Дорогі друзі!

27 березня театральна громадськість Одещини відзначає Міжнародний день театру. Я щиро вітаю всіх фахівців та шанувальників цього високого мистецтва.

Одеські театри мають багату на події історію та славетні театральні традиції. На їх сценах зросло яскраве сузір’я акторів, чиї імена назавжди вписані в історію театрального мистецтва України.

І сьогодні колективи одеських театрів далі розвивають кращі традиції минулого, збагачують українське театральне мистецтво і активно сприяють його входженню до світового культурного простору. Суспільно-культурну вагомість творчої діяльності одеських театрів підтверджують і чисельні успішні виступи на українських та міжнародних фестивалях і конкурсах.

Театральне мистецтво Одеси – важлива складова театрального мистецтва України, творчість одеських театрів багата на яскраві цікаві режисерські та акторські знахідки.

Справа збереження театральних надбань та подальший розвиток культурно-мистецьких традицій, на яких базується українське професійне мистецтво, має стати справою кожного театрального фахівця. Тому, насамперед, я бажаю майстрам сцени сміливих режисерських, новаторських, рішень, талановитих акторських втілень, нових творчих перемог та, як вимагав Лесь Курбас: «...щоб публіка виходила з театру такою ж зачарованою, як це бувало з нашими дідами, свідками великих епох розквіту акторського мистецтва».

Хай щастить вам у всіх починаннях!

Голова обласної ради М. ПУНДИК

Шановні працівники театрів!

Від щирого серця вітаю вас із про­фесійним святом – Міжнародним днем театру!

Він наповнює душу особливим почуттям, нагадуючи про те, що театри – це цілий світ, відкритий кожному, кого приваблює розумне, добре і вічне. Театр підносить нас над щоденністю, дає можливість доторкнутися до культури та історії, допомагає побачити те, чого в повсякденному житті ми часто не помічаємо.

У культурному житті нашої області театр відіграє особливу роль. Кожен театральний сезон супроводжується новими постановками, відкриттям нових імен. Тішать своїми роботами не тільки професійні колективи, але й десятки народних театрів і самодіяльних драматичних об’єднань, де із захватом займаються і дорослі, й діти.

Прийміть щиру вдячність за ті добрі думки та почуття, які ви своєю творчістю пробуджуєте в людях, за те, що театри Одещини далі радують і захоплюють чудовою грою акторів, дивовижною атмосферою творчості.

Бажаю всім служителям сцени та їхнім вдячним глядачам щастя, нових творчих успіхів і незмінних глядацьких симпатій!

Голова обласної державної адміністрації Е. Матвійчук

Театральна хроніка

У квітневій афіші Одеського академічного театру музичної комедії ім. М. Водяного вистави «Жирофле-Жирофля», «Дон Сезар де Базан», «Хелло, Доллі», «Маріца», «Бал на честь короля» та багато іншого.

Загалом колектив театру, з урахуванням талановитої та творчої постановкової частини, налічує 340 чоловік. Нове приміщення театру побудоване у 1981 році, за проектом одеського архітектора Г. Топуза. Місткість зали становить 1200 місць. Сьогодні це один з найсучасніших і технічно найоснащеніших театральних майданчиків Одеси.

Одеський ТЮГ запрошує своїх шанувальників на денні та вечірні вистави. На юних глядачів чекає «Кішчин дім», «Кіт у чоботях» і зустріч із «Принцесою Перліпат», що вже полюбилася. Для дорослих – прем’єрна вистава «Ніч святого Валентина».

У найближчих прем’єрних планах Одеського національного академічного театру опери та балету – друга «Турандот» і – нарешті – справжня велика російська опера, «Князь Ігор» Олександра Бородіна, а також «Пікова дама». «Криза минула, але перехідний період триває. Зараз ми вдумливо та поступально почали реформувати весь складний виробничо-творчий механізм», – запевняє адміністрація театру.

Прем’єра

Російський рецепт кохання

Просто, але зовсім не простенько, а зі смаком та тонким розумінням Чехова режисер Анатолій Антонюк поставив нову виставу, прем’єра якої нещодавно відбулася в Одеському академічному російському драматичному театрі. Актори, точно виконавши його задуми, спробували дати свій «Рецепт кохання» глядачам у п’яти чеховських оповіданнях: «Живий товар», «Котрий із трьох?», «Пропаща справа», «Твань», «Розповідь пані NN».

Інсценізація «Живого товару» першою занурює глядача у світ чеховських героїв. Молодий Грохольський, закоханий у заміжню даму (його роль чудово виконав молодий актор Володимир Ліліцький), платить її чоловікові – грубіянові, п’яниці та гуляці спочатку відступні, а потім дарує і свій маєток, тільки б той залишив у спокої закоханих і не заважав їхньому щастю. Але зрештою дама (акторка Ольга Салтикова) втікає від обридлого їй коханця, повертається до чоловіка. А Грохольський з горя спускає усе своє майно і, остаточно розорившись, стає «приживальцем» у колишньому власному маєтку у колишньої своєї коханої та її заповзятливого чоловіка. Ось така комічна й трохи сумна історія, у якій був дуже переконливим та професійним Володимир Ліліцький.

Роль Бугрова – чоловіка Лізи (так звуть кохану Грохольського) у виставі виконують два актори. На першому прем’єрному пока­зі глядачі аплодували Сергію Полякову, який вразив їх своїм, як виявилося, ще й комедійним талантом, адже актора звикли сприймати переважно в образах ліричних героїв. Тут же він майстерно зіграв характерну роль. Так само тепло був зустрінутий глядачами і популярний актор Олександр Суворов, який створив образ Бугрова на другій прем’єрі.

В оповіданні «Котрий із трьох?» молода панянка Надя (акторка Лана Кримова) обирає із трьох кандидатів у чоловіки найзаможнішого та найвигіднішого, хоча й не коханого. А в «Пропащій справі» практичний погляд Варвари Петрівни (акторка Олена Ященко) на майбутнє заміжжя валить меркантильні плани її бідного, але нахабнуватого кандидата в чоловіки (актор Микола Шкуратовський). Молодий чоловік упевнений у тому, що Варвара Петрівна закохана в нього до нестями, захоплюється грою в удавану шляхетність, малюючи нареченій усілякі страшилки – злидні після того, як вона прийме його «руку та серце». Зрештою самовпевнений наречений договорився до того, що залишився «з носом», одержавши категоричну відмову від Варвари Петрівни, наляканої моторошною перспективою спільного з ним життя.

«Розповідь пані NN» заслужена артистка України Ірина Надєждіна чудово виконує як пронизливий монолог, як жіночу сповідь. У виконанні ж Орисі Бурди, заслуженої артистки України, він звучить як чудово прочитана оповідь, попри деякі ледве вловимі лінгвістичні нерівності (артистка багато років працювала в українському театрі). Вражає її вміння робити класичні паузи, на яких зала буквально завмирає. Обидва варіанти, безсумнівно, знайдуть, і вже знайшли своїх шанувальників, бо образам, створеним ними, віриш.

Хоча зауважень до російської мови Ольги Кондратьєвої у ролі Сусанни з оповідання «Твань» немає, але їй не довіряєш: акторка трохи перегравала, зображуючи «чорта в спідниці». А от її партнери Михайло Ігнатов та Олександр Суворов, що виконали ролі двох братів, які стали жертвами хитрої та жадібної спокусниці, зі своїми завданнями, по-моєму, впоралися. До речі, молодий актор Михайло Ігнатов з кожною роллю досягає нової творчої планки, гра його з кожним роком стає все професійнішою. Тішить і творче зростання молодих акторок Олени Ященко, Лани Кримової та Ольги Салтикової.

Вражають роботи художника-постановника Григорія Файєра, чудові костюми персонажів, декорація, виконана з гарним смаком, музичне оформлення Євгена Єрмакова, яке підсилило глядацьке сприйняття. Одне слово, «Рецепт» складений професійно та якісно. На фестивалі «Меліховська весна», який щороку проходить у меморіальному музеї-садибі Антона Чехова в Під­москов’ї, одеський рецепт кохання за Чеховим, здається, приверне увагу шанувальників театрального мистецтва. У будь-якому разі, в цьому впевнений і директор Одеського академічного російського драмтеатру, заслужений працівник культури України Олександр Копайгора. Сподіваймося й ми.

Вікторія Єрьоменко, «Одеські вісті»