Арцизький центральний міський ринок: вчора й сьогодні. Як впливає на його життєдіяльність розширення переліку послуг, що надаються підприємцям-торговельникам? Про це ми розмовляємо з головою правління райспоживспілки Анатолієм Федоровичем СТОЯНОВИМ.

– Анатолію Федоровичу, Ви в торгівлі не новачок. На нинішній посаді Ви – четвертий рік. За цей час центральний міський ринок зазнав значних змін. Його не впізнати. На вході встановлено гарні ажурні ворота...

– Ринок був постійним болем ще мого талановитого попередника Василя Івановича Майданського. Я теж розумів: якщо ринок і далі «проїдатиме» усе зароблене – добра не чекай. Тому насамперед налагодили належний конт­роль над використанням коштів. І тепер кожна копійка йде, передусім, на розвиток ринку, модернізацію його матеріальної бази, зростання числа послуг та їх якості. Минулого року ці кошти склали понад 600 тисяч гривень. З них половина – інвестиції. Такі витрати, як показав час, виправдані. Поміркуйте самі, на ринку працює приблизно 600 підприємців. Щороку його відвідують близько 3 тисяч городян. Приїжджають у базарні дні й жителі із сіл. То ж він затребуваний і перспективний.

– І звичайно ж, вимагає до себе постійної уваги. Тим більше, що південний бік ринку постійно залитий водою, яка нікуди не стікає.

– Так. Хтось свого часу тут побудував двоповерховий магазин без урахування того, що нижня частина ринку лежить на плавунах. Стоків не було, і десятків три контейнерів після кожного дощу опинялися, що називається, «по коліно» у воді. Розв’язання проблеми ми знайшли. Понад 80% території ринку вимощено фігурною кольоровою плиткою. Тепер скрізь чисто, сухо й прибирати зручно. По суті, докладання рук вимагав кожний метр ринку. Ви помітили, як ми впорядкували торговельні ряди? Не може спокійно згадувати, як сильним вітром зірвало лист шиферу з одного зі старих примітивних торговельних місць. Добре що не на людину впав. Якщо відверто, то раніше якихось 15 – 18 місць були оплачуваними, а інші перебували в тіні. Із цим треба було покінчити. І ми побудували бутики, які дали одразу 48 робочих місць замість попередніх 18. Додалося їх за рахунок переміщення контейнерів. Побудували й рибний павільйон. Закупили холодильне устаткування, зробили каналізацію, освітлення. Тепер павільйон одержує непогані відгуки покупців. Молочний корпус, без перебільшення, нині в ідеальному стані. Завершуємо реконструкцію м’ясного корпусу. Прилавки покриті «нержавійкою». Працюють потужні холодильники. Відтепер 6 постійних торговельних місць відведено для торгівлі виробникам вирощеної продукції. А продають вони її за нижчою ціною, ніж перекупники.

– Анатолію Федоровичу, як впливає на справи ринку новий Податковий кодекс?

– Якщо чесно, то ми зазнали певних втрат. Наприклад, паркування погодинне відтепер, по суті, нерентабельне. Дорого воно обходиться власникам авто. Не кожний захоче заїхати. Але такі правила регламентує Податковий кодекс. Так, реформації мають бути. І податки треба платити. І найнятого працівника підприємець зобов’язаний забезпечити майбутньою пенсією. Його нинішні щомісячні виплати – це 300 гривень. До Пенсійного фонду і за патент 120 гривень. Люди вони зайняті. Тому створити для них максимум зручностей – завдання, яке ми вирішуємо поетапно та цілеспрямовано. Максимально наблизили до торгівців службу побуту. Сьогодні на території ринку працює перукарня. Нещодавно відкрилося чудове кафе із затишною малою залою. У меню є й перші страви. Незабаром запрацює медпункт із його господинею – медсестрою-діагностиком. Після повної реконструкції ринку встановимо питні фонтанчики. Продовжимо озеленення. Знаєте, я завжди пам’ятаю про те, що багато хто працює на цьому ринку вже по 20 років. Він став їхньою другою рідною домівкою. А отже, їм тут має бути комфортно.

– Кілька років тому в Арцизі з’явився ще й овочевий ринок. Територію під нього відведено чималу. Я знаю, що роботи тут непочатий край. Як вона просувається?

– Колись на цьому місці був пустир. Ми прорахували все і вклали кошти на асфальтування. Зараз продовжуємо устатковувати території. Обов’язково побудуємо платний туалет. Але ця послуга й для торговців, і для покупців буде на 40 відсотків дешевшою, ніж у приватника. Як це вже практикується на інших ринках. Ми, як кажуть, на льоту підхоплюємо усе корисне, що вважаємо за потрібне застосовувати у себе. Справді, чому, наприклад, той же ринок «7-й кілометр» за рахунок місячного збору макулатури відкриває по бутику, а ми її спалювали? Тепер збираємо, сортуємо й здаємо до заготконтори. Тим більше, що по неї працівники приїжджають самі. Ну, а в перспективі бачу наш ринок критим. Так, проект цей дорогий. Але ж під лежачий камінь вода не тече. Адже дехто скептично ставився до вимощення усієї території плиткою. Але справу зроблено. На користь усій громаді.

– Звичайно ж, поліпшення умов торгівлі спричиняє й підвищення виплат за послуги. Напевно, це викликає негативну реакцію?

– Це так. Але люди розуміють, що всі ці кошти вкладаються у розвиток мережі ринкових послуг. Тобто, для їхньої ж користі. І я вдячний їм за це розуміння. Хочу особливо підкреслити, що керівники ринків Тетяна Афанасіївна Безкровна та Олександр Анатолійович Михайлов раціонально використовують зароблені кошти, спрямовуючи їх на модернізацію.

– Анатолію Федоровичу, Арцизький міський ринок минулого року, єдиний з йому подібних в області, було нагороджено Грамотою УКООП спілки. Це висока оцінка роботи всього колективу.

– Нагороду сприйнято не як привід до заспокоєння на лаврах. Вона зобов’язує працювати краще. Планка відповідальності піднімається.