Постійний читач може зауважити: у «Чорноморських новинах», мовляв, починають повторювати заголовки. Так, визнаю, є частковий повтор (бо ж таки й справді цей заголовок перегукується з назвою інформації у попередньому номері, де йшлося про справу щодо вбивства Бориса Дерев’янка і продовження якої стоїть нижче, буквально під лінійкою). Але як означити те, що роблять в останні дні правоохоронні органи України, наразі навіть не беруся. Бо це не криза жанру. Це якась цілеспрямована лінія, що, вочевидь за чиїмось задумом, має привести наше суспільство до зовсім іншого світобачення того, що було, що є і що чекає на нас з вами, громадян, котрі утримували, утримують і, вони сподіваються, будуть утримувати саме цю і саме таку владу...

Справу Дерев’янка розкрито — заявили міліціонери в Одесі. Справу харківського журналіста Климентьєва (який зник більше семи місяців тому, громадськість і досі не поінформована в «таємниці слідства») звели вже до двох (з десятка) версій, про що сказав міністр МВС з парламентської трибуни, запевняючи при цьому суспільство, що злочини проти журналістів майже на 98 відсотків — звичайнісінька «битовуха».

Й ось на такому «приземленому» фоні вигулькнула інформація про те, що Генеральна прокуратура 21 березня порушила кримінальну справу проти колишнього Президента України Леоніда Кучми за підозрою в причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе (нагадаємо, буквально на початку березня Апеля­ційний суд Києва підтвердив законність постанови тої ж таки ГПУ про зняття з колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача обвинувачень у замовленому вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе, тобто сам факт замовності злочину був відкинутий).

Але й на цьому наші силовики не зупинилися. Щоб суспільству таки не забракло часом сенсацій і, мабуть, щоб ми з вами не думали про якісь там страйки, тарифи, загрозу відключення тепла (Одеса має шанс залишитися за борги без газу), пенсійні та інші реформи, Генпрокуратура передала на додаткове роз­слідування справу, порушену за фактом загибелі в ДТП колишнього лідера Народного руху України В’яче­слава Чорновола.

Папір, як кажуть, стерпить усе: відкрили кримінальну справу, закрили, перекваліфікували, закрили, відкрили... А скільки терпітиме су­спільство таких «державних служителів»?

Втім, сьогодні мова про справу «проти Кучми».

Витримавши певну паузу (спочатку, у понеділок надвечір, всеукраїнські електронні ЗМІ повідомили, начебто проти другого Президента України ГПУ відкрила провадження і поінформувала прикордонні служби, що Леонід Данилович — персона не виїзна), перший заступник Генерального прокурора Ренат Кузьмін у вівторок таки дав прес-конференцію, на якій заявив: «Справді, проти Леоніда Даниловича Кучми порушено кримінальну справу. Він підозрюється в причетності до вбивства журналіста Гонгадзе й незаконних діях...», а також підтвердив, що Кучмі обмежено виїзд за межі України. За словами Кузьміна, Леоніда Кучму підозрюють у перевищенні влади й дачі незаконних розпоряджень Міністерству внутрішніх справ.

Торкнувшись ролі у цій справі Голови Верховної Ради Володимира Литвина, Ренат Кузьмін зауважив, що в рамках цієї справи буде перевірено всі версії, всіх можливих причетних осіб і слідство дасть відповідь на це запитання.

Сам Голова Верховної Ради Володимир Литвин вважає несподіваним порушення Генеральною прокуратурою справи проти колишнього Президента Леоніда Кучми. «Я володію тією інформацією, яку черпаю із засобів масової інформації. Маю сказати, що це пролунало достатньо несподівано», — сказав він журналістам. Разом з цим спікер не погодився коментувати відповідне рішення ГПУ, пославшись на етику. Разом з тим Литвин звернув увагу, що в повідомленнях про порушення справи він не фігурує.

Зі свого боку, представник удови Георгія Гонгадзе Мирослави в суді Валентина Теличенко вважає, що ГПУ мала б кваліфікувати справу проти колишнього Президента Леоніда Кучми за іншою статтею Кримінального кодексу — вбивство. «У Генеральній прокуратурі зараз я спостерігаю хронічно неправильну кваліфікацію в діях обвинувачуваних. Якщо слідчий вважає, що Кучма давав вказівки вбити журналіста, то це варто кваліфікувати за статтею про вбивство, а не перевищення повноважень», — сказала адвокат. А ще вона вважає, що Генпрокуратура повинна розглянути можливість порушення кримінальної справи проти Володимира Литвина, колишнього голови СБУ Леоніда Деркача та інших фігурантів, які є в свідченнях колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача.

Валентина Теличенко також зауважила журналістам, що в 2010 році ГПУ скасувала постанову про за­криття кримінальної справи стосовно Володимира Литвина після того, як вона оскаржила цей документ у суді. Тепер, зі слів адвоката, Генпрокуратура повинна все-таки визначитися, чи є в діях зазначених посадових осіб склад злочину, й на підставі цього прийняти рішення або про порушення кримінальної справи щодо них, або про відмову.

На вже згаданій прес-конференції перший заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін заявив також, що записи колишнього співробітника президентської охорони Миколи Мельниченка визнано речовими доказами у справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Сам Микола Мельниченко, який нещодавно в інтерв’ю УНІАН зізнався, що на його рахунки хтось поклав кілька мільйонів, назвав факт порушення кримінальної справи проти Леоніда Кучми за підозрою в причетності до вбивства Георгія Гонгадзе подвигом, мужнім вчинком. Він сподівається на логічне завершення цієї кримінальної справи з передачею до суду, де привселюдно будуть досліджені всі факти, пов’язані зі зникненням журналіста.

Колишній лідер Соціалістичної партії, безпосередній учасник оприлюднення «плівок Мельниченка» Олександр Мороз вважає: «У справі Гонгадзе слідству не можна було залишити без уваги записи в кабінеті Кучми. Адже вона саме звідти і з’явилася. Фактично слідство ви­знало записи речовими доказами. Це принципово важливо і юридично обґрунтовано». А ще Мороз висловив надію, що розслідування справи Гонгадзе буде завершено без втручання іноземних спецслужб.

«Сьогодні Генпрокуратура вперше визнала речовими доказами записи колишнього охоронця Леоніда Кучми Миколи Мельниченка. На записах чути, як голос, подібний до голосу Кучми, говорить про необхідність позбутися Гонга­дзе», — йдеться в повідомленні «Репортерів без кордонів». Ця міжнародна організація також зазначає: «Ми вітаємо той факт, що одна з ключових фігур нарешті знаходиться під слідством у зв’язку зі справою Гонгадзе... Судова влада України на правильному шляху. Вони не повинні зупинятися, оскільки на плівках Мельниченка згадуються імена ще кількох високопосадовців у зв’язку зі справою Гонгадзе. Чи слід розглядати це розслідування як знак, що нарешті з’явилось справжнє бажання пролити світло на вбивство Гонгадзе? Ми сподіваємося на це».

Водночас «Репортери» зауважують: «...у нас є всі підстави залишатися дуже обережними стосовно справи, у якій було так багато суперечливих подій за останні 10 років. Останній приклад датується 3 березня, коли Печерський суд Києва ви­значив, що вбивство Гонгадзе не було замовним. Сьогоднішня заява не розвіяла наших сумнівів щодо юридичної незалежності у цій справі».

Що ж до України, то у нас ставлення до порушеної проти Леоніда Кучми справи досить не однозначне. Скажімо, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко припускає, що одним з можливих мотивів порушення ГПУ цієї кримінальної справи є чинення тиску на бізнесмена Віктора Пінчука: «Відкриття кримінальної справи на Кучму дає змогу, скажімо, тиснути на наближені до нього економічні структури... на «Інтерпайп», на Пінчука й так далі». Директор Київського центру політичних дослі­джень і конфліктології Михайло Погребинський не виключає, що ця кримінальна справа могла бути порушена і для поліпшення іміджу влади в очах європейських партнерів. Заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький також не виключив економічної складової в порушенні справи: «Ми знаємо, хто зять Кучми, і, скажімо так, сфер економіки знаходиться дедалі менше й менше, на які ще, умовно кажучи, донецькі не наклали оком, і отут, можливо, і такий момент». При цьому серед інших можливих причин порушення справи Голобуцький назвав і спробу поліпшення іміджу влади в Європі та чинення тиску на окремих політиків, зокрема на Голову Верховної Ради Володимира Литвина.

Учора вранці Леонід Кучма при­йшов до Генпрокуратури на допит. Відповідаючи на запитання журналістів, які чатували його біля входу, розповів, що дізнався про порушення кримінальної справи щодо себе із засобів масової інформації. Водночас він заявив, що міг би заїхати до будівлі ГПУ з іншого боку, але вважає, що не має підстав ховатися від журналістів, тим більше, враховуючи, що журналісти формують громадську думку.

«Я спокійний. Я чесно кажу. Я спокійний. Тому що я відчуваю, що… Ви прекрасно знаєте, що 10 років я жив в умовах наджорстокого психологічного пресингу: він то піднімався, то опускався, залежно від того, які події відбувалися в Україні, — то вибори, або якась інша економічна ситуація, то комусь не догодив. Це справді так було», — сказав Леонід Кучма.

Він також додав, що морально готовий «пройти через всі муки пекла», щоб довести: не винний. «Я хочу, щоб в історії України залишилася тільки правда, що я зробив для країни і що я не робив», — цитують Леоніда Кучму інформагентства.

P.S. Леонід Кучма, давши ГПУ свідчення у статусі підозрюваного, від очної ставки з Миколою Мельниченком відмовився.

О.С.

Фото «Української правди» (http://www.pravda.com.ua/photo-video/2011/03/23/6043768/ ).