Комінтернівський – один із приміських районів. І від того, яким буде його соціально-економічний розвиток, залежить рейтинг регіону загалом і продовольча безпека обласного центру зокрема. Наш кореспондент зустрівся з начальником управління агропромислового розвитку Комінтернівської райдержадміністрації Володимиром Приймаком і попросив його розповісти про потенціал сільськогосподарського виробництва.

– Справді, наш район, крім морського узбережжя з його значними рекреаційними можливостями, традиційно залишається аграрним районом, де зосереджено понад 98 тисяч гектарів орної землі, – говорить Володимир Павлович. – Щоправда, і у нас останнім часом відбулися разючі зміни, якщо порівнювати з радянським періодом. Достатньо сказати, що на сьогоднішній день у сільськогосподарському виробництві зайнято лише ледь більше півтора тисячі чоловік, з них майже 1130 – у рослинництві, решта – у тваринництві.

– Як це позначилося на роботі агропромислового сектору загалом?

– За погодно-кліматичними умовами минулий рік не можна назвати сприятливим для сільськогосподарського виробництва. А втім підприємствами всіх форм власності вироблено валової продукції на суму понад 110 мільйонів гривень, що на 4 відсотки більше, ніж у попередньому, 2009 році. Зокрема, у рослинництві – більш ніж на 18 відсотків. Однак, треба визнати, ми недопрацювали у тваринництві, де обсяги продукції скоротилися на 7,2 відсотка.

– У підсумку фінансово-економічне становище господарств покращилося чи погіршилося?

– Відповідаючи на це запитання, скажу, що рівень рентабельності по району склав 21,5 відсотка, таким чином, більш ніж дев’яносто відсотків сільгосппідприємств закінчили рік із прибутком. Назагал же по району він склав близько 39,6 мільйона гривень.

– Наскільки пам’ятається, під час відвідування району губернатор Едуард Матвійчук поскаржився на недостатньо високу врожайність у ваших господарствах – у середньому 26,9 центнера з гектара. Що зроблено і робиться аграріями для того, щоб одержати від землі велику віддачу?

– Критика губернатора на нашу адресу була справедливою. Хоча не можна забувати, що у кризовий 2009 рік господарства спрацювали зі значними збитками, які склали загалом понад 33 мільйони гривень. Тому запастися достатньою кількістю добрив і засобів захисту рослин вони практично не могли. Крім того, як я вже говорив, свою негативну роль відіграли й погодно-кліматичні умови. От і вийшов такий результат. Враховуючи уроки минулого, у районі ухвалено та затверджено на сесії райради цільові програми «Зерно Комінтернівщини на 2011 – 2015 роки» і «Стабілізація та розвиток тваринництва Комінтернівщини на 2011 – 2015 роки».

– І є вже результати?

– Про успіхи говорити поки що зарано. Але можу сказати, що заділ під урожай нинішнього року зроблено непоганий. Назагал озимими культурами засіяно 31 тисячу 460 гектарів, зокрема пшеницею – понад 20,65 тисячі гектарів, ячменем – 9,63, ріпаком – 5,43 тисячі гектарів. На сьогоднішній день практично на 100 відсотках площ озимих здійснено підживлення.

Площа ярих культур цього року становить понад 12,7 тисячі гектарів. І, треба сказати, сівбу зернової групи у всіх господарствах уже завершено. Крім традиційних зернових і зернобобових, під кормові культури відведено 4,5 тисячі гектарів, на 1950 гектарах плануємо вирощувати картоплю, овочі та баштанні, на 350 – гречку. А для того, щоб весняно-польові роботи проходили згідно з агротехнічними вимогами, господарствами заготовлено 5,2 тисячі тонн мінеральних добрив, понад 1,7 тисячі тонн дизельного палива.

– Чи достатньо в господарствах техніки, щоб провадити ці роботи на належному рівні?

– Цього року під час весняної посівної, крім вітчизняних агрегатів, було задіяно 12 потужних комплексів іноземного виробництва. Хотів би також відзначити, що з метою мінімізації втрат часу, подання необхідної технічної допомоги господарствам під час посівної та збиральної на території Петрівської сільської ради створюється машинно-технологічна станція на 20 одиниць високопродуктивної техніки. Вже навесні поточного року закуплено три нові трактори, які, завдяки істотній допомозі з бюджету розвитку області, обійшлися господарствам на 30 відсотків дешевше від їхньої реальної вартості.

– Нерідко трапляється так, що господарства вирощують добрий урожай зернових і зернобобових, а при збиранні значна частина його просто втрачається через недостатню кількість зернозбиральної техніки. Як у вашому районі виходять із цього становища?

– Це наша спільна біда. Тому, щоб мінімально скоротити втрати врожаю, ми плануємо на збиральній поточного року задіяти 176 зернозбиральних комбайнів, зокрема 33 високопродуктивних, закордонного виробництва. Хоча Ви праві, проблеми з технікою є, але вони будуть розв’язуватися. На жаль, не за один рік, як би цього хотілося. І, не буду приховувати, аграрії сподіваються в цьому плані на підтримку держави та області.