Хто правий, Україна чи Румунія, вирішить Європа

Про ймовірність припинення будівництва та експлуатації глибоководного судноплавного ходу «Дунай — Чорне море», а також негативні наслідки такого рішення для України, йшлося на прес-конференції, яка відбулася цими днями у прес-центрі ІА «Міст-Одеса». Народний депутат Павло Унгурян говорив, зокрема, про те, чим загрожує нашій державі попередження про недотримання норм Конвенції Еспо щодо впливу на довкілля в транскордонному контексті в частині реалізації проекту створення глибоководного суднового ходу на українській ділянці дельти Дунаю.

У червні цього року в Женеві відбудеться засідання міжнародної комісії, яка визначатиме справедливість претензій Румунії до української сторони. Нагадаємо, ще в 2004 році румунська сторона звернулася в міжнародну комісію з вимогою заборонити Україні будівництво та експлуатацію каналу «Дунай — Чорне море», мотивуючи свою вимогу тим, що будівництво цього каналу негативно вплине на екологію дельти ріки. Наскільки ці претензії справедливі, вирішуватиметься влітку цього року. За словами Павла Унгуряна, Україна має всі шанси відстояти свою позицію. Багато в цьому питанні, на його думку, залежить від якості роботи українських дипломатів. Ще більше — від тиску громадської думки.

Сьогодні, на переконання депутата, дуже важливо, щоб громадськість Одещини знала про існуючу ситуацію, щоб навколо українсько-румунських відносин була сформована чітка громадська думка і позиція. Не менш важливе, за його словами, об’єднання зусиль усіх державних органів, які можуть впливати на питання, що стоять між нашими країнами, а саме міністерств закордонних справ, юстиції, інфраструктури, екології та природних ресурсів тощо. Ці інстанції, зазначив Павло Унгурян, повинні сформувати єдину потужну позицію, яка дозволить у цьому питанні поставити крапку, водночас зберігши дружні стосунки між нашими державами та народами. «Я — заступник керівника групи міжпарламентської дружби між законодавчими органами України та Румунії. Ми досить часто зустрічаємося з колегами-парламентарями румунських палат і розуміємо, що у наших народів тільки мирне майбутнє. Але не за рахунок інтересів України», — наполягає нардеп.

Вкрай важливо, що Румунія є членом Євросоюзу. Відтак, Павло Унгурян застеріг, що вона може використати своє членство задля створення певної суспільної думки через різні європейські ЗМІ. У такому разі в європейської спільноти може виникнути хибне сприйняття проблем будівництва та експлуатації глибоководного суднового ходу «Дунай — Чорне море» та інших гострих українсько-румунських питань. «Європа в такому разі може рекомендувати Україні повне припинення робіт на Дунаї: закрити порти, судноплавство тощо. Звісно, це абсолютно не відповідає національним інтересам України і, тим більше, інтересам жителів Одещини», — підкреслив народний депутат.

Павло Унгурян висловив переконання, що певне «охолодження» стосунків між Україною та Європою не повинне вплинути на подальший розвиток ситуації навколо Дунаю. Він нагадав, що за часів президентства Віктора Ющенка, коли українсько-європейські взаємини складалися найкращим чином, Міжнародний суд у Гаазі ухвалив рішення щодо острова Зміїний далеко не на нашу користь. В ідеалі подібні питання повинні вирішуватися не на емоційному рівні, а в професійній, юридичній площині.

Ми постійно чуємо з боку українських політиків, що Румунія — це дружня держава. Але на фоні певних кроків з боку румунської сторони така оцінка іноді викликає сумніви. Павло Унгурян пояснив журналістам, що така форма звернення практикується з 1997 року, коли між нашими країнами був підписаний договір про добросусідство, дружбу тощо. «Тому на базі цього міжнародного документа ми формально, юридично дружні країни», — зазначив він. Реально ж своїми кроками «дружня держава» іноді демонструє інше. Полі­тик впевнений, що на агресивні заяви і дії з боку сусідки необхідно не менш агресивно реагувати. Таку думку він вже озвучив перед керівництвом держави.

Попри всі проблемні питання, поле для співпраці між нашими державами є. Насамперед, за словами Павла Унгуряна, ми можемо плідно працювати в транспортній сфері, зокрема спільно дати нове життя Дунаю. Друге — так склалося, що на нашій території живуть і працюють люди з румунським корінням і навпаки, в сусідній державі живуть українці. Це ще один привід бути добрими сусідами. На думку політика, в цьому сенсі сьогодні існує певна диспропорція. Так, на нашій території діють сотні румуномовних шкіл, десятки ЗМІ тощо. Тобто наша держава не перешкоджає, а, навпаки, сприяє розвитку румунських культурних традицій, підтримує збереження історичної пам’яті. Та, на жаль, такого не можна сказати про нашу сусідку. За словами народного депутата, українську громаду Румунії керівництво цієї країни такою увагою не тішить, більше того, дедалі частіше надходять сигнали про протилежні дії з боку румунської влади.