По закінченні шкільних уроків кожного разу можна бачити, як учні простують до Будинку школяра. Тут кожен може знайти справу до душі. Директорка Савранського Будинку школяра Наталія Іспанюк розповіла:

– У нас діють драматичний, ляльковий гуртки, народної творчості, «Умілі руки», юних художників, м’якої іграшки, вокальний, туристичний, юних друзів природи... Діти дізнаються дуже багато цікавого, вони розширюють свій кругозір, практичні навички. Члени гуртка юних друзів природи, який веде Наталія Денежко, працюють за декількома напрямами. Зокрема, вони садять і доглядають квіти як кімнатні, так і на клумбах, провадять природоохоронну роботу, знайомляться з флорою та фауною рідного краю. Нині вони готуються до проведення свята зимуючих птахів. Вже виготовили кілька годівниць.

Вчителі теж із задоволенням співпрацюють із колективом Будинку школяра. Наприклад, у театралізованому дійстві, при­свяченому святу Андрія Первозванного, брав участь клас Олени Ісько. Завдяки ор­ганізаторським та театральним здібностям керівника гуртка Надії Пуденкової юнаки та юнки настільки вжились в ролі, що запрошеним на свято членам народного ветеранського клубу «Затишок» здалося, ніби вони повернулися в далеку юність. Мені теж пощастило побувати на цьому святі, і я зрозуміла, що всі учасники ретельно до нього готувались.

…На сцені селянська світлиця. Дівчата печуть корж – калиту і гадають на суджених. А хлопці тим часом «у дворі кожної дівчини» роблять збитки: кому дрова розкидали, кому сіно перенесли із одного місця на інше, а декому і хвіртку зняли та на дах висадили.

Нарешті калита допеклася, можна й забави починати. Дівчата підв’язують калиту до стелі і пропонують хлопцям, підстрибуючи, кусати шматочок. Хто ж не дістався до калити, того вимазують сажею. А дівчата перекидають через хату чобота. Хто з хлопців його впіймає, той і буде нареченим.

Юнаки із дівчатами жартують, кепкуючи одне з одного.

Театралізоване дійство так розігріло членів ветеранського клубу, що й вони не змогли всидіти на стільцях. Незважаючи на поважний вік, теж пішли б в танок, та шкода, що місця малувато. А от заспівати не відмовились. І тепер вже молодь із задоволенням слухала жартівливі та ліричні пісні у виконанні цих самодіяльних артистів. А потім вже співали всі разом.

Щире задоволення та ра­дість від такого спілкування представників різних поколінь висловили художня керівниця клубу «Затишок» Раїса Хоменко, директорка Будинку школяра Наталія Іспанюк та керівниця гуртка народної творчості Надія Пуденкова.

Такі театралізовані дійства, підготовка до них допомагають дітям пізнавати історію, народні свята та обряди, відкривати новий не знаний раніше світ. Адже більшість не тільки батьків, а вже й дідусів та бабусь цих дітей виросли в радянські часи і вже не пам’ятають ні давніх народних свят, ні обрядів. Тож і розповісти про них своїм нащадкам не можуть. А тут не просто знайомляться з ними з літератури, а безпосередньо беруть участь.

Дуже багато радості одержують учасники туристичного гуртка, які відвідують найпривабливіші куточки рідного краю, навчаються розкладати намети, запалювати багаття.

Не менш цікаво тим, хто від­відує гуртки м’якої грашки, «Умілі руки», ляльковий, вокальний. Коли ж наближаються якісь свята, то в підготовці до них беруть участь майже всі. Причому тут не випускають з поля зору ні Різдва, ні Нового року, ні Масниць. Зустрічають весну і проводжають осінь. Для тих, хто відвідує Будинок школяра, навіть перший сніг може стати приводом для театралізованого дійства, для написання віршів, для виготовлення іграшок чи проведення якихось заходів щодо захисту природи.

Як добре, що є такий будинок і що в ньому працюють захоплені своєю справою люди.