Цікаві тенденції спостерігалися у Кілійському районі у 2010 році. Після закінчення першого півріччя в обласному рейтингу район посідав 20-й рядок, після дев’яти місяців опустився на 23-й, а за підсумками року вийшов на 7-ме місце.

У чому сильні сторони району і де слабкі ланки? Що потрібно зробити, щоб Кілія з її багатим потенціалом не пасла задніх? А по можливості, піднялася у рейтингу ще вище? І як ефективно поставити роботу цього року, коли бюджет розвитку як ніколи бідний? Цими питаннями серйозно перейнялися депутати районної ради перед сесією, на якій підбивали підсумки за прожитий рік і ухвалювалася програма соціально-економічного та культурного розвитку на найближчу перспективу. До підготовки сесії підхід був серйозний і докладний, оскільки дуже важливо, як взято старт.

Звіт перед жителями району за минулий рік, а також проект програми розвитку заздалегідь були опубліковані у районній газеті «Наше время».

Паралельно депутатській роботі потрудилася і недавно створена громадська рада при райдержадміністрації, до якої увійшли лідери найдіяльніших організацій – профспілкових, національно-культурних, ветеранських та інших. Актив ра­йону на чолі з координаторкою громадської організації «Бізнес від Дністра до Дунаю» Ларисою Шпорою вніс свої пропозиції за деякими напрямами роботи. Зокрема, громадська рада наполягла на тому, що потрібно більше уваги приділити відділкові ЦРЛ, де лікують хворих на туберкульоз, – додати грошей для їхнього посиленого харчування, а також у повному обсязі профінансувати профілактичні заходи. Пропозиції громадської ради було почуто і внесено до відповідної програми (загострюю на цьому увагу тому, що в окремих районах аналогічні ради створили для «галочки»).

Виступи депутатів під час пленарного засідання продемонстрували, наскільки скрупульозно народні обранці попрацювали перед сесією. І звіт, і проект програми було розглянуто, проаналізовано на засіданнях постійних депутатських комісій.

Як відзначив у своїй співдоповіді голова постійної депутатської комісії з фінансів і бюджету Володимир Прокопович Тихонов, основне джерело поповнення місцевої скарбниці – податки з доходів фізичних осіб, що у структурі доходів становить 92%. За минулий рік вони зросли на 920 тис. грн. Депутат наголосив на тому, що кожен керівник може і повинен позитивно впливати на цей показник.

Треба сказати, В.П. Тихонов має цілковите моральне право закликати колег збільшувати податкові відрахування – в очолюваному ним СВК «Дружба» зростання прибуткового податку торік склало 153%.

Депутат висловив стурбованість тим, що порівняно з 2009 роком було знижено освоєння коштів на соціально-економічний розвиток. Дивно, що заклади освіти не вибрали заплановані кошти на медикаменти – невже вони школам були не потрібні? До відділу освіти були пред’явлені й інші, серйозніші претензії. У 2010 році для дитячих закладів було закуплено потрібну кількість вугілля, але якість його виявилася поганою – витрати великі, а тепловіддачі немає. Три мільйони з бюджету витратили, а воно – не горить. У деяких школах було так холодно, що порушувалося питання про їх закриття через порушення температурного режиму. В. Тихонов поставив за взірець районну лікарню, адміністрація якої зуміла запастися якісним вугіллям.

На думку голови комісії, витрату вугілля, яке зараз так дорого обходиться бюджетові, потрібно переглянути у розрізі кожної школи окремо. Наприклад, у Кілійській школі № 3, де навчаються 600 дітей, витрачають 130 тонн вугілля, а у школі № 4, де 500 школярів, – 330 тонн. Чому? Бо проектна потужність другого навчального закладу – 1176 учнів, тобто наповнюваність школи становить лише 43%. Очевидно, що слід подумати над тим, як оптимі­зувати витрати щодо опалення цієї школи. Виникли у депутата питання і щодо використання електроенергії, витрата якої за останні п’ять років зросла з 640 кВт/год. до 805 кВт/год., при тому, що за цей же період часу кількість учнів скоротилася на 1439 чоловік. Володимир Прокопович закликав керівництво відділу освіти і директорів шкіл проаналізувати витрати і розробити план заходів щодо їх оптимізації. Можливо, економічно доцільно замінити старі котли на нові, економічніші.

У своєму виступі голова постійної комісії з будівниц­тва, транспорту та зв’язку І.М. Морозан говорив про дороги, стан яких на очах погіршується. Торік, констатував депутат, не було зрушень у питанні газифікації району. Також Іван Миколайович з болем говорив про те, що жодне село району не представлено на обласний конкурс: протягом багатьох років точково виділяються кошти на ті чи інші соціальні об’єкти, але жоден населений пункт не можна на сьогоднішній день виставити як зразково-показовий. Втім, навіть не у цьому завдання – головне, вважає депутат, створити умови для того, щоб люди повернулися до своїх рідних сіл. «Кілійці по кілька сімей туляться у найманих однокімнатних квартирах Одеси та інших міст, вони зовсім змучилися і, звичайно, хочуть повернутися – треба дати їм можливість заробити на шматок хліба вдома», – говорив депутат Морозан.

Необхідність створювати нові підприємства і підвищувати обсяг роботи на існуючих, тим самим підвищуючи зайнятість населення, підкреслив у своєму виступі і голова Кілійської районної ради Володимир Борисович Боделан. Керівник депутатського корпусу нагадав, що сто відсотків податків на землю зараз залишатиметься у сільських і міських радах, тому керівники громад повинні проявляти ініціативу у цих питаннях, а не чекати, коли їх «викличуть на килим» до райдержадміністрації. Серед інших проблем району В. Боделан акцентував увагу на тваринництві: якщо раніше у районі налічувалося 1,6 тисячі корів, то зараз залишилося шість сотень.

Критика, звичайно, не применшує тих досягнень, які є у Кілійському районі. Виступаючи з трибуни сесії, голова Кілійської райдержадміністрації, депутат Одеської обласної ради Іван Іванович Поджаров відзначив, що сьоме місце в обласному рейтингу – «це заслуга не Боделана і Поджарова, а тих людей, які сидять у залі – керівників підприємств, що зуміли організувати виробничий процес і роботу своїх колективів». На сьогоднішній день, відзначив Поджаров, аграрії Кілійського району у сфері рослинництва показують одні з найвищих результатів в області, реалізація промислової продукції в розрахунку на одного жителя становить 1,6 тис. грн, а це шосте місце в області. Ці показники, основоположні для економіки району, дуже важливі. «А свої недоліки ми знаємо, і будемо над ними всі разом працювати», – підбив підсумок голова райдержадміністрації.