Загальновідомо, що Україна — аграрна держава. Принаймні у нас ще є потенціал для того, аби цього досягти. З кожним днем на світовому ринку дедалі більшим попитом користується якісна сільськогосподарська продукція. З українськими чорноземами і працьовитими людьми не так уже й складно зробити з нашої держави лідера у цій галузі. Про те, що стоїть на заваді, неодноразово розповідали українські вчені та аграрії. На часі поговорити про те, що може нас наблизити до заповітної мрії.

Нещодавно в Одесі відбувся «круглий стіл» «Стандартні страхові продукти — запорука якісного агрострахування», під час якого спеціалісти у цій галузі переконували і сільгоспвиробників, і страховиків у важливості введення саме стандартних страхових продуктів. Вони розроблені експертами Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку) на основі кращого світового досвіду (США, Канада) та з урахуванням особливостей України. На всіх етапах розробки продукту проводилися консультації з провідними страховими компаніями України, аби максимально використати їхній досвід страхування озимих культур, а також вивчалася думка сільгосптоваровиробників (у формі анкетування і шляхом глибинних інтерв’ю) з тим, щоб якомога точніше врахувати їхні потреби і побажання. Крім того, консультації проводилися з Міністерством аграрної політики нашої держави.

За словами експерта проекту Міжнародної фінансової корпорації «Розвиток агрострахування в Україні» Марини Зарицької, 38% великих і середніх господарств раз на 5 років купують нову техніку. Якщо додати до цього сучасні насіння, добрива, регулятори росту, засоби захисту рослин тощо, набирається значна сума, яку аграрій повинен вкласти, щоб виростити врожай. «А тепер уявіть, що в результаті якихось природно-кліматичних явищ, наприклад, посухи, надмірних опадів, заморозку, паводку тощо, урожай загине, звівши нанівець результати важкої праці й пускаючи не на вітер усі вкладені ресурси... А такий розвиток подій у зоні ризикового землеробства, де розташована Україна, є не такою вже рідкістю», — зазначила вона.

У таких випадках, зазначила Марина Зарицька, можна, звісно, розраховувати на виплати з резервного фонду бюджету, але вони покриють лише невелику частину збитків аграріїв. До того ж такі виплати неефективні. «По-перше, тому, що відповідні видатки у бюджеті не плануються, а необхідні суми вишукуються в авральному порядку за принципом латання дірок, й отже, ці суми відволікаються від інших важливих бюджетних програм. А по-друге, тому, що вони не є економічним механізмом, бо не покликані стимулювати створення доданої вартості, що суперечить самій меті державної підтримки, яка полягає в створенні можливостей для підприємств з найменшою шкодою для себе пережити критичний період і надати фінансові ресурси для підтримки нормальної життєдіяльності суспільства», — підкреслила експерт. Саме з цієї причини, за її словами, практично всі країни, які наголошують на аграрному секторі як пріоритетному напрямку економіки, пішли шляхом розвитку агрострахування.

Справді, страхування сільськогосподарських підприємств — це економічно обґрунтований і набагато ефективніший, ніж прямі виплати з бюджету, підхід до вирішення двох важливих завдань: стабілізації доходів аграріїв і запобігання їх банкрутства. Однак що робити з недовірою українських аграріїв до страховиків і їх небажанням витрачати зайві кошти? Про це розповіла заступник керівника проекту «Розвиток агрострахування в Україні» Ірина Гринюк. Так, проблемних моментів на ринку агрострахування сьогодні, за її словами, немало: складні тексти договорів — «страхувальник зобов’язаний, а страховик може»; продукти і договори розроблені страховиками без участі та належного урахування потреб аграріїв; зайві вимоги щодо надання документів; відсутність опису страхових процедур для клієнтів; не регламентоване застосування франшизи; не витримуються граничні терміни; нема затверджених стандартних продуктів; ринкові ставки премій (демпінг).

Експерти впевнені, що введення стандартних продуктів страхування здатне вирішити багато проблем, зокрема покращити стосунки між аграріями і представниками страхових фірм. Нещодавно проект міжнародної фінансової корпорації «Розвиток агрострахування в Україні» запропонував українському ринку агрострахування одразу дев’ять нових страхових продуктів. Вони стосуються озимих (пшениці, жита, тритикале, ячменю та ріпаку), ярових (пшениці та ячменю), а також кукурудзи та соняшнику.

Ірина Гринюк звернула увагу на те, що аграрій зможе сам обрати ціну одиниці врожаю, за якою він страхує свої посіви. Наприклад, за кукурудзою запропоновано опціон ціни від 60 до 140 гривень, соняшник можна оцінити від 100 до 300 гривень за центнер — для кожної з культур своя ціна. Таким чином виходить: якщо аграрій обере низький ціновий опціон, то отримає страхування виробничих витрат, якщо ж обере більш високий — то це вже буде страховка вартості майбутнього врожаю. Можна також самостійно обрати рівень покриття врожаю. Для озимих культур він складає 50 — 70%. Для кукурудзи, соняшнику та цукрових буряків пропонуватиметься рівень покриття від 50% до 85%. Як пояснила експерт, якщо виробник віддасть перевагу низькому покриттю, то за страхування сплатить менше грошей, але в разі настання страхового випадку відшкодування теж буде меншим. Вибравши більше покриття, доведеться більше заплатити, але й виплати будуть, відповідно, більшими.

Підсумовуючи сказане, варто наголосити ще на кількох важливих перевагах стандартних страхових продуктів. По-перше, договір страхування та заява на страхування стандартні для всіх страхових компаній та виробників і не можуть бути змінені. Аграрію не потрібно збирати купи документів як для оформлення страховки, так і для отримання виплат у разі настання страхової події. Важливо й те, що за необхідності можливе залучення міжнародних перестраховиків, які гарантують відшкодування збитку. Детальніше про стандартні продукти агрострахування, їх переваги і не тільки можна дізнатися на сайті http://www.agroins.com.ua/. Також на цьому сайті кожен аграрій зможе порахувати, скільки коштуватиме страхування особисто для нього, та зробити висновки про доцільність цих витрат.