Робочий день депутата облради, заступника голови фракції Партії регіонів Олександра Пресмана почався… в автомашині. «Поїхали додому!» – говорить він. І водій мчить до Фрунзівського району, від якого висувався «регіонал». Але ж вибори давно закінчилися, і зустрічі з виборцями позбавлені прагматичного розрахунку. Навіщо ж їдемо?

– Звик до них, як до рідних, – зізнається Олександр Семе­нович.

І ось – Фрунзівка. Зупиняємося біля притулку для старих. 25 знедолених самотніх людей потребують догляду.

– Раніше Олександр Семе­нович придбав для наших підопічних водонагрівач на 100 літрів, тепер от купив візок, – говорить директорка закладу Тетяна Гамарц.

Їдемо до церкви, будівництво якої фінансує депутат.

І ось тряска дорога веде нас до сусіднього Велико­михай­лівського району, де три сотні вихованців Цебриківського професійного аграрного ліцею чекають зустрічі зі «справжнім депутатом». І знову О. Пресман не голіруч – привіз ліцеїстам фотокамеру. Зрозуміти радість сільських дітлахів може той, хто не розпещений матеріальними благами.

Чи збудуться їхні подальші мрії про можливість вивчати іноземні мови, займатися музикою, брати уроки танців, живопису? У селах просто немає умов для таких занять.

– Ми приймаємо учнів із п’яти районів, – говорить директор ліцею Анатолій Горчев. – Серед них є й сироти. Для здобуття професії важливий оптимістичний настрій. Ми даємо базові знання за п’ятьма основними напрямами. Серед них найзатребуванішою є спеціальність «Тракторист-машиніст сільсько­гос­подар­ського виробництва». Від дня заснування в 1993 році ліцей випустив у трудове життя понад 15 тисяч хліборобів.

Але в день візиту учні стали артистами самодіяльності. І О. Пресман запевняє, що наступного разу привезе караоке і влаштує зустріч із відомими артистами, які дадуть концерт на площі перед ліцеєм. І ще пообіцяв відремонтувати та повністю обладнати один клас.

Що далі? Прийом громадян. Тут же… в аудиторії! У розмові з людьми розкривається весь діапазон сільських проблем. Цікаво, що майже всі прохання – громадського звучання. У Будинку культури немає тепла, ліцейський спортивний зал не може вмістити всіх охочих тренуватися.

У дідуся Проценка, як у майстровитого чоловіка, душа болить за те, що у водопровідній системі через старість труб втрати перевищують 30%. Що діяти? Виявляється, є варіант одержання коштів за програмами допомоги ООН. Для початку громада повинна скласти кошторис… А якщо ні?.. Що ж, депутат ладен брати участь у співфінансуванні.

У директорки дитячого садка «Вербичка» Наталі Сауленко інше господарське лихо: потріб­но замість «зовсім прогнилих» дерев’яних поставити нові металопластикові вікна, щоб діти не мерзли. О. Пресман береться за трубку й тут-таки домовляється про заміну 19 вікон із північного боку.

Далі потрібно поклопотатися на прохання місцевого священика панотця Максима про передання церкві приміщення колишньої пожежної частини, щоб відкрити там недільну парафіяльну школу й організувати їдальню для громадського харчування.

Прохання людей для депутата-мажоритарника – підказки того, що потрібно зробити. Його секретар тільки встигає записувати вказівки: зателефонувати, зв’язатися, домовитися, знайти, допомогти у довезенні. І все з доповненням – обов’язково.

І все-таки депутат – не паличка-виручалочка на всі випадки життя. Чи варто шукати кошти для ремонту місцевої лікарні, якщо вона розрахована на 10 ліжок? Так, будинок буквально розвалюється, стіни взяті на болти стяжками. Але питання в іншому: тут практично немає медперсоналу. Тому корінь проблеми в тому, як привабити до села лікарів, чим утримати? Адже для них немає годящого житла. Не укомплектовані штати культпрацівників, тренерів із популярних видів спорту. Немає курсів дизайнерів, крою та шитва, ніхто професійно не навчає масажу, скорочитання, технічного моделювання. Навіть до нотаріуса потрібно їздити в центр, юриста теж немає. І жителька Цебрикового Юрченко, яка розповіла про свої судові позови, ніяк не може вже 5 років поділити з родичем територію спільного двору.

Вечір. Їдемо назад.

– Завтра вихідні, Олександре Семеновичу, відіспитеся?

– Ні, треба терміново до Києва. Справи виборців вирішувати.