Після кількох гучних скандалів навколо ситуації у деяких інтернатних закладах Одещини ІА «Репортер» зініціювало «круглий стіл» на тему «Проблеми сиріт — вихованців спеціалізованих інтернатів в Одеській області». Прикметно, що така важлива соціальна проблема мало зацікавила ЗМІ, представників яких на заході майже не було, тоді як навіть якийсь протокольний квартальний звіт котрогось з чиновників збирає чимало камер. Виходить, проблеми сиріт нині у нас мало кого цікавлять. А от вихованців інтернатів, і кожен зі своєю непростою історією, на запрошення медіа-центру відгукнулося багато.

Правозахисник Тетяна Макарова впевнена, що у всіх проблемах вихованців і звичайних, і спеціалізованих інтернатів винна система, що реформування потребують усі інтернати, вся система загалом. Правозахисник підкреслила: за роки своєї боротьби у цій сфері побачила багато позитивних змін. Зокрема, зараз у більшості інтернатних закладів діти мають кращі умови життя, їжу та одяг, аніж у деяких сім’ях. Незмінною протягом всіх цих років залишається інша проблема: при досягненні певного віку цих дітей фактично вкидають у великий світ, без роботи та житла. Подальший соціальний захист не працює. «Кожну таку дитину необхідно брати на облік, аби вона згодом не поповнювала лави злочинців та бомжів, а була гідним громадянином суспільства», — переконана Тетяна Макарова.

Першим про жахи інтернатного життя розповідав Максим Мелецький. Юнак з власного досвіду знає, як живеться вихованцям таких за­кладів, однак цього дня він виступав перед пресою як голова президент­ської комісії з перевірки інтернатних за­кладів Одеської області. За його словами, порушення були виявлені майже всюди. Лише до Ананьївського дитячого будинку-інтернату, Одеського геріатричного будинку-інтернату та Красносільського дитячого будинку-інтернату у комісії нема жодних зауважень. Що ж до інших перевірених закладів, то якісь порушення ви­правлялися одразу, якісь потребують часу та фінансування.

Максим Мелецький зазначив, що комісію особливо налякав рівень смертності в деяких закладах. Згідно з отриманими під час перевірок даними, лише в стінах Мирнопільського геріатричного будинку-інтернату за 2006 — 2010 роки померло приблизно 190 осіб. Голова комісії упевнений, що офіційна причина більшості смертей у цьому закладі — серцево-судинна недостатність — не відповідає дійсності. На його думку, тут має місце жорстоке поводження з під­опічними, тому комісія вже звернулася до обласної прокуратури з проханням перевірити ці дані. Максим Мелецький підкреслив, що підстави сумніватися у медичних висновках працівників інтернатів є. Наприклад, у Новосавицькому психоневрологічному будинку-інтернаті не так давно саме таким діагнозом намагалися прикрити жорстоке вбивство. Звісно, цей сумнозвісний за­клад комісія також відвідала. За словами Максима Мелецького, в ході перевірки підтвердилися факти жорстокого поводження з підопічними за часів директорування Валентини Стукало. Нагадаємо, цю жінку вже звільнили з посади директора згаданого інтернату у зв’язку із жорстоким вбивством, про яке йшлося вище.

Що ж до інших порушень, то в багатьох інтернатах, розповів голова комісії, панує антисанітарія: там, де зараз живуть підопічні цих за­кладів, насправді люди жити не можуть. У цьому сенсі Максим Мелецький знову згадав про Новосавицький психоневрологічний будинок-інтернат у Великомихайлівському районі.

Валентина Стукало у відповідь почала голосно розповідати про те, що вона працювала «чесно і добросовісно». За її словами, жорстоко поводилися з підопічними в інтернаті ще до її вступу на посаду директора. І справді, про розправи з підопічними за часів роботи попередника Валентини Стукало ходили легенди. Що ж стосується вбитого торік підопічного, Валентина Іванівна від цієї історії відмежовується: «Вбивство було. Однак на час його скоєння мене в інтернаті не було. І в перший, і в другий день я була у відрядженні, це все документально зареєстровано».

Тетяна Макарова, у свою чергу, розповіла, що після зняття з посади директора Валентини Стукало і призначення нового жорстоке пово­дження з підопічними продовжується. За її словами, на Новий рік лікар побив одного з тамтешніх мешканців. Про цей випадок стало відомо за межами закладу, тож туди навідалася комісія. Одразу після візиту, за словами правозахисниці, підопічного знову побили. Тетяна Макарова робить висновок: «Нічого не міняється. Тут необхідно змінювати всю структуру». Вона впевнена, що проблеми, які обговорюються на «круглому столі», спільні для всієї України. Сам Максим Мелецький, зазначила вона, не так давно, до створення президентської комісії, розповідав про жахи свого перебування в дніпропетровському інтернаті, де його «обколювали» нейролептиками і жорстоко з ним поводилися. Правозахисник переконана: люди зможуть побороти цю систему, бо людьми вона і створена.

Валентині Стукало ідея звинувачення у всіх гріхах системи і структури, мабуть, дуже сподобалася, вона повторювала цю думку ще не раз. Це було схоже на відчайдушні спроби перекладання відповідальності. Однак слід зауважити, що в той час, як, скажімо, Тетяна Макарова покладає всі сили на боротьбу і спроби зламати систему, інші просто стають її частиною, при­ймають правила системи, чим зміцнюють її.