Що таке цінні папери і з чим їх «їдять» — на це запитання може відповісти далеко не кожен з нас. Фінансова безграмотність населення, спричинена початковим етапом розвитку українського капіталізму, — одна з головних причин того, що на цьому поприщі відбувається чимало незрозумілого.

Контроль за фондовим ринком здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про роботу якої в Одеській області у 2010 році розповів журналістам голова територіального управління Юрій Ровинський. За його словами, кількість акціонерних товариств Одеси та області торік, порівняно з 2009-м, зменшилася на 5,05 відсотка. Сьогодні фондовий ринок нашого регіону представляє 921 акціонерне товариство, з яких 365 — відкриті, 556 — закриті.

Моніторинг руху інвестицій в Одеській області, проведений відділенням, дозволив констатувати, що цінні папери у вигляді акцій нині не викликають активного інтересу покупців. Це пов’язане, передусім, зі світовою фінансовою кризою, яка вплинула і на вітчизняний фондовий ринок. Кількість професійних учасників фондового ринку Одещини у 2010-у становила 86 суб’єктів підприємницької діяльності, з яких 26 — торговці цінними паперами, 13 — реєстратори, 14 — зберігачі, 23 — інститути спільного інвестування, 10 — компанії з управління активами. Постійне зменшення акціонерних товариств зумовлене їхньою поступовою реорганізацією в інші організаційно-правові форми, переважно в товариства з обмеженою відповідальністю. Торік жодного акціонерного товариства у нашій області не було створено, не зареєстрована жодна емісія акцій — підприємці не бажають підтримувати цю найскладнішу та найдорожчу форму організації бізнесу.

Акції одеських АТ не продаються на фондових майданчиках, хоча загалом по Україні обсяг торгів складає приблизно один трильйон гривень, що на 30 відсотків більше, ніж попереднього року. Одеські акціонери купують акції лише з метою консолідації пакетів, а не для інвестування, зазначив Юрій Ровинський. Фахівець пояснив цю ситуацію небажанням і невмінням власників акцій професійно підходити до залучення коштів. Повинен пройти час, щоб цей ринок почав працювати.

У 2010 році Державна комісія з цінних паперів опрацювала проект Програми розвитку фондового ринку України на 2011 — 2015 роки, метою якої є формування конкурентоспроможного національного фондового ринку через створення відповідних правових, інституційних, технологічних та організаційних умов. В розробці цього проекту брали участь і фахівці одеського відділення.

Верховна Рада розглянула близько десяти законопроектів, розроблених ДКЦПФР, частина з них очікує свого розгляду і зараз на стадії доопрацювання. Нові закони у галузі фондового ринку спрямовані на те, щоб унеможливити рейдерські захоплення. Зокрема, парламент прийняв у другому читанні закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення вимог до статутного капіталу професійних учасників фондового ринку», вислідом якого є зменшення ризиків щодо операцій з цінними паперами.

Комісія також розробила низку нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення системи розкриття інформації та захист прав інвесторів. Зокрема, проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо інсайдерської інформації» визначає принципи ідентифікації інсайдерської (інсайдер — юридична або фізична особа, яка має доступ до конфіденційної інформації про справи банку завдяки своєму службовому становищу, участі в капіталі банку, родинним зв’язкам і має можливість використовувати своє становище у власних інтересах. — Прим. ред.) інформації та уточнює норми, які встановлюють кримінальну й адміністративну відповідальності за порушення.

Одеське територіальне управління ДКЦПФР у 2010 році провело 90 перевірок учасників ринку цінних паперів, з яких 62 — планові та 28 — позапланові. У підсумку матеріали 24 перевірок передано до правоохоронних та контролюючих органів. За словами Юрія Ровинського, проблеми іпотечних облігацій торкнулися і фондового ринку. Перевірили 14 компаній, які займаються іпотекою, контролювали систему залучення коштів. Типове порушення — несвоєчасне погашення облігацій. Через кризу не були завершені будівництва, які почалися за рахунок продажу облігацій. Враховуючи, що будівельна галузь перебуває у важкому стані, комісія наклала на них мінімальні штрафи. Якщо до березня порушення не будуть усунені, матеріали передадуть у правоохоронні органи.

На виконання вимог закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» територіальне управління провело 21 перевірку суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Встановлено 14 порушень, за які до суб’єктів первинного фінансового моніторингу застосовані санкції у вигляді попереджень. За матеріалами перевірок накладено 9 штрафів за невиконання вимог цього закону на загальну суму 16320 гривень.

Загалом торік було накладено 325 штрафів на 2654550 гривень. Мінімальний штраф — 340 гривень. Середній же розмір штрафних санкцій, які застосовувалася до учасників фондового ринку, склав 8168 гривень. Найбільшу суму — 119000 гривень було стягнуто з ТОВ «Одесполіграфмаш» за трикратне невиконання розпоряджень. Матеріали передані до суду. Всього до Одеського окружного адміністративного суду торік передано 126 справ про правопорушення на ринку цінних паперів.

З метою якісного супроводження судових справ Одеське територіальне управління ДКЦПФР створило юридичну групу, до складу якої увійшли працівники двох відділів відповідної фахової підготовки.

За словами Юрія Ровинського, оживити застій на ринку цінних паперів зможе запланована владою пенсійна реформа за рахунок активного залучення коштів до недержавних пенсійних фондів. Такий досвід є у Казахстану, де за перший рік проведення реформи на рахунках НПФ накопичилося близько 3 мільярдів доларів. Отримані платіжні кошти пенсійні фонди зможуть вкладати у нерухомість, у цінні папери тих емітентів, які мають вагу на біржових майданчиках країни.