У районі завершено проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», який було започатковано у вересні 2007 року і впроваджено Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні. Про його ходу та реалізацію задумів ведемо розмову з координатором проекту в Кодимському районі, головним спеціалістом відділу економіки та розвитку інфраструктури райдерж­адміністрації Тетяною Володимирівною ДОЛАПЧІ.

– Тетяно Володимирівно, розкажіть, будь ласка, за якими критеріями обиралися учасники проекту?

– На етапі обласного добору до Про­екту ввійшли 5 сільських рад району – Баштанківська, Будеївська, Загнітківська, Крутівська та Смолянська, де вирішення проблем соціальної сфери потребувало фінансової підтримки. Сільські громади виявилися активними і прагли змін на краще. На жаль, цього не можна сказати за виключенням Смолянської сільської ради, яка відмовилася взяти участь у проекті через пасивність громади. Так до проекту замість Смолянської було включено Шершенецьку сільраду.

Протягом 2009-2010 років на території району за Програмою «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» реалізувалося п’ять мікропроектів: у селах Будеї, Загнітків, Баштанків здійснено ремонт лікарняних амбулаторій; у Шершенцях, Крутих – ремонт водогону. Загальний бюджет проекту в Кодимському районі склав 780 тисяч гривень.

Спочатку люди не розуміли, чому світова спільнота допомагає Україні. Але згодом усвідомили її зацікавленість у здоровому, безпечному сусіді, з яким хочеться співпрацювати.

– Чи були проблеми на шляху втілення проекту?

– Відсутність джерел співфінансування проекту з місцевого бюджету – це було основним і вирішальним. Проте завдячуючи підтримці Одеської обласної державної адміністрації з обласного бюджету було виділено 337 тисяч гривень для співфінансування проекту. Відтак розпочалась його реалізація в районі. У кожному з добраних сіл було створено відповідні організації. Проект сприяв вірі людей в те, що разом вони зможуть змінити життя на краще. Власне девіз проекту «Разом дієвіше!» відповідає його меті, завданням і позитивному результату. Наші громади довели, що разом вони можуть значно ефективніше вирішувати свої проблеми. Адже саме громади мали вирішальний голос у розв’язанні проблем місцевого розвитку. Вони планували і обирали той перший крок, який треба було зробити на світлому шляху. Саме цей перший крок проект і підтримав.

Перед тим як отримати фінансування, місцеві громади проходили певні етапи з тим, щоб продемонструвати свою зрілість. Тоді ж провадилися тренінги. Як результат, громади стали набагато активнішими, бо переконалися, що кошти можна спрямувати на вирішення тієї проблеми, яку обрала сама громада. І цьому сприяє проект, який є глобальним, своєчасним та потрібним.

Було проведено тендери з вибору підрядника за всіма об’єктами, що затверджені до фінансування. В процесі копіткої роботи працювали над документацією. Активісти – над закупівлею обладнання, слідкували за виконанням робіт відповідно до плану, використанням коштів за призначенням. Кожна громада отримувала власні уроки: одні вчилися перевіряти акти виконаних робіт, інші – спілкуватися з підрядниками, треті – проводити загальні збори.

– Тетяно Володимирівно, сьогодні, коли вже завершено перший етап, якими є основні здобутки громад, на Вашу думку?

– Вони усвідомили головне: вкладаючи власні кошти, контролюй їх використання. Помітно активізувалися громадські організації, стали досвідченими і багато чого навчилися. Крім того, виконання великого обсягу рутинної паперової роботи, яка є невід’ємною частиною проекту громади, показало, як можна мобілізуватися та досягати мети. Найактивніше долучилися до втілення проекту сільський голова села Будеї Олексій Миколайович Ступницький, голова органу самоорганізації населення – вуличного комітету «Надія» села Будеї Антоніна Володимирівна Кифік, голова громадського об’єднання «Світанок» з Баштанкова Світлана Григорівна Маланецька, Іван Антонович Слідянський, який очолює громадську організацію «Загнітківський пролісок». Приклад активності пока­зували сільський голова села Загнітків Михайло Андрійович Сливінський, голова органу самоорганізації населення – вуличного комітету «Водограй» з Шершенців Ольга Леонідівна Трунько, сільський голова села Шершенці Олександр Мефодійович Продан, голова громадського об’єднання «Джерело» Михайло Степанович Приставський. Спонсорську допомогу надали сільгосп­товариство «Маяк» в особі директора Станіслава Іавановича Довганюка, директор сільгосптовариства «ТЕРРА» Володимир Миколайович Баркар, товариство «Котовське зерно» в особі директора Наталі Володимирівни Вороніної, директор малого підприємства «Труд» Микола Леонідович Шепеля, директор фермерського господарства «Зірка» Володимир Петрович Телічко, житель села Будеї Дмитро Григорович Кушнір.

Усі учасники проекту не тільки взяли на себе відповідальність за виконання робіт, а й зібрали кошти у розмірі 5% від вартості проекту. Отримання першого, другого та третього траншів коштів від проекту стало результатом спільних зусиль обласної та районної державних адміністрацій, райради, організацій громад і сільських рад, а також координаторки Одеського облас­ного підрозділу впровадження Проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» Тетяни Леонідівни Маяк. Словом, спасибі всім, хто причетний до втілення проекту, в межах якого п’ять громад району поліпшили стан об’єктів соціальної сфери.

На мою думку, найбільшим досягненням є те, що люди усвідомили свою здатність мобілізувати ресурси та активно включатися в роботу, спрямовану на покращення рівня життя своєї громади. Завдяки проекту не лише істотно поліпшилося життя людей, а й стали тіснішими взаємини місцевих громад із владою на місцях. Зважаючи на інтерес сільських територіальних громад до проекту, Кодимський район має бажання взяти участь у другому етапі Програми розвитку ООН та ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

– Дякую за розмову.