В формуванні і становленні сучасного сільського господарства, найбільш важливою подією минулого століття, яка виявилась основним переломним етапом, стала так звана Зелена революція. В чому вона полягала? Це – комплекс змін, які мали місце в 1940 – 1970-х роках, і які призвели до значного збільшення світової сільськогосподарської продукції. Зелена революція включала активну селекцію продуктивних сортів сільськогосподарських рослин, застосування сучасної техніки і найголовніше – інтенсивне застосування добрив та пестицидів. Це дозволило не тільки прокормити населення Землі, яке стрімко зростало, але і покращити якість життя. Кількість калорій в спожитій за добу їжі зросло в країнах, що розвиваються, на 25%, в багатьох країнах світу була вирішена проблема голоду. Завдяки цьому, всього за 30 років сільське господарство стало на новий якісний виток свого розвитку.

Але, на жаль, не дивлячись на безсумнівні успіхи і перемоги, ці досягнення мали і «зворотній бік медалі». Широке розповсюдження і нераціональне застосування мінеральних добрив та пестицидів створило проблеми екологічного характеру: отруєння пестицидами та нітратами продуктів харчування, води, пригнічення корисної мікрофлори, порушення структури агробіоценозу та таке інше. Багаторічний досвід використання мінеральних добрив показав, що внесення великих доз добрив тягне за собою їх великі втрати, так мінеральні азотні добрива засвоюються рослинами на 35-50%, а мінеральні фосфорні – тільки на 20%, а все інше – це втрати, що вимиваються в нижні шари горизонтального грунтового профілю і забруднюють оточуюче середовище, тобто марно втрачені кошти.

Усвідомлення цих фактів світовою громадськістю призвело до пошуку нових альтернативних шляхів для виходу на якісно новий рівень ведення високопродуктивного сільського господарства. Над вирішенням цих проблем протягом вже п’яти десятиріч активно працює Чернігівський інститут сільськогосподарської мікробіології НААНУ, який є лідером в вивченні механізмів біологічної трансформації азоту та фосфору, пошуку шляхів оптимізації цих процесів, в розробці і впровадженні мікробіологічних препаратів для підвищення родючості грунтів. На даний момент вже більш ніж 460 сільськогосподарських підприємств з усіх областей України стали впроваджувати нові технології і продукцію інституту і їх кількість продовжує стрімко збільшуватись з кожним роком.

З метою підвищення азотного і фосфорного харчування рослин, збільшення врожайності, покращення якості зерна різноманітних сільськогосподарських культур, інститут проводить пошук і селекцію активних штамів азотфіксаторів та фосформобілізаторів, а на їх основі створені препарати, які є надбанням та гордістю сучасної вітчизняної науки. Ці препарати сприяють значному підвищенню врожайності та забезпечують економію мінеральних добрив. Передпосівна обробка насіння азотфіксувальними та фосфор мобілізуючими препаратами при протруюванні насіння, в комплексі з протравлювачами, сприяє підвищенню засвоєння мінеральних добрив рослиною, що забезпечує значний приріст врожайності, у порівнянні із застосуванням лише одних добрив, крім того, препарати не мають проти показів для використання, не токсичні для рослин, організму людини, тварин та комах.

Для бобових рослин найцікавішим є Ризогумін. Крім бактеріальної культури симбіотичних азот фіксуючих бактерій, Ризогумін містить фізіологічно активні речовини біологічного походження. Використання Ризогуміну забезпечує економію мінеральних добрив, зростання врожайності та покращення якості насіння бобових культур. При бактеризації сої врожайність підвищується на 2,4-9.3 ц/га (12,6-61,6%), а вміст білку та жиру взерні збільшується відповідно на 24,9% та 22,9%. При підвищенні врожайності сої на 32% собівартість виробництва зерна зменшується на 22%, прибуток із розрахунку на 1 га посівів збільшується на 273%.

Для передпосівної обробки насіння рапсу з метою покращення фосфорного живлення рослин використовують Альбобактерин. Дія однієї гектарної порції Альбобактерину еквівалентне внесенню 15-30 кг діючої речовини мінеральних фосфатних добрив. Покращується схожість насіння на 5-12%, збільшується врожайність ріпаку озимого – насіння на 8 ц/га (36,4%) при збільшенні жирності на 2,1%, збір масла на 3,46 ц/га (39,3%); ріпаку ярового – зеленої маси на 48 ц/га (19%), насіння на 9 ц/га (35%). Механізм дії препарату базується на здатності штаму Achromobacter album 1122 продукувати органічні кислоти та фосфатазу, яка здатна до розчинення важкорозчинних мінеральних та органічних фосфатів грунту, внаслідок чого рослини в процесі свого розвитку отримують додаткове живлення фосфором з грунтових резервів. Бактерії, що скидають основу препарату, продукують стимулятори росту та вітаміни групи В. При використанні Альбобактерину в технологіях вирощування ріпаку ярового і озимого розмір додаткового прибутку з розрахунку на 1 га складає біля 800 грн.

Для цукрового буряку, зернових культур, кукурудзи, льону, соняшнику для покращення фосфорного живлення використовують Поліміксобактерин, який містить стимулятори росту біологічного походження та вітаміни групи В. Дія препарату еквівалентна внесенню 115-30 кг діючої речовини мінеральних фосфорних добрив, препарат сприяє підвищенню продуктивності і захисту рослин від фітопатогенних грибів. Він обмежує ураження цукрового буряку коренеїдом, соняшника – несправжньою мучнистою росою, кукурудзи – пухирчастою сажкою. Сприяє підвищенню врожайності: цукрового буряку на 30-70 ц/га (6-14%), цукру на 3-10 ц/га (0,3-0,9%);соняшника на 2-4 ц/га (11-22%) при збільшенні вмісту масла на 1,5-2,5%; льону на 10-14 ц/га (17-24%) та насіння льону на 1,5-2 ц/га (26-34%); зернових культур на 2-3 ц/га (10-15%) при збільшенні вмісту протеїну в зерні до 3%. Розмір додаткового прибутку з розрахунку на 1 га при використанні Поліміксобактерину в технологіях вирощування сільськогосподарських культур складає до 1028 гривень з гектару.

Для овочевих культур, а також столового та кормового буряку з метою покращення азотного живлення використовують Азотобактерин-БТ. Використання Азотобактерину-БТ забезпечує економію (20-35%) мінеральних добрив, збільшується врожайність на 10-30%, в залежності від виду овочевих культур. Препарат використовується для передпосівної інокуляції насіння, бактеризації коріння розсади, а також для поливу рослин (1-3 рази протягом вегетації). Препарат комплексно впливає на рослину за рахунок постачання сполук азоту, забезпечує підвищення польової схожості насіння, формування розвиненої кореневої системи. Підвищує стійкість рослин до захворювань, сприяє розвитку корисної ризосферної мікрофлори.

Для передпосівної обробки насіння озимого жита, гречки та кормових злакових трав використовують Діазобактерин. Дія препарату комплексна. Він стимулює розвиток кореневої системи, що значно збільшує адсорбційну здатність коріння і, як наслідок, підвищує коефіцієнт використання поживних речовин. Діазобактерин підсилює активність процесу азотфіксації, що сприяє збільшенню вмісту білку та амінокислот. Бактеризовані рослини більш стійкі до кореневим патогенам. В результаті використання препарату підвищується врожайність сільськогосподарських культур: озимого жита – 12-30%, гречки – 18-30%, злакових трав – 15-20%.

Для передпосівної бактеризації насіння ярої та озимої пшениці, рапсу та рису з метою покращення азотного живлення та продуктивності рослин використовують Діазофіт, що забезпечує економію 20-35% мінеральних добрив, сприяє збільшенню врожайності на 15-20% і покращенню якості зерна. При використанні Діазофіту розмір додаткового прибутку із розрахунку на 1 га в технологіях вирощування пшениці, ріпаку, рису складає 400 – 840 гривень.

Таким чином, використання ефективних сучасних бактеріальних препаратів на основі азот фіксуючих та фосфор мобілізуючих мікроорганізмів дозволяє значно збільшити продуктивність сільськогосподарських культур.

Додаткову інформацію по впровадженню і застосуванню вищеперерахованих препаратів можна отримати: www.mira.in.ua, e-mail: mail@mira.in.ua, тел. (067) 931-91-93, доставка препаратів до обласних центрів безкоштовна.