– Пенсійній реформі в Україні сьогодні немає альтернативи, – впевнений віце-прем’єр-міністр – міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. – Уряд розробив м’якший, з точки зору соціальних наслідків, варіант реформи порівняно з тими, які вже реалізовані у таких країнах, як Франція, Іспанія, Греція, Португалія. Зустрічаючись з журналістами регіональних ЗМІ на навчальному семінарі у Києві, він досить докладно пояснив мету, тактику і стратегію пенсійної реформи, яка викликає сьогодні такий сильний резонанс у нашому суспільстві.

«Вікові» – основний суб’єкт реформи

Незадовго до початку семінару одна з журналісток у кулуарах ділилася з колегами:

– Мені соромно обманювати своїх читачів, запевняючи їх, що, мовляв, сплачувати внески до Пенсійного фонду – це їхній громадянський обов’язок стосовно старшого покоління. Насправді ніхто нікому нічого не зобов’язаний. Наприклад, я сама доглядаю свою дитину, без будь-чиєї допомоги, зокрема і з боку держави. Коли постарію, вона утримуватиме мене. Так мусять робити і решта!

Хтось погоджувався з нею, хтось заперечував, пояснюючи, що така позиція досить аморальна щодо літніх людей. Полишених напризволяще старих бути не мусить.

Судячи зі слів Сергія Тігіпка, він належить до числа тих, хто небайдужий до долі мільйонів людей, які одержують дуже низькі пенсії:

– Реформа покликана допомогти насамперед так званим віковим пенсіонерам, яким колись була нарахована низька пенсія і які просто не можуть самі себе забезпечити додатковими заробітками.

За інформацією, наданою віце-прем’єром, за підсумками 2010 року розмір середньої пенсії склав 1149 грн. Проте 2 мільйони 800 тисяч чоловік одержують пенсію нижче 800 грн, а 4 млн100 тис. – нижче 900 грн. Цим людям держава зобов’язана допомогти. Але за існуючого дефіциту бюджету це нереально.

Пенсійному фонду у 2009 році бракувало 30 мільярдів грн. Змінити негативну тенденцію не вийшло. І хоча боргів з виплати пенсій немає, дефіцит за минулий рік склав 34 мільярди 14 мільйонів.

Іти шляхом підвищення ставки податків не можна, бо у нас сьогодні відрахування до 4 фондів становлять 41,2 відсотка від зарплати. А це вже на 5-6 відсотків вище, ніж у сусідніх країнах.

33 відсотки до Пенсійного фонду сплачує роботодавець і 2 відсотки віддає працівник. Ці надходження і становлять бюджет ПФУ. Тих, які вносять ці відрахування, у 2006 році було 15 млн 800 тисяч, а у 2010 – 14 млн 400 тис. Співвідношення працюючих і пенсіонерів сьогодні таке: умовно 10 працюючих забезпечують 9,5 пенсіонера. Складна ситуація існує і у співвідношенні розміру пенсій між чоловіками і жінками, розрив склав понад чотириста гривень.

За словами С. Тігіпка, скорочення дефіциту Пенсійного фонду відбуватиметься за рахунок легалізації зарплат і ринку зайнятості, збільшення пенсійного стажу, диференційованого підходу до оподатковування доходів і стимулювання продовження трудової діяльності громадян по досягненні ними пенсійного віку.

Труднощі легалізації

– У нас велика кількість керівників і головних бухгалтерів офіційно одержують мінімальну зарплату в межах 800 грн. Решту – у конверті. А це означає: не заплатили пенсіонерові, по суті, обманули найнезахищенішого, – заявив віце-прем’єр. І розповів про механізм легалізації доходів.

Слід налагодити так званий ризик-орієнтований контроль, який давно працює у багатьох європейських державах. Десятки організацій накопичують певну інформацію і передають її до Пенсійного фонду. Ну, скажімо, ДАІ фіксує порушення водіїв і з’ясовується, що в автопідприємстві, що займається перевезеннями, значаться лише два водії, а автобусів виявлено 40. І одержуємо підстави для серйозної перевірки... Додаткові права, пов’язані з виявленням реальних робочих місць, зараз одержала і податкова служба. Потрібно «атакувати» цю тему. Але щойно ми переходимо від слів до справи, починаються крики, протести, виходи на майдан. А от пенсіонери нікуди не йдуть, а мовчки терплять.

Розібратися б

у тонкощах...

Тільки комплексний підхід до «детінізації» ринку праці, а також врахування інтересів як найманих робітників, так і роботодавців, дозволить збільшити надходження і до державного бюджету, і до Пенсійного фонду, вважає Сергій Леонідович.

Значна кількість порушень у сфері трудових відносин викликана надто складними процедурами наймання і звільнення, які, на його думку, слід спростити. Часто через трудове законодавство страждають і працівники, які жертвують своєю майбутньою пенсією, і держава, яка недоодержує значні суми податків, що могли б поповнити бюджет.

Крім Сергія Тігіпка, у семінарі взяли участь заступниця Голови правління Пенсійного фонду України Валентина Никитенко, заступник міністра соціальної політики Костянтин Ващенко та інші високі чиновники, які докладно розповіли про реформу. Поінформували журналістів і про сутність обов’язкової накопичувальної системи, яка торкнеться осіб не старших 35-літнього віку. А про роль недержавних пенсійних фондів у пенсійній реформі розповів Василь Волга, голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

У своїй роботі уряд має намір використовувати соціальну рекламу. І дуже сподівається на журналістів, які, розібравшись у всіх тонкощах реформи, донесуть їх до свого читача.