Система НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point) здатна не тільки забезпечити харчову безпеку, але й збільшити інвестиційну привабливість і експортні можливості українських підприємств. Щоб усе це стало реальністю вже найближчим часом, потрібно зробити дрібничку – прискорити впровадження цієї сучасної системи харчової безпеки в Україні. У цьому переконаний керівник проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Безпека харчової продукції в Україні» Сара Окман.

– Чому Ви вважаєте, що Україні потрібна нова система харчової безпеки?

– Україна має величезний потенціал у сфері агробізнесу, і, що дуже важливо, вона його постійно нарощує. Візьмемо, наприклад, злакові культури. В 2009 році Україна посіла третє місце у світі за експортом зернових. За цим показником вона поступилася лише США та країнам Євросоюзу, випередивши такі розвинені в аграрному стосунку країни, як Канада та Росія.

Ваша країна має великі можливості у виробництві та переробці м’яса, молока, фруктів, овочів. Можна сказати, що Україна – справжній аграрний Клондайк. І це не тільки моя думка. Так говорять багато закордонних експертів.

В одній статті я прочитала, що Україна багато консервує огірків. Набагато більше, ніж потребує внутрішній ринок. Питання – що з ними робити? Зрозуміло, що експортувати. Але насправді зробити це не так просто. Бо на експортному шляху української аграрної продукції є багато перешкод. Одна з них – невідповідність вимог до безпеки продукції.

Цьому питанню в багатьох країнах приділяється величезна увага, оскільки йдеться про здоров’я та життя людей. Для цього там впроваджуються сучасні системи керування безпекою, більшість яких заснована на НАССР.

Тому для України дуже важливо, щоб продукція, вироблена і для зовнішнього ринку, і для внутрішнього, відповідала високим міжнародним вимогам харчової безпеки. Це потрібно не тільки для закордонних, але й для українських споживачів.

– Підприємства, де вже впроваджено сучасні системи харчової безпеки, привабливіші для інвестора?

– Звичайно. Якщо на харчовому підприємстві є система керування безпекою харчової продукції, для інвестора це показник грамотного ведення бізнесу та наявності стратегії його розвитку.

– Навіщо НАССР підприємствам, які реалізують продукцію винятково на внутрішньому ринку?

– Поступово українські покупці стають усе більше вимогливими до безпеки і якості продукції, що купується, усе активніше захищають свої права. Купивши неякісне молоко або зіпсоване м’ясо, кому покупець висуне свої претензії? Не молокозаводу або м’ясокомбінату, а насамперед – крамниці. От чому великі торговельні мережі починають вимагати від своїх постачальників підтвердження безпеки та якості продукції, що постачається їм.

Тож поступово, хоча й повільніше, ніж хотілося б, ті самі правила починають працювати не тільки на зовнішньому ринку, але й на внутрішньому. Це ще одне свідчення інтеграції України у світову економіку.

– Що, на Вашу думку, найскладніше у впровадженні НАССР в Україні?

– Найскладніше, що належить зробити, – це підняти рівень культури гігієни. Дуже важливо розуміти, що стовідсоткової гарантії безпеки харчової продукції досягнути неможливо, оскільки в харчовому виробництві людський чинник має вирішальне значення. Зменшити вплив цього чинника – завдання будь-якого товаровиробника.

Хоча у США та в країнах Євро­союзу впровадили систему НАССР, неприємні інциденти, пов’язані з безпекою харчової продукції, все одно трапляються.

Якщо працівник харчового підприємства не помив руки, то виникне проблема. Здавалося б, це елементарне правило, але люди часто його ігнорують. Однак ця «дрібниця» може створити величезні труднощі і для харчових підприємств, і для споживачів.

Ось такі моменти потрібно контролювати: тобто, визначити процеси, де людський чинник особливо важливий, і взяти їх під особливий конт­роль. Тоді ризик зменшиться. Це і є НАССР.

На своїх семінарах для виробників харчових продуктів ми запитуємо, які переваги дають підприємствам сучасні системи харчової безпеки. І знаєте, що наші слухачі, а це переважно керівники і технологи, кажуть? Люди стали регулярно мити руки, змінилися сама культура та ставлення до гігієни на підприємстві.

P.S. В Одеській області НАССР впровадили 15 підприємств. Серед них – Одеський комбінат харчових концент­ратів, Одеський консервний завод, ПП «Гармаш», НПП ТОВ «Нива», група компаній «Левада» та інші.