Після засідання постійної комісії Кодимської районної ради з питань соціального захисту сім’ї, молоді, спорту, освіти, культури та медицини я поспілкувалася з її головою – Галиною Никифорівною СТАДНИК, директором «НВК ЗОШ– I-III ст. – ДНЗ» села Олексіївки, відмінником освіти, вчителем-методистом вищої категорії, досвідченим депутатом районної ради. Загалом неординарною особистістю.

– Галино Никифорівно, як Ви ро­­зумієте термін «соціальний захист»?

– На мою думку, мета соціального захисту, насамперед – забезпечення добробуту та гідного рівня життя кожного, покращення соціального самопочуття людини, впевненості у своєму майбутньому. Бо добробут – це не тільки матеріальні статки, а й соціальні гарантії.

Скажу, що місія нашої комісії непроста, оскільки у своїй діяльності маємо сприяти вирішенню питань соціальних груп та всієї соціальної сфери. Депутати, які входять до постійної комісії, здійснюють контроль за соціальним захистом, медичним обслуговуванням населення, за поліпшенням роботи медико-санітарних закладів щодо охорони материнства і дитинства, жіночих та дитячих консультацій, пологового будинку, дитячих дошкільних закладів, забезпеченням їх обладнанням, інвентарем та паливом, за якістю харчування в лікарнях, проведенням санітарно-профілактичних заходів. Ми також контролюємо виконання нормативних актів з призначення і виплати трудових та соціальних пенсій, державної допомоги відповідним категоріям населення. Якщо коротко – до компетенції нашої постійної комісії належить широкий спектр соціальної політики.

– Свого часу Ви зуміли втілити в життя власну ідею про створення загальноосвітньої школи в рідному селі, щоб олексіївські діти могли здобувати освіту на батьківщині, а не по чужих селах. Як сьогодні Ви розцінюєте ситуацію з оптимізацією, а по-суті – закриттям шкіл, лікарень?

– Так, все це робилося заради дітей, заради майбутнього села. Нині ситуація змінилася. Вона складна. У розмові з головою районної ради Валерієм Васильовичем Маньковським я висловила свою думку з приводу того, що мене непокоїть. А це скорочення ліжкомісць в районній лікарні, оптимізація шкіл за відсутності шкільних автобусів і нормальних доріг, незадовільне автобусне сполучення, особливо міжсільське. Діти мають відчувати турботу дорослих і комфорт під час навчально-виховного процесу.

Необхідно створити комунальне автотранспортне підприємство. Бо на сьогодні автоперевезення не відповідають потребам населення ра­йону. Нещодавно зі мною і ще кількома пасажирами стався такий казус. Водій маршрутки вивіз нас за Грабове і сказав, щоб ми виходили, бо пасажирів обмаль і йому невигідно їхати до Олексіївки. А це було надвечір, холодно. Добре, що у мене був з собою телефон, і я домовилась, щоб за нами приїхали. Інакше могли б замерзнути. На жаль, приватні перевізники дбають лише про свою вигоду, а люди у подібних ситуаціях почуваються соціально незахищеними.

– Які питання порушують від­відувачі на прийомі?

– Загалом, це все ті ж питання соціального захисту. Порушувались проблеми пільг ветеранам війни, інвалідам, забезпечення твердим паливом, скрапленим газом і комунально-побутових послуг для малозабезпечених громадян району. Часто порушуються питання дозвілля та зайнятості молоді.

На місцях, особливо у селах, на мою думку, потрібно ввести інструктора з спорту та роботи з молоддю. За цей соціальний прошарок суспільства має хтось відповідати, спрямовувати енергію молодих у позитивному напрямі.

Стараємось допомагати громадянам вирішувати їхні питання.

– Галино Никифорівно, які плани вашої комісії на найближчий час?

– От зберемося на позачергове засідання, визначимо стратегічні завдання. Сьогодні, гадаю, основним для населення є питання ціноутворення. Тож проведемо рейд по торговельних точках з метою визначення цін на основні продукти харчування, дізнаємось, які чинники вплинули на ціну, як податкова інспекція контролює ці питання. Виборці мають відчувати ефективність депутатської роботи.