Двосторонні відносини між Україною та Європейським Союзом були у центрі громадської уваги під час «круглого столу» «Угода про асоціацію з ЄС в 2011 році — мрія чи реальність?», який відбувся 8 лютого в приміщенні Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції. У дискусії взяли участь народні депутати, представники зовнішньополітичного відомства, експертного і громадського середовища.

Організаторами «круглого столу» виступили Євразійський інститут свобод (Київ), Європейська асоціація українців (Брюссель) та Міжнародний фонд «Європейський розвиток». Тематика ж виявилася особливо актуальною, адже 6 лютого в Києві розпочався черговий раунд переговорів між Україною та Євросоюзом щодо укладення угоди про асоціацію з ЄС. Від продуктивності цього раунду залежить реальність підписання угоди вже у цьому році.

«Угода може бути підписана нинішнього року, — повідомив директор департаменту Європейського Союзу МЗС України Василь Філіпчук. — Ми вже пройшли більшу частину шляху в переговорах щодо зони вільної торгівлі з ЄС. І зараз, безперечно, йдеться не про дні, але і не про роки переговорів. Мова про місяці — у випадку, якщо буде досягнуто компромісу під час цього раунду перемовин. Потім розмова перейде на найвищий політичний рівень. І тоді можна починати технічну роботу з підготовки угоди до підписання. Технічна робота займе три-п’ять місяців».

Керівник центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко висловив засторогу, що зволікати з укладенням угоди про асоціацію не можна. Бо в такому разі сильніше вимальовується геополітична альтернатива західному вектору, пов’язана з входженням України до Митного союзу.

Водночас бізнес-аналітик з Австрії Максиміліан Фьодінгер підкреслив неоднозначність вигод для України від подальшої інтеграції в структури ЄС. За його словами, відкритість до зовнішніх ринків і правил ЄС може бути вигідною лише за наявності власної конкурентоздатної економіки. «Тому Україна в усіх переговорах має керуватися, насамперед, власними національними інтересами», — наголосив він.

Директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна підкреслила, що «укладення угоди про асоціацію не має бути самоціллю для українців. Основна мета, насправді, — побудувати Європу в Україні». На думку пані Бекешкіної, головною перепоною в стосунках між ЄС та Україною є разюча різниця між рівнем життя і соціальними стандартами та рівнем демократії.

Керівник Євразійського інституту свобод Вероніка Прохира влучно зазначила: «В Україні існує кілька рівнів реальності. Одна — це реальність влади і державних функціонерів. Зовсім інша реальність у пересічних громадян та народу загалом. І зовсім інша, третя реальність — реальність Європейського Союзу, до якої нам ще прагнути і прагнути».

Разом з тим, постає коло питань щодо того, як саме укладення угоди про асоціацію з ЄС вплине на соціальні стандарти та на якість життя простого українця. Про соціальний захист та загрози масової еміграції з України говорила під час «круглого столу» депутат Київради Алла Шлапак. Вона наголосила, що основною метою підписання угоди про асоціацію має стати створення умов для розвитку особистості та її реалізації в усіх сферах суспільного життя, включаючи економічний, політичний та культурний сектори.

Значною проблемою на шляху до розвитку двосторонніх стосунків між Україною та ЄС постають внутрішньоукраїнські політичні проблеми, зокрема згортання демократії, відсутність громадянських свобод і переслідування опозиції. Про це говорив президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов.

На завершення дискусії президент Європейської асоціації українців Олексій Толкачов озвучив позицію так званого «європрагматизму» і наголосив на необхідності в усіх стосунках керуватися винятково власними національними інтересами. Водночас він закликав громадянське суспільство зайнятися активним лобіюванням вітчизняних інтересів у Брюсселі та просуванням України в Європі.

У цьому контексті учасники обговорили конфлікт інтересів між Україною та ЄС у сфері агровиробництва, кондитерської промисловості, проблем забезпечення інтелектуальної власності, а також інші проблеми, пов’язані зі створенням зони вільної торгівлі.

За результатами «круглого столу» буде підготовлено звіт, який розішлють в органи державної влади, аналітичні та експертні інституції, а також інституції громадянського суспільства.