«О скільки у природи немудро-мудрих літер! О скільки у людини невміння прочитать», – так свого часу писав Павло Тичина, характеризуючи стосунки людини й природи. Цей вислів актуальний, як ніколи, сьогодні, в період екологічної кризи. Зважаючи на це, спробувала дослідити, як питання екологічного виховання вирішується в Кодимському районі? Чи поставлене воно на вістря проблеми і чи підлягає системному втіленню в життя?

Так на екологічних стежинах доля звела мене з ентузіасткою, фанаткою екологічної культури, сповненою любові до навколишнього світу, керівницею екологічного гуртка районного Будинку школяра Наталією Володимирівною Малецькою. Саме ця жінка разом з педагогами-організаторами і заступниками директорів шкіл з виховної роботи спрямовує екологічне виховання учнівської молоді району. І не просто спрямовує, а сама бере безпосередню участь у різноманітних екологічних заходах. Під її керівництвом учні не тільки проходять теорію, а й на практиці допомагають природі звільнитися від бруду та сміття, відчути піклування про себе.

У своїй роботі вчителька практи­кує пізнавальні ігри, інтелек­туальні вікторини, брейн-ринги, розважально-пізнавальні клуби кмітливих і винахідливих, круглі столи, конкурси, тематичні вечори, виставки виробів з природного матеріалу, інсценування казок, екскурсії та походи. Такі заходи розвивають і підтримують пізнавальний інтерес дітей, стимулюють їхню творчу активність і дають змогу перевірити, чи вміють учні застосовувати свої знання в нестандартних умовах, допомагають моральному вихованню, зокрема формуванню дбайливого ставлення до природи.

Цікавими в плані екологічного виховання є районні акції «Врятуй свою річечку», «Екологічні проблеми мого села», «Ялинка», Дні юного натураліста, День зустрічі птахів, фестиваль «Екологічний ярмарок», щорічні всеукраїнські тижні «Чиста планета», «До чистих джерел», «Юннатівський зеленбуд», «Ми за чисті вулиці міста», «Малим річкам – велику воду». Найактивнішими учасниками таких заходів є школа-ліцей, Кодимська школа № 2 та Івашківська школа. Зрідка беруть участь у екологічних акціях Писарівська та Тимківська школи.

Формування екологічної культури як цілісного процесу включає правовий, моральний, духовний, етичний та естетичний компоненти. Цікавою є робота і районних та сільських бібліотек, яка теж спрямована на екологічну просвіту населення. Тут проводяться виставки літератури, малюнків, лекції, подорожі екологічною стежиною краю. Вивчаючи читацькі інтереси, переконалася, що, незважаючи на брак коштів, у бібліотеках є достатньо літератури про природоохоронну діяльність.

З молодшими школярами, крім традиційних бесід, активно використовуються ігри, казки, де діти разом з героями подорожують у світ природи, шукають шляхів її збереження, висловлюють своє ставлення до явищ та проблем. Поглиблюють знання школяра і екологічні читання «Природа і ми», «Перлини краю», зустрічі з краєзнавцями.

Основи екологічної культури закладаються в процесі популяризації науково-природничої літератури та наукового підґрунтя шкільних навчальних курсів «Природознавство», «Рідний край», «Охорона здоров’я».

Спільна робота керівниці екологічного гуртка, біолога Наталії Малецької, шкіл, бібліотек, туристичного гуртка (керівниця Майя Борисівна Осадча), Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти, районного краєзнавчого музею також сприяють формуванню екологічної культури підлітків. Окрім того, праця Н. Малецької «Формування екологічної культури дитини, її гар­монійних відносин з природою» відзначена дипломом другого ступеня обласного управління освіти і науки. Вражає також використанням природничого та побутового матеріалу створена нею постійно діюча виставка виробів вихованців гуртка, які посідають призові місця у районному етапі Малої академії наук.

Проте на цьому тлі болючою язвою є надто низька екологічна культура дорослих. Це той випадок, коли яйце має курку вчити. Адже значна частина порушень природоохоронного законодавства чиниться як керівниками, так і населенням міста й сіл району. Особливо забруднюються сміттям ставки та околиці. У Кодимському районі свого часу була служба захисту навколишнього середовища, та вже давно дана одиниця скорочена відповідною обласною інстанцією… Крім того, не всі дорослі розуміють, що екологічне виховання – це шлях у майбутнє людства. І, що найбільше шокує, навіть у окремих школах, куди Н.В. Малецька звертається з пропозиціями щодо збереження довкілля, їй часто відповідають: «Невже Ви думаєте, що у нас інших проблем немає?». Але не на ту натрапили! Тому і пульсує екологічна тема у районі, виховуючи нове мислення у підростаючого покоління, даючи нове дихання кодимській землі. Нехай це мала краплина у великій справі. Але ж і крапля камінь точить.