– Живемо в Іллічівську. Мій чоловік – ліквідатор аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалід. З 1992 року стоїть на квартирному обліку як позачерговик. З того часу чекаємо, чекаємо, чекаємо… Чергу відсувають, міністерства відписки шлють. Дуже сподіваємося на Миколу Леонідовича, знаємо, що він допоміг багатьом людям.

Жінка середніх років розповіла мені цю невеселу історію в громадській приймальні депутата Одеської обласної ради, міністра фінансів Автономної Республіки Крим Миколи Скорика. Сюди, на Канатну, 83, приходять багато наших земляків у пошуках правди та захисту.

А ось і сам Микола Леонідович. Як завжди, зібраний, гранично ввічливий і коректний із представниками преси, хоча й трохи втомлений – сесія облради, у засіданні якої він брав участь, була непростою.

– Миколо Леонідовичу, як то кажуть, із вогню та в полум’я – від вирішення проблем у масштабах регіону до допомоги конкретній людині. Ви навіть відкрили он-лайн службу в межах громадської приймальні…

– Чесно кажучи, це захід вимушений. Волію спілкуватися з людьми наживо, але, як Ви розумієте, робота міністра вимагає від мене більшу частину часу перебувати в Криму. Все одно намагаюся допомогти землякам, чим можу. А питання в тих, хто приходить на при­йом, найрізноманітніші: поліпшення житлових умов, матеріальна допомога, оздоровлення, відновлення законності... Посприяти в подібних ситуаціях, вважаю, обов’язок кожного відповідального політика. Так було і так буде.

– Відповідального підходу потребують багато які питання, зокрема впровадження ринку вільного продажу землі. В інтерв’ю нашій газеті Герой України, керівниця агрофірми «Маяк» Зінаїда Гришко сказала, що зараз, коли сільські бюджети вкрай злиденні, на допомогу громадам приходять місцеві аграрії. А багатим землевласникам, які скуплять усі землі, не буде діла до проблем селян. Ви поділяєте цю думку?

– Розумію побоювання шановної Зінаїди Михайлівни та інших трудівників села. Але без ринку землі громада не зможе розвиватися нормально. Будемо відвертими: продаж уже йде, причому нелегально, за «сірими» схемами. І громади нічого не одержують від таких операцій. Так, ринок не завжди справедливий. Однак серед парламентської коаліції є чимало досвідчених юристів та економістів, які, впевнений, зможуть розробити механізм компенсації подібних ризиків.

Крім того, заможний землевласник просто не зможе ігнорувати проблеми селян. І з юридичних, і з політичних причин. Відповідальність мусить стосуватися всіх.

– Нова влада провадить політику легалізації заробітних плат. Це саме й має сприяти зміцненню бюджетів сіл і міст. Чи вдасться переломити ситуацію, вивести бізнес із «тіні»?

– Податок на доходи фізичних осіб – ключова обов’язкова сплата, і заходи, про які Ви говорите, вважаю цілком необхідними. Хіба мало в нас квітучих підприємств із міль­йонними оборотами, які показують 40 тисяч гривень доходу та декілька офіційно працевлаштованих працівників із окладом п’ятсот гривень? Буває, на території сільради працюють кілька піщаних кар’єрів, ділки одержують грандіозні прибутки, а до сільського бюджету не надходить нічого. Із цим потрібно закінчувати.

Щойно влада нагадує про необхідність сплати податків, одразу лунають вигуки: «Душать бізнес!» Звернімося до європейського досвіду. У Бельгії підприємець віддає державі близько половини всіх доходів. Дуже високі податки на доходи фізичних осіб у Швейцарії. І люди платять. Не мусить бути знаку рівності між свободою бізнесу та несплатою податків.

Питання не в рівні оподатковування. Бізнесмени відверто кажуть, що не хочуть легалізуватися, бо до них все одно прийдуть здирники-перевіряльники. Так підприємцеві, виходить, дешевше дати хабара і працювати нелегально! Тому виникає питання створення нових відносин між владою і бізнесом – якщо ти платиш податки, тобі не дошкуляють перевірками. Таку систему ми зараз будуємо в Криму.

– Говорячи про модернізацію країни, Президент України Віктор Янукович згадав і адміністративно-територіальну реформу. Чинна система себе зжила?

– Коли район на 90 відсотків дотаційний, його не можна вважати повноцінною громадою. Такий стан справ просто неприпустимий! Щоб розв’язати цю проблему, потрібна реформа щодо укрупнення громад.

Я досить добре знаю специфіку Одещини, вивчаю життя Криму. Декотрі райони не здатні бути самостійними, і об’єднання з іншими одиницями рано чи пізно відбудеться. Труднощі реформи в тому, щоб забезпечити доступність влади жителям усіх без винятку населених пунктів. Якщо грамотно побудувати систему комунікацій, ризик можна компенсувати. І поїздка селянина до райцентру для розв’язання будь-якого питання не перетвориться на довгу подорож.

– Миколо Леонідовичу, Ви не лише міністр і депутат, але й поки що єдиний представник України в Міжнародній гільдії фінансистів.

– Репрезентувати Україну в цій організації – це велика честь. У гільдії є досить багато цікавих норобіток. Як я довідався з бесіди із міністром фінансів Росії Олексієм Кудріним, досягнуто поперед­н­ьої домовленості про проведення в Криму саміту міністрів фінансів країн СНД, орієнтовно, у травні. Впевнений, що така зустріч буде корисною і для Криму, і для інших регіонів нашої країни.

– Виповнилося 100 днів Вашої роботи на новій посаді. Що складніше – бути головою обласної ради чи керувати Міністерством фінансів Автономії?

– Коли я став головою облради, зіткнувся з певними труднощами, що цілком природньо. У свою чергу, робота в органах виконавчої влади істотно відрізняється від діяльності обласної ради. Тут є багато нюансів. Утримаюся від оцінок своєї роботи. Нехай про це судять і мої керівники, і прості жителі Криму.

Підтверджено справою. Лікарі діагностували у 13-річної Ольги Глупаченко S-подібний сколіоз четвертого ступеня, з порушенням функції опорно-рухового апарату. Оля потребувала складної та дорогої операції на хребті з імплантуванням полісегментарної конструкції «Stryker». Щоб допомогти дівчинці, адміністрація школи-інтернату, у якій вона виховується, звернулася до представників органів влади, підприємців та до всіх небайдужих людей. Серед них виявився і Микола Скорик. Виділена за його ініціативою матеріальна допомога з обласного бюджету повністю покрила видатки на купівлю конструкції.

Любов Пасічник, яка виховує 10-річну внучку, розповіла, що коли дівчинці стала потрібна термінова операція загальною вартістю 25 тисяч євро, вагому суму у справу порятунку дитини вніс сам Микола Леонідович.

Звертання до депутата. Юлія Криштафор прийшла на прийом від імені всіх садівників селища Нова Дофінівка. Справа в тому, що в цьому населеному пункті не так давно відкрили кар’єр. Причому, за її словами, без дозвільних документів. Там же й сміттєве звалище влаштували. До депутата жінка звернулася з конкретною пропозицією: перевірити правомірність подібних дій. Зараз над цим питанням працюють помічники Скорика.

P.S. Кажуть, що справжній хірург повинен відмовитися від переживань пацієнта – інакше хвилювання передасться лікареві, що вкрай небезпечно під час операції. А от політик, який не на словах, а на ділі допомагає співгромадянам, відчуває їхній біль і надію. Людяність і небайдужість ідуть пліч-о-пліч… На запитання, за ким найбільше скучає міністр фінансів АРК, мій співрозмовник, зітхнувши, з теплою посмішкою та дуже щиро відповів: «За батьками. Вони ж залишилися тут, в Одесі».

Ті, хто приходить на прийом до Миколи Леонідовича Скорика, бачать цю комбінацію теплоти й діловитості. І сподіваються на його допомогу не марно. Адже робота депутата та міністра – чи в кабінеті, чи в залі засідань та громадській приймальні, у відрядженнях – спрямована на захист інтересів простої людини.

Отож, записатися на прийом до Миколи Скорика можна за телефоном 740-51-53. Адреса інтернет-сайту Миколи Скорика: http://skoryk.inf.ua