Больові точки бюджету Одеської області на 2011 рік, аналіз якого підготувала Одеська філія Інституту Горшеніна (у вигляді таблиці), обговорювали на прес-конференції в ІА «Міст-Одеса» старший викладач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова Михайло Борисов, директор Інституту проблем ринку та економічних досліджень НАН України, доктор економічних наук, академік Борис Буркинський, завідувач кафедрою світового господарства і міжнародних економічних відносин ОНУ, доктор економічних наук, професор Сергій Якубовський і депутат Одеської обласної ради від Партії регіонів, заступник голови постійної комісії з питань економіки, промисловості, розвитку підприємництва та регуляторної політики Аркадій Губерник.

Останній прокоментував цьогорічний бюджет Одещини відомою сентенцією: «Маємо те, що маємо». Розміри коштів, виділених у ту чи іншу сферу, за його словами, довго обговорювалися постійними комісіями облради. І хоча бюджет прийнято зовсім недавно, в лютому, деякі пункти, можливо, переглядатимуться. Принаймні так відповів Аркадій Губерник на запитання журналістів, чому сфери охорони здоров’я та соціального захисту населення отримали менше коштів, ніж торік. Особливо цікаво тут з охороною здоров’я. Всім відомо, що зараз у цій галузі відбувається так звана оптимізація. Однак передбачалося, що фінансування на охорону здоров’я не скорочуватиметься, а «заощаджені» на «оптимізованих» лікарнях та відділеннях гроші перерозподілятимуться на закупівлю необхідного обладнання. Втім, навіть інші сфери, на які в бюджеті передбачено, порівняно з минулим роком, більше коштів, навряд чи відчують те збільшення. Адже, на думку Сергія Якубовського, майже весь приріст «з’їсть» інфляція. До речі, як зауважив професор, вказаний у таблиці показник інфляції 15,9% — дещо завищений. Реальна цифра — десь 10%.

Сергій Якубовський зазначив, що оцінювати бюджет можна з двох різних боків. Якщо порівняти його з бюджетом інших європейських регіонів, виходять сумні результати. На фоні ж українських областей він виглядає дещо привабливіше. Багато в чому, за словами вченого, проблеми наповнення бюджету пов’язані з тіньовою економікою: «Більша частина ринку, особливо що стосується продажу промислової продукції, функціонує напівлегально, адже більша частина товарів — це контрабанда». У боротьбі з цим явищем, на його думку, обласна влада мало що зробила. Мало на що спромоглася в цьому й вища українська влада в особі Президента, Служби безпеки, інших правоохоронних органів, які, власне, й повинні боротися з таким явищем, як тіньова економіка. Водночас Сергій Якубовський позитивно оцінив збільшення уваги влади на Одещині і в Україні загалом до сільського господарства. «За багатьох недоліків нинішньої влади пріоритетність, яка вбачається в діях Партії регіонів стосовно аграрного сектору, що, звісно, зумовлена певним зв’язком провладної політичної сили з крупними підприємствами, — це позитивний момент для країни. Адже сільське господарство зараз стає найважливішою галуззю в світовому господарстві»,— підкреслив він.

Оцінюючи бюджет Одещини на 2011 рік, академік Борис Буркинський зазначив, що це бюджет не розвитку, а проїдання чи виживання — кому як зручніше. За його словами, дуже мало уваги приділяється інноваційно-інвестиційному аспекту. Щоправда, з цим не погодився депутат Аркадій Губерник, який зауважив, що в цьогорічний бюджет закладено 18 мільйонів гривень на розвиток індустріальних парків. Таких планується створити два — в Любашівському та Іванівському районах. «Це близько двохсот гектарів огородженої території, до якої підведені всі комунікації. Там уже створено комунальне підприємство, яке обслуговуватиме ці два проекти»,— розповів депутат. За його словами, інвестор зможе створити на цих територіях своє виробництво без будь-яких корупційних складових.

Ідея індустріальних парків одразу викликала безліч запитань журналістів і критику з боку науковців. Адже де гарантія, що інвестор справді з’явиться? «Весь світовий досвід показує, що закордонний інвестор прийде в іншу країну, якщо там вкладають свої кошти місцеві інвестори. Сподіватися на те, що сюди прийдуть якісь добрі «дяді» і почнуть вкладати гроші, — марно»,— зазначив Михайло Борисов.

«Чому наші інвестори нічого не створюють в Україні? Бо їм це не треба. Легше з металургійних підприємств, які їм дісталися безкоштовно, вивозити продукцію через офшорні компанії або займатися контрабандним імпортом. Щойно ці можливості в Україні перестануть існувати, бізнесмени почнуть інвестувати в економіку»,— впевнений Сергій Якубовський. Він зазначив, що поки на державному рівні не покладуть край можливостям для нечесного заробітку, нічого не зміниться: українські мільйонери стрімко зароблятимуть, а чесні іноземні інвестори спостерігатимуть за бізнесом по-українськи здалеку. Сам по собі технопарк, на думку вчених, непогана ідея, однак для її втілення необхідно спочатку абсолютно викоренити корупційну складову, створити земельний реєстр, як це зробили в Грузії. Приклад цієї країни свідчить про те, що для зацікавлення іноземного інвестора слід піти на радикальні дії та реформи. Україна до цього не готова: хто ж розжене одразу всі корумповані державні органи?

Продовжив Борис Буркинський і тему, порушену його колегою Сергієм Якубовським. «Один з факторів, який стримує розвиток нашого бюджету, — це паралельна економіка, яка включає корупційну, кримінальну, тіньову економіку тощо»,— зазначив директор інституту. За його словами, не так давно вчені взялися за аналіз тіньової економіки в різних галузях. «Ми аналізували рибогосподарський комплекс Одеської області й отримали шокуючі дані: 92 — 95 відсотків галузі працює в тіні. І доки ми не зможемо вивести їх і їм подібних у прозору сферу, ми не зможемо підвищувати пенсії, збільшувати видатки на охорону здоров’я тощо»,— впевнений фахівець. Борис Буркинський також розповів, що на певному етапі дослідження він особисто увійшов в роль браконьєра, аби зрозуміти, що штовхає на рішення людей заробляти таким чином. Вчений розповів, що багато тіньовиків не хочуть так працювати, однак змушені. «Один чоловік, не буду називати його імені, вирішив вийти з тіні. Оформився як «еспдешник» і отримав просто дивовижний негативний соціальний ефект. До цього з ним віталися голова райадміністрації, санітарний лікар, прокурор тощо, адже вони всі були пов’язані, а як тільки він став офіційним підприємцем, дитина почала приносити гірші оцінки, у жінки з’явилися проблеми на роботі і таке інше. Зараз цей підприємець думає про те, аби знову повернутися в тінь»,— повідав дуже показову історію Борис Буркинський. На його думку, ця історія свідчить про те, що боротися з тінізацією необхідно комплексно і на всіх рівнях.

«Це справді бюджет виживання»,— підтвердив думку свого колеги Михайло Борисов. На його переконання, бюджет у три мільярди гривень не те що для області, він для однієї Одеси замалий. Вчений підкреслив, що Одещина віддала в минулому році в державний бюджет близько 14 мільярдів гривень, а отримала з нього субвенцій лише 1,86 мільярда. «Партія, яка сьогодні стоїть при владі, називається партією р е г і о н і в. Не двох київських вулиць: Грушевського і Банкової, не одного взятого регіону, а регіонів! Торік у нас відібрали 12 мільярдів гривень, і що ми отримали на ці гроші? Корумповані силові структури, розвалену армію, відсутній морський флот…» — зауважив Михайло Борисов і додав, що настав час товаришам з Банкової і Грушевського прийти до тями. «Я розумію, що з гелікоптера за 17 мільйонів гривень перед очима зовсім інша картина, однак може вже час спуститися на грішну землю?» — підсумував він.