Постійною проблемою для Роздільної є відсутність води в достатній кількості. При цьому підземний водоносний шар в околишній Степанівці, з якого до міста здійснюється подавання, за місткістю посідає друге місце в Європі.

Як говорить Роздільнянський міський голова Валерій Шовкалюк, усе питання у стані 12 км водоводу та насосної техніки, що забезпечує підкачування для подолання різниці висот між джерелом води і споживачем – 140 м.

– Потрібна станція, що дає третій ступінь підйому, – говорить він. – Насоси, що беруть воду з глибини, подають її у систему напряму, хоча це потрібно робити поетапно. Тому, якщо біля озера був тиск 21 атмосфера, то до міських будинків вода надходила з тиском 0,5 атмосфери. Витрати електроенергії великі, а ефект – крихітний.

Проблему погіршували і втрати через витоки з магістралі, супроводжувані постійним підсмоктуванням ґрунтової води. Ускладнювало ситуацію те, що основний подавальний трубопровід проходив по приватних землях, і їх власники не давали добро провадити роботи на своїй, приватизованій території.

Однак – домовилися. Торік облдержадміністрація знайшла, нарешті, можливість виділити 3,5 млн гривень на заміну водоводу. І на сьогодні він цілком оновлений. Про прориви на транзитному шляху стало можливо забути. Але напосідає інше лихо: не витримує тиску система труб у місті. Старі насоси за своїми технічними даними не здатні ані зменшити, ані збільшити силу подавання в разі потреби. І, як наслідок, прориви в міській мережі.

А якщо по-доброму, то до 80% цих труб настав час замінити. Тільки дорого! Тому залишалося уповати на експлуатаційний ресурс.

Досить доречним виявилися 800 тис. гривень, виділені облрадою на придбання нових насосів. Вони зможуть регулювати силу тиску, з яким здійснюють подавання, залежно від витрати води споживачем.

– Таким чином, і збережемо труби, і на третину знизимо витрату електроенергії, – говорить мер.

Добре б іще такі ж насоси з автоматичним регулюванням тиску поставити в самому місті. Але спершу потрібно побудувати резервуар-накопичувач води. Його можна було б наповнювати вночі за пільговими тарифами. А вдень маленькими насосами подавати у систему міста. Тоді винятково за рахунок зменшення энгергозатрат знизилися б і тарифи, які поки що становлять 10 гривень за кубометр.

– До літа насоси поставимо, – вважає В. Шовкалюк. – А резервуар на півтори тисячі кубів… На це потрібно приблизно 15 мільйонів гривень. Проте розв’язанням проблеми стали б 4,5 мільйона для завершення першої частини будівництва, якщо ще потім пощастить усі труби міської мережі замінити на поліетиленові, питання водопостачання Роздільної можна вважати закритим на багато років уперед.