, вартий бути відзначеним. Адже, сказав Олексій Олексійович, виконує важливу функцію провідника (термін, запозичений з фізики), тобто забезпечує двосторонній контакт між суспільством та владою. «Коли сигнал, який передає провідник, викривляється, — сказав він, — стається біда, влада починає жити окремо, суспільство — окремо». А тому, зазначив заступник голови облради, роль журналістів є неймовірно важливою. І для нього особисто. Щоб бути почутим і зрозумілим суспільству, жоден політик, жоден орган влади не може обійтися без ЗМІ. «Ми хочемо бути відкритими і зрозумілими вам, — звернувся Олексій Гончаренко до журналістів, — а з вашою допомогою і всім жителям Одещини. А тому запрошуємо до відвертого діалогу».

Звісно, в рамках конкурсу відзначити всіх неможливо. У когось перемоги попереду, а за підсумками 2010 року кращими у висвітленні діяльності органів місцевого самоврядування визнані: Тетяна Гурічева (власкор газети «Одеські вісті»), колектив болградської районної газети «Дружба», овідіопольська районна студія телерадіомовлення «ОВІС-ТРМ» та колектив Одеського обласного державного радіо.

Заохочувальними призами нагороджені: колективи обласної громадсько-політичної газети «Чорноморські новини», ізмаїльської районної газети «Придунайские вести», комінтернівської — «Слава хлібороба», ренійської — «Ренийский вестник», савранської — «Сільські новини», телерадіокомпанії «Іллічівське телебачення-3», редакції кілійського телерадіомовлення «Кілія-контакт» (у двох номіна­ціях) та білгород-дністровського міськрайонного телерадіомовлення «Новини Придністров’я».

З чим і вітаю колег та зичу і нам, журналістам, і представникам влади та місцевого самоврядування працювати так, щоб наші земляки визнавали: ми працюємо заради них, працюємо чесно.