Одеса

Російська національна премія – українським дослідникам

У день відкриття Московського міжнародного фестивалю «Золотий дельфін» пройшла щорічна, п’ята за рахунком, церемонія вручення Російської національної премії «Підводний світ».

Конфедерація підводної діяльності Росії відзначає нею заслуги в найрізноманітніших галузях підводної справи. Номінантами стають російські вчені, спортсмени, водолазні лікарі, письменники, інструктори підводного плавання, викладачі водолазної справи, керівники клубів, дайв-центри, археологи, бізнесмени та громадські діячі.

Головною інтригою церемонії «Під­водний світ-2011», де ведучими були Валдіс Пельш та Яна Чурикова, стало те, що лауреатом у номінації «Підводна експедиція» став Одеський клуб підводної археології «Наварекс». Так авторитетне журі відзначило високу кваліфікацію українських дослідників морських глибин у провадженні археологічних робіт в акваторії острова Зміїного. У наш час, коли з усіх боків скаржаться на «чорних» археологів, втішно бачити, що ще жива «біла» підводна археологія. «Наварекс» провадить роботи у тісній співпраці та за завданням Інституту археології Національної Академії наук України. Предмети, підняті з морського дна під час експедицій, поповнюють фонди Одеського археологічного музею (там навіть створено окремий стенд, повністю укомплектований знахідками клубу). Чималу допомогу в організації робіт подають підводним археологам дайв-центр «Нерей», розташований на Зміїному, та адміністрація острова. Роботою, яку так високо оцінили російські колеги, став пошук, виявлення та картування дерев’яного вітрильного судна часів Кримської війни. Під час експедиції було знято телевізійний фільм.

Не зупиняє навіть мороз при сильному вітрі

Незважаючи на далеку від комфорту погоду, любителі не припинили рибалити, а дехто при цьому ще й порушувати законодавчі вимоги.

Лише за січень цього року інспектори Західно-Чорноморського басейнового управління виявили понад півтисячі правопорушень, кожне п’яте з них – грубе. На винних накладено штрафів на суму близько 50 тисяч гривень. Також вилучено півтори тонни риби, вона реалізовувалася без наявності у продавця відповідних дозвільних документів та сертифікатів.

Мова – душа народу

Історію сучасної держави Україна творили усі представники ук­раїнського народу: власне українці, росіяни, євреї, молдавани, болгари, сини й дочки багатьох інших національностей.

Таким був лейтмотив усного журналу «Мова кожного народу неповторна і своя…», проведеного нещодавно працівниками Одеської центральної міської бібліотеки імені Івана Франка з нагоди Міжнародного дня рідної мови.

Учасники мали змогу «перегорнути» три тематичні сторінки, що присвячені українській, російській та двом єврейським мовам. А допомагали їм у цьому завідувачка відділу бібліотеки С. Дементьєва, бібліотекарі Ф. Су­щенко, Н. Парнева – Черепанова, що підготували змістовні коментарі до кожної зі сторінок. Їхні розповіді органічно доповнювали ілюстративними сценами з класичних літературних творів вихованці театральної студії «Глорія» і картинами – молоді одеські художники. Звучали вірші українською і росій­ською мовами, а також на івриті й ідиші.

Роздільнянський район

Молочні ріки пересихають

Ще рік тому їх, наприклад, наповнювали дійні стада таких господарств як ТОВ «Лиман» і СВК «Світанок».

Сьогодні обидва сільгосппідприємства позбулися корівок, оскільки, як не намагалися тваринники одержати хоч найменшу економічну вигоду з молочного виробництва, так і не змогли цього досягти.

Адже ділки скуповували в аграріїв продукцію за ціною близько 3 гривень за літр, а реалізовували на ринку майже втричі дорожче. Не кажучи вже про сири, йогурти, масло, сметану, що виробляються з того ж молока підприємствами-закупниками. А якщо порахувати витрати селян і промисловців на виробництво продукції, то в пропорціях до цін вони приблизно однакові. З тієї ж причини в районі зменшується й свинопоголів’я. Якщо, скажімо, у відомому господарстві імені Суворова собівартість центнера м’яса становить 1257 гривень, то реалізувати його можна за ціною трохи більше тисячі гривень. Такі реалії нашої загадкової економіки.

Савранський район

Виходячи з реальних можливостей

Цими днями відбулося чергове пленарне засідання сесії районної ради.

Серед переліку питань, що виносились на обговорення, найвагомішими були: звіт голови РДА Олега Іспанюка про роботу в 2010 році, про виконання програми соціально-економічного розвитку району в минулому році та прийняття аналогічної програми на поточний.

Враховуючи, що не усі пункти минулорічної програми були виконані, присутні на сесії звернули увагу на те, що у новій програмі варто ретельно зважувати всі моменти, враховувати реальні можливості щодо її виконання. Адже напланувати можна багато чого, та коли для цього немає ні фінансів, ні реальних можливостей їх накопичити, то й ухвалювати рішень «для галочки» не потрібно.

Фрунзівський район

Предметно зайнялися земельними питаннями

Під керівництвом заступника голови районної ради В’ячеслава Паровенка працює конкурсна комісія з надання у тимчасове користування земель запасу, резерву, консервації, пасовищ та сінокосів.

На одному з останніх засідань було розглянуто заяви і визначено розмір орендної плати на 400 гектарів подібних ділянок. Це забезпечить додаткове надходження понад 100 тисяч гривень до місцевих бюджетів.

Зараз триває детальне вивчення становища із землями району. Цю роботу планують завершити до кінця березня. Значною проблемою необроблюваної землі є те, що ділянки роздріблені на невеличкі клаптики. Лише 30% від всієї площі складають масиви до 50 гектарів. Тож комісія ретельно вивчає розміри, місце розташування незатребуваних угідь та створює їх детальний реєстр з усіма необхідними характеристиками.

Ширяївський район

Поле покликало

Сонце повернуло на весну. У ни­нішньому році, за прогнозами, вона має бути ранньою. Отож, не встигнемо оглянутися, як лани наповняться гуркотом моторів. Про те, як налаштовані на виконання комплексу польових робіт у СТОВ «Мар’янівське», розповів заступник директора з вироб­­ни­ц­т­ва Віктор Веремчук.

– Ще торік усі вивільнені ґрунтообробні знаряддя ми поставили на зберігання, а ті, що вимагали ремонту, ретельно полагодили. На виконанні цих завдань працювала спеціально створена ланка. А хід всіх робіт тримав під контролем і брав у них безпосередню участь бригадир тракторної бригади Олександр Теплійчук. Сьогодні трактори МТЗ-80 перебувають, як то кажуть, у повній бойовій готовності. Більшість із них уже й задіяна на виконанні необхідних агротехнічних заходів на полях.

По-господарськи у нас підійшли й до ремонту важких тракторів Т-150К. Механізатори Микола Секу, Ігор Щепаняк, Сергій Морар, Олександр та Іван Мокрії перебрали двигуни, коробки передач, редуктори, де було потрібно, поміняли кільця, вкладиші. Одне слово, зробили все, аби не було вимушених зупинок на полі.

У плані підготовки агрофірми до сівби ранніх ярих слід зазначити, що площі ми підготували ще торік. Окремі масиви зорали, задискували, а потім ще й закультивували. Взагалі «Мар’янівське» вже багато років не практикує веснооранки.

Ярину буде розміщено на 180 гектарах і на 60 – горох. У цьому році сіятимемо й близько 30 – 50 гектарів гречки. Весь посівний матеріал – власний, причому перевірений на якість у районній насіннєвій інспекції.

Пізніше посіємо й кукурудзу на площі 300 гектарів, і соняшник на такому ж масиві. Посівний матеріал цих культур ми, як правило, купуємо, вибираючи високоврожайні сорти та гібриди.

З настанням оптимальних строків виведемо шість сівалок С3-3,6, а також американський шестиметровий сівальний комплекс «Гренплейн».

До речі, озимими культурами зайнято під пшеницею 750 гектарів, ячменем – 450 і ріпаком – 700 гектарів. Не гаємо часу і у ці дні проводимо підживлення посівів, дотримуючись прописної істини: якщо земля отримає поживу, то можна сподіватися на врожай. І цим зайнялись ще з осені, коли проходила сівба. Кожен гектар тоді отримав по 100 кілограмів нітроамофоски.

Нині ж використовуємо аміачну селітру. На гектар пшениці вносимо по 180 кілограмів цього добрива, на ячмінь – по 150 і на ріпак – по 200 кілограмів туків. Цей агрозахід високопрофесійно виконують Валерій Ковбасюк, Сергій Павлов, Віктор Якобенчук, Сергій та Костянтин Йоцьки, Олександр Стриженко, Ва­лен­тин Панченко.

Інформаційну добірку підготували: В. Козюра, Є. Низов, І. Москаленко, А. Степанова, Л. Півторак, Л. Кузьменко, О. Харченко, С. Левицька, І. ТРЕГУБЕНКО

В інтересах жителів району

Голова Любашівської райра­ди Євдокія Байдиш підписала угоду про співробітництво між Любашівською районною радою та селищними, сільськими радами на 2011 – 2015 роки.

Цим документом передбачено консолідацію зусиль та координацію дій всіх органів місцевого самоврядування, направлених на вирішення ефективного управління комунальною та спільною власністю територіальних громад, земельними ресурсами, бюджетними процесами, на впровадження нових форм і методів роботи.

Створена при голові райради консультативно-дорадча рада розглядатиме та розроблятиме пропозиції щодо комплексного соціально-економічного та культурного розвитку краю, фінансування та реалізації спільних проектів в галузях економіки, охорони природного довкілля, культури, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення тощо.

Юрій ФЕДОРЧУК, власкор «Одеських вістей», Любашівський район

Масниця й емігранти

В Одеському академічному російському драматичному театрі московський режисер Михайло Чумаченко розпочинає постановку нової п’єси Віктора Шендеровича «Потерпевший Гольдингер». Робоча назва вистави – «Одеса на океані».

– Я попросив Віктора, щоб назва п’єси була прив’язана до нашого міста, – пояснив директор театру Олександр Копайгора.

Олександр Євгенович повідомив, що чоловічу роль у виставі виконуватиме народний артист України Олег Школьник, а жіночу по черзі грають Тетяна Коновалова та Гуллер Полякова. Проте самі артисти про своїх персонажів говорити поки що не готові. На перше читання п’єси до Одеси приїхав автор, який не став розкривати журналістам всі подробиці свого дітища, а обмежився лише тим, що пояснив: дія відбувається у Нью-Йорку на Брайтоні, а герої – одеські емігранти.

Олександр Копайгора також повідомив, що в театрі уже все готове до зустрічі Масниці. Глядачів, які прийшли у ці дні в театр, на другому поверсі глядацького фойє чекають частування – млинці з повидлом, частівки і вітання артистів.

Вікторія Єрьоменко, «Одеські вісті»

Експозиція поповниться

У Кодимському районному історико-краєзнавчому музеї пройшла зустріч з письменником Богданом Сушинським. Бесіди читачів з ним завжди обопільно цікаві, пізнавальні і плідні. Цього разу Богдан Іванович презентував музею кілька власних книг, зокрема видання про Тараса Григоровича Шевченка, двадцятитомник «Війна імперій», рукописи та Міжнародну програму «Мистецький олімп». У літературній залі, до створення якої він безпосередньо причетний, зберігається чимала спадщина письменника, академіка, історика, генерала козацтва. Це 25 екс­понатів, 5 рукописів, 20 книг військової тематики з циклу «Беркут» і «Секретний фарватер», де описані окремі операції Великої Вітчизняної війни, а також нагороди, документи, фотографії, особисті речі. Загалом понад 300 експонатів, подарованих письменником.

Любов КУЗЬМЕНКО, власкор «Одеських вістей», Кодимський район

Сердечно привітали ветеранів

Жителі Ананьївського району відсвяткували День захисника Вітчизни. Покладанням квітів до монументів було вшановано світлу пам’ять усіх полеглих на війні. Щирі вітання адресувалися сивочолим ветеранам, чий життєвий шлях є прикладом для вдячних нащадків.

П’ятнадцять представників славної когорти захисників Віт­чизни – фронтовиків, учасників бойових дій, дітей війни та кадрових офіцерів – особисто привітали заступник голови районної ради Олександр Станков, військовий комісар району Сергій Палатніков, голова районної організації ветеранів Валентина Тамалюнас.

Депутат Одеської обласної ради Володимир Фадєєв, звернувшись до присутніх, сказав, що вони з честю виконували всі поставлені перед ними завдання, але життя йде, все змінюється. І сьогодні перед владою та депутатським корпусом обласної ради стоїть завдання поліпшити рівень життя людей, особливо ветеранів. Болісний процес реформування закінчиться кардинальними змінами в економіці, а в підсумку – підвищенням соціальних стандартів.

З свого боку Володимир Фадєєв робить певні кроки щодо реанімації промисловості Ананьївського району. Це, в першу чергу, зніме напругу на ринку праці і принесе додаткові надходження до районного бюджету.

Щирі вітання та побажання здоров’я, щастя і злагоди Во­лодимир Геннадійович підкріпив щедрими продуктовими наборами.

А народний колектив «Калина» порадував присутніх концертною програмою.

Георгій ФЕДОРОВ, Ананьївський район