Пенсійна реформа: що ж одержимо в під­сумку? Це запитання в ІА «Міст – Одеса» обговорювали експерти – заступник начальника ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області Тетяна Яворська та директорка Одеського обласного центру зайнятості Ірина Муравіна.

Попередні соціологічні опитування показали, що понад половина українців негативно ставляться до підняття вікової планки виходу на пенсію. Але якби це поєднувалося з європейським рівнем пенсійних виплат, погодилися б попрацювати ще 5 років.

З’ясувалося також, що 65% наших співвітчизників не замислюються про матеріальне забезпечення свого майбутнього і сподіваються на підтримку держави. Тільки шість зі ста респондентів ви­яви­­ли далекоглядність і відкладають на старість за­вчасно.

– Наявна солідарна система вже виробляє свій ресурс. Потрібні такі зміни, із впровадженням яких була б забезпечена своєчасність виплати пенсій, – вважає Т. Яворська. – На 656 тисяч пенсіонерів, які живуть в області, щомісяця потрібна виплата 760 мільйонів гривень. Розрахунки показують, що надходжень до Пенсійного фонду просто бракує. Потрібно досягнути стабілізації його бюджету.

Крім названих стимулів до реформування, стоїть завдання зменшити розрив між мінімальним та максимальним рівнями пенсії. Слід також добре розібратися з накопичувальною системою. Епізодично виникаючі в Україні представництва іноземних страхових компаній, що рекламують свої послуги зі створення капіталу на старість, викликають усе менше довіри.

Тим часом паралельно триває зниження державного замовлення на випускників вузів. І. Муравіна стурбована тим, що нинішня структура зайнятості стоїть на межі провалу. Основне навантаження щодо утримання літніх людей у перспективі лягає на плечі нинішніх абітурієнтів. Молоді люди, які вступлять до інститутів цього літа і згодом стануть фахівцями, змушені будуть утримувати 76 % населення пенсійного віку. Чи впораються онуки із проблемами, успадкованими від нас?

– Центру зайнятості доводиться докладати все більше зусиль для пошуку роботодавців, – говорить директорка ООЦЗ. – Ті хочуть працевлаштовувати трудівників, не старших за 45, навіть 40 років.

Працюючі пенсіонери не відповідають таким за­питам, зате мають знання і досвід, чого немає у молоді. Вчорашнім студентам, які одержали диплом, часто доводиться влаштовуватися не за фахом. Зрозуміло, в таких умовах вони не зможуть набути належної кваліфікації. Тому І. Муравіна пророкує гостру нестачу професіоналів. У свою чергу, роботодавці не виставляють великої кількості вакансій. І от із якої причини. На зусилля уряду щодо легалізації зайнятості та зарплат підприємці відповідають прагненням піти у «тінь». Ці конфлікти й невідповідності не сприяють розвиткові структури зайнятості. У підсумку, як говорить Т. Яворська, на кожних 9 працюючих в області припадає утримання 8 пенсіонерів. Чи легко стане на серці від пенсійної реформи?