Вал інформації про захоплення заручників, шантажі здирників, підкладені в офіси вибухові пристрої проникає до свідомості підлітків. І у деяких формуються стереотипи кримінальної поведінки. Так, на прес-конференції, присвяченій питанням хуліганства серед дітей, заступник начальника ГУ МВС України в Одеській області Дмитро Фучеджи відзначив, що в Україні за минулий рік зареєстровано 18 неправдивих повідомлень про мінування будинків. Три з них – в Одесі.

Автором двох анонімних дзвінків виявився школяр, який живе в Суворовському районі міста. Черговий райвідділу міліції прийняв тривожне повідомлення про те, що до туалету однієї із загальноосвітніх шкіл підкладено бомбу. Тільки відповідні спецслужби піднялися по тривозі і вирушили до зазначеного місця, як пролунав другий дзвінок. Хтось дитячим голосом повідомляв про аналогічну ситуацію у сусідній школі.

Звичайно, уроки було зірвано, великого занепо­коєння завдала евакуація всіх, хто перебував усередині будинків.

У співробітників міліції одразу виникли підозри, що виклики були помилковими. Проте вірні службовому обов’язку, правоохоронці викликали медичну допомогу, фахівців МНС. Як і передбачалося, піротехніки не виявили нічого схожого на вибуховий пристрій.

Пошуки аноніма були недовгими. Незабаром міліція знайшла нелегального «мінера». Ним виявився учень тієї самої школи. Хлопець вирішив «просачкувати» уроки. От і побавився. Другий дзвінок був зроблений ним же з метою звільнити від контрольної свого товариша. Зіграли у терористів!

Ще одне повідомлення про неправдиве мінування надійшло майже о 2-й годині ночі від дівчини. Було з’ясовано, що за зазначеною нею адресою по вулиці Довженка розташований гуртожиток одного з вузів. У кутку, де лежала потенційна вибухівка, сапери знайшли коробку від взуття, набиту сміттям.

На третій день пошуковці з’ясували, що розіграш влаштувала неповнолітня студентка університету. У пізній час її не пускали до гуртожитку. Щоб проникнути туди, вона вдалася до обману органів правопорядку.

З хлопцем провели кілька бесід, а на його маму склали адміністративний протокол як на громадянку, яка «не виконує обов’язки щодо виховання своїх дітей». Щодо студентки, то проти неї була порушена кримінальна справа за ст. 259 КК України «Свідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеки громадян...». Покаранням міг би стати штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проте судді пожаліли студентку...

– Виїзд усіх служб за одним фальш-викликом завдає державі прямих збитків на суму від 10 до 50 тисяч гривень. А якщо врахувати непрямі витрати – втрати електроенергії, перерву у навчальному процесі, нарахування викладачам зарплати за додатково проведені уроки, судові витрати, – то «терористичний» жарт перетворюється у досить збиткову акцію, – говорить Д. Фучеджи. – З морального боку – це порушення громадської етики. Крім того, такі витівки притупляють пильність громадян щодо попередження злочину.