Нинішнього року українська залізниця святкуватиме своє 150-ліття. Ще одна кругленька дата відзначатиметься у 2011-му «Укрзалізницею» — їй «стукне» 20. Про це і дещо інше стало відомо на прес-конференції «Забуті сторінки історії Одеси: залізниця», участь в якій взяли завідувач музеєм Одеської залізниці Юрій Линюк та кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Володимир Полторак.

Відзначатиметься 150-річчя 4 листопада. І хоча основні гуляння проходитимуть у Львові (саме туди прибув перший комерційний потяг), Одеса теж святкуватиме. Так, спе­ціально до цієї події, за словами Юрія Линюка, побачить світ видання про одеську залізницю з дослідженням виникнення назв залізничних станцій. Спеціалісти впевнені: саме завдяки рішенню приєднатися до залізничного сполучення Одеса стала найбільшим транспортним вузлом на південних кордонах імперії. Урочисте відкриття Одеської залізниці відбулося 3 грудня 1865 року. Перша ділянка, від Одеси до Балти, була прокладена у листопаді 1865-го, а в 1867 — 1869 роках її продовжили до Кіровограда та Крюкового.

Роком великих ювілеїв Володимир Полторак назвав 2015-й. «Тисяча вісімсот шістдесят п’ятий був дуже важливий для Одеси. Того року був відкритий ринок «Привоз», Новоро­сійський імператорський університет. Втім, чомусь усі забувають про Одеську залізницю, яка також була відкрита в 1865 році. Таким чином 2015-й для Одеси стане роком великих ювілеїв. Гадаю, до цих подій буде продуманий масштабний план підготовки, і ця підготовка повинна включити й популяризацію залізниці як одого з елементів образу Одеси, про який забувати не можна», — впевнений учений.

Юрій Линюк неодноразово підкреслював, що Одеська залізниця — явище унікальне. Так, саме у нас на станції «Товарна» було розташоване перше в Україні управління рухом поїздів. Через нього, за словами завідувача музеєм, пройшли такі видатні діячі залізничного транспорту, як інженери Корсаков, Селіванов та інші. Перша портова естакада, перша розподільна станція керосину — все в Одесі. До нашого часу збереглися такі унікальні об’єк­ти, як водопровід, що забезпечує північну частину Одеси водою з Південного Бугу, підземна галерея для збору води на станції Вигода, мости, низка історичних будівель в Одесі, на деяких станціях тощо. Можна назвати унікальним і залізничний район, розташований між «Близькими Млинами» та «Воронцовкою». За словами Володимира Полторака, цей унікальний історичний комплекс з ХІХ століття майже не змінився.

Розповів Юрій Линюк і про музей Одеської залізниці. І хоча він не найбагатший в українській системі музеїв залізниці, все ж виконує важливі функції. Залізничники, студенти за­лізничного технікуму та учні шкіл, за словами директора, відвідують музей регулярно. Зараз, попри реконструкцію, музей продовжує приймати відвідувачів. Там можна побачити колекцію макетів, ліхтарів, деталей старих паровозів тощо. «Після реконструкції, яку планують завершити до кінця 2012 року, залежно від того, куди перенесуть музей, в Одесі планується встановити пам’ятник паровозу», — розповів Юрій Линюк. Це дуже важливий крок, враховуючи той факт, що сьогодні в Одесі експонатів у натуральний розмір небагато. Серед них — макет бронепоїзда на 411-й батареї, «обличчя» двох вмурованих у стіну локомотивного депо на станції «Сортувальна» тепловозів та модель паровоза на вулиці Транспортній.