Наука cтверджує: дві третини людського організму складаються з води. Ще Авіценна говорив про те, що 999 з 1000 хвороб пов’язані зі станом води, яку споживає людина. Через тисячу років слова знаменитого лікаря підтвердили дані ВООЗ: неякісна питна вода є причиною майже 80% усіх захворювань і смертей в усьому світі.

У нинішньому столітті проблема забезпечення чистою водою повсюдно стала однією з найважливіших. Так, сьогодні в умовах безводного Буджацького степу вода вже перетворюється на досить цінну та дефіцитну сировину. Серце Буджаку – Саратський район, серед багатьох інших, на жаль, опинився пасербицею. В обласних програмах щодо водопостачання, розрахованих до кінця 2011 року, докладно район не згадується. А тим часом у ньому є такі населені пункти, де вода подається населенню лише 2-3 рази на тиждень. Подекуди воду в першу половину дня «нагнітають» на один край села, у другу – на протилежний. Серед тих, що найбільше потерпають від безводдя – Петропавлівка і Фараонівка. Не кращі справи у Кулевчі та в сусідній із нею Сергіївці. Вода з артсвердловин цих сіл має досить високу мінералізацію. Нирково-кам’яна хвороба тут стала траплятися частіше навіть у дуже молодих людей.

У заснованій німецькими переселенцями Надежді ще збереглися викопані ними колодязі. Ключову воду з них п’ють, на ній готують їжу. Водопровідну ж, яка добувається з підземних глибин 220 – 240 метрів, використовують тільки як технічну і для господарських потреб. Хоча остання часто подається з перебоями.

На перший погляд благополучному, обладнаному центральним водопроводом та водовідведенням райцентрі Сарата теж є проблеми. Тут явно позначилася критична ситуація з питною водою. Перший, досить тривожний дзвінок пролунав на початку січня минулого року. Другий «снаряд» влучив у ту ж воронку перед новорічною ніччю, 31 грудня.

Нагадаємо читачам, що з водопровідних кранів «нижніх» вулиць Сарати потекла рідина з поганим запахом. Версій того, що сталося, виявилося декілька. Багато хто говорив про потрапляння до центрального водопроводу каналізаційних стоків або підґрунтових вод, «удобрених» численними усмоктуючими вигребами «нижньої Сарати».

Причини та наслідки

З часу останньої аварії і до сьогодні ситуація перебуває під пильним особистим контролем губернатора, обласного та районного керівництва. Для кардинальних змін системи водопостачання та каналізування селища обласною владою виділено 914 тисяч гривень. Але з усього видно, грошей цих, з урахуванням розробки проекту реконструкції зазначених систем, виявиться недостатньо.

Не перший рік у Сараті говорять про кричущу проблему – реконструкцію очисних споруд. За злою примхою вони були споруджені на підвищенні селища, за 2,5 кілометри від каналізаційно-насосної станції, розташованої у низині, неподалік від річки Сарати. При цьому фахівці, які пропрацювали у місцевому ВУЖКГ десятки років (нині КП «Сарата»), авторитетно заявляють, що восьмикілометровий самопливний колектор, спрямований до КНС, у Сараті побудований... «пунктиром». Інакше кажучи, за цілісність водовідвідної системи ніхто не ручався навіть у час здавання об’єкта наприкінці 1987 року. Нині, через чверть століття, убогість замуленої саратської каналізації ніхто сумніву не піддає. Як і те, що «умовно очищені стоки» могли постійно переволожувати нижні шари ґрунту в селищі. У результаті каналізаційний вміст прозаїчно потрапляв до водо­гінної мережі, яка традиційно відключається у нічний час доби.

Що ж до жалюгідного стану водопровідної системи, яка живиться з артсвердловин, то потрібна негайна заміна на значній довжині зношених труб. Ситуацію ускладнили подавання води за графіком, її постійне нічне відключення. А от на те, наскільки негативно це вплинуло на стан здоров’я маленьких і дорослих саратців, є однозначна відповідь.

Кілька років гострою проблемою, пов’язаною з водопостачанням населення, займалася головна державна санітарна лікарка Саратського району Надія Іванівна Волкова. З часу її прибуття до Саратського району у 2003 році очолювана Волковою служба щороку провадила аналіз захворюваності на кишкові інфекції. У результаті з’ясувалося, що за період з 2005-го по 2009 рік захворюваність на гострі кишкові розлади у нижній (аварійній!) частині селища значно вища. Причому зі щорічною тенденцією в бік збільшення. Найпостраждалішими при цьому виявилися діти до 4 років. Відсоток нестандартних проб води за п’ятирічний термін майже потроївся! А найбільший рівень захворюваності на ГКЗ практично збігався за часом подавання води, яка не відповідає стандартам за бакпоказниками.

– За час ліквідації наслідків останньої надзвичайної ситуації, – розповідає Надія Волкова, – ми взяли понад 150 проб води з різних районів Сарати. І хоча патогенної флори не було виявлено, вода за мікробіологічними показниками не відповідала нормі. Вжиті екстрені санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи частково виправили ситуацію. Проте назагал стан водопостачання та каналізування в селищі треба оцінювати як критичний. Даною життєво важливою проблемою не займалися десятки років. Слід терміново розв’язувати питання альтернативного водопостачання при аварійних ситуаціях. Адже досі на весь район не придбано бодай однієї водовізки! Ми багато разів зверталися з листами та приписами до різних рівнів місцевої влади, зокрема з вимогами провадити щоденний аналіз води, яка подається населенню. На жаль, лабораторія у КП «Сарата» досі відсутня. І якість питної води постійно змушена перевіряти акредитована санбаклабораторія Саратської СЕС. Саме вона попереджає, чи можна пити з «копитця».

Люди чекають на зміни

– У Сараті порушено буквально всі технології подавання води, зокрема роботи свердловин, – говорить голова Саратської райради Віктор Степанович Чемерис, – тому не дивно, що проби питної води багаті на нестандартні параметри. Зараз свердловини промиті, їхній дебет збільшено у два-три рази. З райбюджету ми терміново виділили 30 тисяч гривень для хлорування води. Зараз розглядаємо наболілі питання щодо перекладання гілки магістрального водопроводу від поліклініки.

Приховати якусь частину проблеми, яка існує у Сараті, вкрай складно. Буквально в самому центрі селища, на одній з його площ, звідки рейсові автобуси вирушають по всьому району, на поверхню постійно просочується вода. Достовірне її походження невідоме. Одні припускають, що з-під асфальту пробивається волога з пошкодженого водопроводу. Інші стверджують, що протікає злощасний «пунктир» самопливного колектора. Дражливість ситуації полягає і в тому, що калюжа, яка не просихає, у спеку і холод темніє буквально за сотню метрів від головного адмінбудинку. Коли ж, нарешті, з’явиться керівник, який зможе розв’язати і цю «складність» для мешканців? Зараз у Сараті очікують на призначення нового голови РДА.

Загалом за п’ять останніх років на посаді голови Саратської РДА встигли потрудитися сім чоловік. Люди щиро кажуть, що ладу в селищі та районі мало через безперервну кадрову чехарду. Сьогодні депутатський корпус Саратської райради від імені районної громади звернувся до Президента України з проханням призначити керівника, який чудово знає соціально-економічне становище в районі та здатен із перших днів роботи сприяти розвиткові основних виробничих сфер. Словом, вихідця з цього ж району, який проявить себе справжнім господарем, піклуватиметься про добробут людей, а у якості одного з першочергових завдань визначить водопостачання всього району. Уже не перший рік саратці терпляче чекають поліпшення...