Заява пленуму правління Національної спілки журналістів України

Свобода слова, невтручання у діяльність ЗМІ, вільний доступ до інформації — обов’язкові ознаки громадянського суспільства. Вітаючи задекларовані владою принципи демократичної організації життя в Україні, пленум правління Національної спілки журналістів у той же час з тривогою відзначає, що в цілій низці випадків ці декларації не відповідають реаліям. До НСЖУ, як до наймасовішої і найпотужнішої у сфері мас-медіа громадської інституції, останнім часом зросла кількість звернень від редакцій електронних і друкованих засобів масової інформації щодо порушень з боку владних структур й окремих посадовців при вирішенні кадрових та інших питань. Йдеться, зокрема, про невмотивовані, а то й незаконні звільнення керівників державних ЗМІ і призначення на їхнє місце людей з меншим досвідом та професійною підготовкою, інколи байдужих до проблем утвердження в суспільстві державотворчих засад, розвитку національної політики, суспільної злагоди та порозуміння.

Одним з перших кроків після призначення Е. Л. Матвій­чука у 2010 році головою Одеської обласної державної адміністрації було його рішення вивести ОДА з числа засновників єдиної обласної україномовної газети «Чорноморські новини», позбавити її бю­джетної підтримки. Цей незрозумілий вчинок державного чиновника намагалися пояснити необхід­ністю заоща­джувати державні кошти. На «Чорноморські новини» не знайшлося й копійки, але на інші видання виділили на 1 мільйон 290,4 тисячі гривень більше, ніж до цього!

40 років редакції всеукраїнських видань — журнал «Трибуна» та щорічник «Наука і культура» — займають нежитлове приміщення площею 133 кв. м по вул. Прорізній, 10, у м. Києві. Весь цей час приміщення для цих видань орендує товариство «Знання». За два з половиною роки до закінчення строку оренди приміщення потай було продано приватній структурі. Оголошення про аукціон, як того вимагає закон, оприлюднено не було. В аукціоні брали участь чотири малі фірми, які очолювала одна й та ж особа. На рахунку фірми-переможниці було 52500 гривень, а заплатила вона 1 мільйон 200 тисяч гривень. Товариство «Знання» ви­грало справу у Господарському суді м. Києва і Київському апеляційному суді. Однак після цих рішень приміщення захопили рейдери. На їхньому боці виявилися, як не дивно, чиновники управління комунального майна Шевчен­ківського району столиці. Журналістська громадськість обурена й тим, що рейдерам активно сприяли працівники міліції і навіть розповсюдили інформацію про те, що все відбулося за законом.

П’ятеро членів трудового колективу редакції «Летичівської газети» (Хмельницька область) звернулися, зокрема, з листом до Президента України В.Ф. Януковича, голови Хмельницької облдержадмі­ністрації В.С. Ядухи, голови Хмельницької обласної ради М.В. Дерикота з закликом захистити свого редактора Володимира Борисова, який менше, ніж за два роки зумів надати газеті нового дихання. «Проте, — пишуть працівники редакції, — місцева влада своїм тиском і по­стійним втручанням паралізує роботу журналістів, не зважає на думку колективу й настирно прагне змінити редактора, хоча підстав для цього немає». Ігноруючи думку колективу редакції, голова райради В. Тимчак видав розпорядження про усунення В. Борисова з посади редактора «Летичівської газети». Особливий цинізм цього розпоря­дження у тому, що рішення про усунення редактора ухвалила не ра­йонна рада, яка і є співзасновником газети, а її голова — і це підстава для прокуратури притягти пана Тимчака до відповідальності за перевищення службових повноважень. Незрозуміла в даному разі й позиція районної державної адмі­ністрації, адже вона теж є співза­сновником газети.

Звільнено з посади генерального директора Черкаської обласної державної телерадіокомпанії відомого й авторитетного журналіста М.М. Калініченка. Своє рішення голова обласної державної адміністрації С.Б. Тулуб у листі до Держкомтелерадіо мотивував тим, що КРУ при ревізії у 2007 — 2008 роках виявило фінансові порушення в ОДТРК на суму 716,36 тисячі гривень. Однак ще задовго до написання паном Тулубом листа СБУ і прокуратура відмовили у порушенні проти М.М. Калініченка кримінальної справи у зв’язку з відсутністю у його діях складу злочину. На звільнену посаду призначили людину, яка не має належного досвіду роботи у телерадіокомпаніях, його концепція розвитку ОДТРК не ви­вчалася і не обговорювалася трудовим колективом компанії.

Позбувся посади заступник генерального директора Запорізької ОДТРК В. Миклашевський, не продовжено контракт генеральному директору Київської ДТРК В. Пасаку.

Серед звільнених з порушенням трудового законодавства — і секретар Національної спілки журналістів України Віктор Набруско, який має неабиякий досвід практичної журналістики, керівництва великими творчими колективами, ґрунтовну теоретичну підготовку. Прийшовши на Українське радіо із студентської лави, В. Набруско став президентом цієї провідної в нашій країні радіокомпанії, представляв її у Європейській мовній спілці, інших відомих міжнародних мас-медійних організаціях, багато років був членом колегії Держкомтелерадіо України, нагороджений орденами і медалями, має звання лауреата низки престижних премій і творчих конкурсів. Неможливо зрозуміти, чому 52-річна людина з таким великим досвідом і потенціалом під юридично необґрунтованим приводом виявляється викинутою на вулицю. І це при тому, що під час розширеного засідання секретаріату НСЖУ Прем’єр-міністр України М.Я. Азаров та голова Держ­ко­м­телерадіо України Ю.О. Плаксюк у липні минулого року пообіцяли, що проблема буде вирішена. Але сталося, як в українській приказці: пообіцяв пан кожух дам, та слово його тепле.

Торік безпрецедентний випадок стався на Черкащині. Через безпідставні претензії та адміністративний тиск з боку керівництва Городищенського району всі працівники редакції районної газети «Вісник Городищини» на знак протесту проти сваволі чиновників подали заяви про звільнення. Незважаючи на те, що про конфлікт стало відомо на державному рівні, ні ра­йонна, ні обласна влада не зробила належних висновків і не здійснила жодного кроку для відновлення справедливості. Звільненим пра­цівникам і досі не запропоновано поновитися на роботі.

«Ви працюєте проти України», — заявив редактору газети «Буковинське віче» Вірі Китайгородській перший заступник голови Чернівецької ОДА Григорій Галиць. Звинувачення дуже серйозне. Але хто він, цей Григорій Галиць? Чиновник. Але хоч і всівся у серйозне обласне крісло, та у масштабі країни — дрібний службовець. Та береться ж давати оцінку газеті! Це ж компетенція суду, а не чиновника! Чи цей чиновник вважає себе вищим за суд?

У Роздільній на Одещині суд поновив на посаді редактора районної газети «Вперед» Тетяну Хамардюк. Апеляційний суд Одеської області після трирічної тяганини поновив її на посаді. Але виконуючий обов’язки голови райради

В. Бакланов, який останнім часом підписував газету, опублікував у газеті «Вперед» повідомлення про крадіжку редакційної печатки. Тетяна Хамардюк пред’явила працівникам прокуратури і міліції акт прийому-передачі печатки. Що — ці правоохоронні органи притягли пана Бакланова до кримінальної відповідальності за наклеп? Та нічого подібного! Все вичікують, як помститися непокірному редакторові. Тим більше, що руками депутатів чиновники хочуть ліквідувати саму редакцію газети.

Де у світі чувано про таку наругу над свободою слова? У світі — нечувано, а в Україні — це факт.

Пленум правління НСЖУ вважає: всі ці і подібні до них факти є, зокрема, свідченням того, що журналісти і, передусім, керівники редакцій, теле- і радіокомпаній стають заручниками політичних баталій, а при зміні влади — жертвами цієї боротьби. Однак у громадянських суспільствах журналістика — це, насамперед, професія, і кожен представник її, у тому числі й керівник, виконує важливі суспільні функції і роль.

Втручання у редакційну політику, прояви цензури, а тим більше звільнення журналістів з роботи — це грубі порушення свободи слова, відповідних конституційних норм і законів України. Вважаємо, що розв’язання кадрових питань у редакційних колективах має бути справою самих колективів і що керівників засобів масової інформації слід обирати шляхом відкритого чи таємного голосування працівників цих ЗМІ.

Заявляємо, що НСЖУ постійно й уважно відстежуватиме та оприлюднюватимете всі факти, пов’язані з порушенням прав і свобод в інформаційній сфері України, у тому числі при розв’язанні кадрових проблем. Водночас ми будемо завжди вітати і підтримувати конструктивні дії центральних і місцевих органів влади, спрямовані на підтримку ЗМІ та діловий творчий діалог з ними в інтересах утвер­дження в нашому суспільстві справжніх, а не декларативних демократичних цінностей.