Якщо в будь-якій сім’ї хочуть придбати щось для поліпшення свого добробуту, то сідають за стіл і обговорюють: на чому слід заощадити, де знайти додаткові доходи. Сільська громада – це теж велика сім’я, і вирішувати в ній проблеми треба подібним чином. Так робилося і робиться, наприклад, у селі Свердлове, де сільським головою працює Юрій Дмитрович Каванда. І зараз, в умовах переходу на нові засади формування місцевого бюджету, тут вважають, що теж є над чим задуматися.

Енергійного і оптимістичного Юрія Каванду на дану посаду обрано вдруге. Першого разу серед дев’яти претендентів він переміг з великим відривом, набравши 40% голосів виборців. На останніх виборах суперників поменшало, їх було 6. За Каванду проголосували вже 62 відсотка. Ці цифри зайвого коментування не потребують. Достатньо сказати одне: люди вірять своєму лідерові, бо бачать певні результати його роботи і чекають від нього нових дій на благо села.

За час головування Юрія Дмит­ровича силами місцевого бюджету та завдяки значній підтримці з району й області виконано багато важливої для сільчан роботи. Прокладено 5300 метрів нових водогонів по вулицях Дм. Жекова, Лиманній, Зеленій та Центральній. Нанесено тверде покриття на більшій частині вулиць Грушевського та Лиманної. Частково освітлено вулиці Шевченка, Центральну, 30 років Перемоги. Капітально відремонтовано сільську амбулаторію, подано допомогу у ремонті школи. Встигли навіть придбати нове обладнання для артезіанських свердловин.

Належну увагу приділяють сільській молоді. Розроблено план щодо виділення садових ділянок для молодіжного будівництва. Придбано сценічні костюми для учасників художньої самодіяльності, тканину для обладнання сцени. Дах Будинку культури, який через ветхість починав світитися наскрізь, перекрили металочерепицею. Здійснили і ремонт у фойє цього закладу. На таку увагу та пілкування працівники культури відповідають змістовною та цікавою роботою.

У відремонтованій бібліотеці її завідувачка Любов Соколовська створила приємну, затишну атмосферу. Масові заходи, до речі, бібліотека завжди проводить спільно з Будинком культури, який очолює Людмила Вдовенко-Ніколова. Цікаві програми для молоді та інших вікових категорій організовує художня керівниця Марія Нагалко. Славиться Будинок культури й хореографією, якою тут опікується Софія Шевцова. Село засноване болгарами та греками (перша назва – Малий Буялик), тож у культ­масових програмах завжди присутні мотиви цих та інших народів, які оселилися тут пізніше.

Село, одним словом, живе, а не відживає. Однак невирішених проблем теж вистачає. Треба продовжувати реконструкцію системи водопостачання, чистити замулені з часом свердловини, вирішувати інші завдання комунального, соціального характеру, частина з яких уже перебуває на різних етапах реалізації. Але при цьому треба зважати на оновлення бюджетної політики. Якщо, наприклад, з поточного року сільрада не отримає коштів від дорожньо-транспортного збору (вони підуть у вартість бензину), то на ремонт доріг треба вишукати якісь інші резерви. Держава певним чином іде назустріч. Так, з балансу сільради знято утримання сільського медичного закладу. Але все одно треба сім разів перерахувати кожну копійку у прибутках та видатках, щоб усе, як то кажуть, зрослося.

Голова Комінтернівської районної ради Тетяна Сергіївна Китайська вважає, що Свердловського сіль­ського голову в даному разі можна відзначити позитивно. Він постійно шукає нові резерви у наповнюванні сільського бюджету. Минулого року заключив договір з власником ферми на сплату земельного податку. Це було не просто. Присвоїли ділянці кадастровий номер, дипломатично переконали власника у потрібності цієї справи для обох сторін. Тепер завдяки цій угоді скарбниця сільради щороку матиме додаткові надходження. Великим резервом для соціального розвитку села є і позабюджетні кошти, які можуть вкласти місцеві підприємці, фермери, що зареєстровані на території сільради. І тут дуже важливо, як сільський голова зможе підійти до вирішення даного питання. У Каванди, каже Китайська, є досвід такої роботи з людьми.

Крім резервів сільського бюджету від збільшення надходжень із земельного податку, є ще одне важливе джерело. Це – відрахування із доходів працюючого населення у вигляді так званого прибуткового податку. Не таємниця: найбідніші сільради, як правило, саме там, де люди не мають роботи. У плані створення нових робочих місць у Юрія Дмитровича є кілька проектів. Розкривати їх він поки що не хоче, аби, як то кажуть, не наврочити. Віриться, що він ці плани реалізує. Бо того вимагає час, того вимагають інтереси сільської громади, яку він очолює. А іншого виходу й нема: від бюджету проїдання сільським громадам треба переходити до бюджету заробляння на свої потреби.