Як уже повідомляли «Одеські вісті», в Одеському селекційно-генетичному інституті міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк провів всеукраїнську нараду за участю заступників голів облдержадміністрацій усіх регіонів країни, котрі курирують питання АПК, фахівців-аграріїв та вчених. На ньому обговорювалися питання перспективного розвитку сільського господарства.

Як було відзначено на нараді, прийнятою програмою «Зерно України» у найближчі роки передбачено виробництво 80 мільйонів тонн зернових культур на рік. Практично йдеться про подвоєння валового виробництва зерна.

Директор Одеського селекційно-генетичного інституту, член-кореспондент Української академії аграрних наук В’ячеслав Соколов розповів про Міжнародний конгрес борошномелів, що відбувся нещодавно у Туреччині. На ньому, зокрема, йшлося про те, що країни Середземномор’я, Південної Європи та Північної Африки, які на 90 відсотків залежать від поставок українського, російського та казахстанського зерна, суттєво скоротили виробництво борошна через торішню посуху. Ця обставина негативно позначилася і на обсягах продуктів харчування. Тому, враховуючи ситуацію, що склалася, Україна реально може вийти у світові лідери на зерновому ринку.

На думку вчених, для цього є всі передумови, якщо повною мірою використовувати уже наявні та впроваджувати нові технології у вирощуванні сільськогосподарських культур. Досить сказати, що сьогодні у нас тільки 40 відсотків зернового клина захищено від бур’янів і шкідників. Якщо ж ми зможемо захистити інші шістдесят відсотків, одержимо істотне і ґарантоване збільшення валового збору зерна.

Крім того, підкреслювалося, що одеські вчені-селекціонери за роки існування інституту розробили 390 нових сортів. Урожайність деяких з них перевищує 70 центнерів з гектара. Однак, враховуючи біологічні особливості сортового потенціалу, не можна забувати і про інші резерви. Зокрема це стосується інноваційного шляху розвитку аграрного сектору, забезпечення його всіма матеріально-технічними ресурсами і сучасною агротехнікою, оптимізації посівних площ із урахуванням науково обґрунтованих систем землеробства.

– Тут, в Одесі, ми намагаємося показати, у чому полягає роль обласних державних адміністрацій і обласних рад у справі технічного переозброєння аграрного сектору. Незважаючи на подорожчання пального і добрив, посівну проведемо на високому рівні, – сказав під час передачі тракторів одеським аграріям Микола Присяжнюк. – І держава підтримуватиме сільгоспвиробника.

За його словами, завдяки такій підтримці аграрії підготувалися до комплексу весняно-польових робіт у нинішньому році краще, ніж у минулому. Характеризуючи національний проект «Сучасне тваринництво», міністр відзначив, що пріоритетом для уряду є розвиток саме молочної галузі. Цього року держава з різних джерел виділяє на розвиток тваринництва понад 3 мільярди гривень.

– В Україні шість природно-кліматичних зон щодо розвитку АПК, і кожна територія має свої особливості, – далі сказав міністр. – Але, скажімо, у Закарпатті немає можливості розбудовувати велике товарне виробництво, на відміну від Одещини, де великі площі сільгосп­угідь. Тим більше, що світова економіка йде саме цим шляхом.

Розмовляючи з журналістами, Микола Присяжнюк сказав, що процедура квотування на ринку зерна, викликана торішніми аномальними природними явищами, виправдана. У результаті, за його твердженням, вдалося утримати внутрішні ціни на борошно, хліб і фуражне зерно. Не виросли, а навіть трохи знизилися ціни на м’ясо. Кабінет Міністрів України продовжив квотування зерна до 1 липня, у той же час збільшив обсяг реалізації кукурудзи на 2 мільйони тонн. Цими днями парламент повинен розглянути законопроект про відкриті торги щодо розподілу квот. Кошти ж, отримані від їх розподілу, будуть спрямовані на технічне оснащення зернової галузі.

Пояснюючи ситуацію з дефіцитом гречки, міністр відзначив, що ринок не здатен регулювати процеси в сільському господарстві. Тому держава повинна шляхом держзакупівель забезпечувати продовольчу безпеку. У зв’язку із цим у 2011 році уряд виділив 5 міль­ярдів гривень на форвардні закупівлі пшениці, жита, вівса, ячменю, гречки, цукру, сухого молока і вершкового масла, стимулюючи тим самим їх виробництво.

– Розрахунки свідчать, що збільшення обсягів ВВП в аграрному секторі дає удвічі більше ефекту, ніж його збільшення у будь-якій іншій галузі, – підкреслив міністр. – На сьогодні він становить близько 110 мільярдів гривень. А за умови ведення грамотної політики, ця цифра може зрости у 3-4 рази.

Перспективні починання у нашій країні готова підтримати і сусідня Білорусь. Так, присутній на цьому заході перший заступник міністра промисловості сусідньої країни Іван Демидович запропонував губернаторові Одеської області Едуарду Матвійчуку побудувати в регіоні зерносховище. І, у знак серйозності намірів, подарував йому макет майбутнього об’єкта.

– З початком кризи товарообіг між Білоруссю та Україною зріс на 150 відсотків, – повідомив він. – І це свідчить про добре взаєморозуміння у сфері економіки наших двох країн.

Під час робочої поїздки до Оде­си М. Присяжнюк відвідав також Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова», де зустрівся з директором центру В. Власовим, ознайомився з робо­тою його підрозділів і перспективами розвитку галузі в нинішніх умовах.